Постанова

від 24.04.2012 по справі 20/5009/7781/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2012 р. справа №20/5009/7781/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод алюмінієвих конструкцій»м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2012р. (повний текст від 13.02.2012р.) у справі №20/5009/7781/11 (суддя Гандюкова Л.П.)

за позовом Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод алюмінієвих конструкцій», м. Запоріжжя,

про зміну пункту договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Заводського району м. Запоріжжя звернувся в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод алюмінієвих конструкцій», м. Запоріжжя, про зміну п.9 договору оренди земельної ділянки площею 1,1169га, яка знаходиться по вул. Скворцова, 238-а у м. Запоріжжі (кадастровий номер 2310100000:02:033:0019), укладеного між Запорізькою міською радою та Закритим акціонерним товариством «Запорізький завод алюмінієвих конструкцій», м. Запоріжжя, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 09.10.2007р. №040726100959, шляхом викладення його в наступній редакції:

«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 72 767грн.15коп. (сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят сім гривень п'ятнадцять копійок), що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011р. та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Заводського району 33218812700004 в відділенні Держказначейства у Заводському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677136, код 13050200».

Заявою від 23.01.2012р. №114-386-11 прокурор в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги, а саме -просив змінити п.9 договору оренди земельної ділянки площею 1,1169га, яка знаходиться по вул. Скворцова, 238-а у м. Запоріжжі (кадастровий номер 2310100000:02:033:0019), укладеного між Запорізькою міською радою та Закритим акціонерним товариством «Запорізький завод алюмінієвих конструкцій», м. Запоріжжя, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 09.10.2007р. №040726100959, шляхом викладення його в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 72 767грн.15коп. (сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят сім гривень п'ятнадцять копійок), що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011р.».

Рішенням від 07.02.2012р. господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, пославшись на їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного податкового законодавства в частині здійснення розрахунків за оренду землі.

Проте відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод алюмінієвих конструкцій», з винесеним рішенням не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказане рішення скасувати та у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судове рішення ґрунтується на неналежних і недопустимих доказах, оскільки в матеріалах справи немає доказів зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться у користуванні відповідача, а саме -витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що пройшла державну експертизу.

Крім того, відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що на його думку, суд першої інстанції застосував закон, який не підлягав застосуванню у спірних правовідносинах -норми Податкового кодексу України, оскільки на час укладання договору оренди від 04.09.2007р. діяв Закон України «Про плату за землю», редакцією якого на вказану дату було передбачено, що розмір орендної плати не може бути меншим за розмір земельного податку, тобто 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В діючій редакції договору оренди, за твердженням скаржника, ставка орендної плати розрахована як 2% від нормативної грошової оцінки, тобто у відповідності до вимог закону на момент укладення договору.

Таким чином, за висновком заявника апеляційної скарги, рішення суду про внесення змін до договору оренди в частині збільшення ставки орендної плати не випливає з норм закону або умов договору, що є неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

03.04.2012р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача, Запорізької міської ради, в якому останній заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Крім того, 18.04.2012р. до апеляційного суду надійшли письмові пояснення позивача, а також належним чином засвідчені копії витребуваних Донецьким апеляційним господарським судом документів.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2007р. між Запорізькою міською радою (орендодавцем) та ЗАТ «Запорізький завод алюмінієвих конструкцій»(перетворене у Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод алюмінієвих конструкцій»згідно Статуту підприємства, затвердженого Протоколом Загальних зборів Учасників товариства №1 від 21.06.2011р. та зареєстрованого у КВ Запорізької міської ради 21.07.2011р. за номером 11031450000030028) (орендарем) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець відповідно до рішення десятої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради №55/168 від 28.03.2007р. надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничих будівель, яка знаходиться у м. Запоріжжя по вул. Скворцова, 238а.

Вказаний договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено напис від 09.10.2007р. за №040726100959.

Відповідно до п.п.2,3 договору, в оренду передається земельна ділянки загальною площею 1,1169га, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна -будівлі та споруди орендаря.

Згідно з п.5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 613 178,10грн. ( в цінах 2007р.).

Пунктом 8 договору сторони встановили строк його дії у 49 років.

У відповідності з п.9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 2 555,47грн. протягом строку реконструкції об'єкта (не більше року з моменту реєстрації договору оренди землі), у розмірі 12 263,56грн. з дня введення об'єкту в експлуатацію, що складає 2% від нормативної грошової оцінки в цінах 2007р.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом (п.12 договору).

Згідно п. 32 договору, зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка загальною площею 1,1169га, що знаходиться у м. Запоріжжя по вул. Скворцова, 238а (кадастровий номер 2310100000:02:033:0019) в придатному для розташування виробничих будівель стані, з наявністю будівель та споруд орендаря, була передана відповідачу за актом прийому-передачі земельної ділянки від 09.10.2007р.

В подальшому, з набранням чинності Податковим кодексом України, відповідно до рішення Запорізької міської ради №9 від 18.01.2008р. «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006р. №14 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі»та рішення Запорізької міської ради №79 від 03.03.2008р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», позивач, керуючись ст. 188 ГК України, звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди землі від 09.10.2007р. в частині збільшення розміру орендної плати до 72 767,15грн. - 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011р. (пропозиція №01-32/1792 від 25.03.2011р., направлена на адресу відповідача 30.03.2011р. згідно поштового чеку).

Оскільки протягом 20 днів від відповідача не надійшло будь-яких відомостей про прийняття чи відмову від прийняття вказаної пропозиції, прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом за захистом інтересів держави, які полягають в тому, що власник землі -держава в особі Запорізької міської ради, не отримує орендну плату в обсязі, передбаченому законодавством, що викликає необхідність приведення договору оренди земельної ділянки до вимог чинного законодавства в частині визначення орендної плати за землю.

Як зазначалось вище, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку для земель сільськогосподарського призначення та трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Запорізька міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

Так, 03.03.2008р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно якого вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки, з 01.03.2008р. Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001р. №17 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Запоріжжя»визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Також вказаним рішенням доручено управлінню земельних ресурсів у м. Запоріжжя до 01.05.2008р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників.

Крім того, рішенням позачергової сесії 6 скликання Запорізької міської ради №16 від 27.07.2011р. «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі» затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі, а саме -в розмірі 3% для всіх земельних ділянок, крім пунктів, наведених нижче у додатку до вказаного рішення (а.а.с.61-62).

З матеріалів справи вбачається, що нормативна грошова оцінка наданої відповідачу в оренду земельної ділянки на час звернення прокурора до суду склала 2 425 571,73грн., з огляду на що розмір орендної плати у відповідності з чинним законодавством повинен складати 72 767,15грн.

Таким чином, пункт 9 договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем 09.10.2007р., не відповідає вимогам Податкового кодексу України в частині встановленої орендної плати.

Згідно матеріалів справи, Запорізька міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте відповіді позивачу на час вирішення спору по суті так і не надійшло.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, судова колегія не приймає до уваги викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи як необґрунтовані, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території. За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата, є однією із істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом. При цьому, сторонами в договорі оренди передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема, за умови прийняття орендодавцем рішення про її збільшення, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна нормативно-грошової оцінки землі є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №27/15-10 від 27.12.2010р.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2012р. у справі №20/5009/7781/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2012р. (повний текст від 13.02.2012р.) у справі №20/5009/7781/11 -залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод алюмінієвих конструкцій», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2012р. (повний текст від 13.02.2012р.) у справі №20/5009/7781/11 -залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

ОСОБА_3

Надруковано примірників - 7

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

2-прокуратурі

1-господарському суду

1-ДАГС