Постанова

від 22.05.2012 по справі 24/5009/3773/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.05.2012 р. справа №24/5009/3773/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Пеленова О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 16.03.2012р. (повний текст від 26.03.2012р.) у справі №24/5009/3773/11 (суддя Азізбекян Т.А.)

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комета-3», м. Запоріжжя

про зміну п. 9 договору оренди земельної ділянки від 07.05.2007р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Комета-3», м. Запоріжжя, про зміну п. 9 договору оренди земельної ділянки від 07.05.2007р., яким передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:007:0165) по вул. Запорізькій, 38а у м. Запоріжжі площею 0,0232га, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Комета-3», зареєстрованого Запорізькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.06.2007р. за №040726100487, шляхом викладення його в наступній редакції:

«п.9. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8 206грн.30коп. (вісім тисяч двісті шість гривень 30коп.), що складає 3% від нормативної оцінки землі за календарний рік у цінах на 2010 рік. Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Жовтневого району 33219812700003 в управлінні Держказначейства у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124, код 13050200, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за календарним днем звітного (податкового місяця)».

Ухвалою від 06.09.2011р. господарський суд Запорізької області зупинив провадження у справі №24/5009/3773/11 на підставі ст. 79 ГПК України до отримання письмової інформації з Управління Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області щодо розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,0232га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 38а, яка орендується ТОВ «Комета-3»за договором від 07.05.2007р.

11.01.2012р. провадження у справі №24/5009/3773/11 було поновлено.

Рішенням від 16.03.2012р. господарський суд Запорізької області у задоволенні позову відмовив, обґрунтувавши свій висновок тим, що по-перше, Запорізькою міською радою як орендодавцем порушений порядок зміни договору, встановлений ст. 188 ГК України, по-друге, станом на день вирішення спору ні Запорізькою міською радою, ні прокуратурою до матеріалів справи не було надано рішення про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя, яке було б підставою для направлення відповідачу пропозиції про зміну умов договору, та по-третє, позивачем нормативно не обґрунтовані вимоги щодо зміни розміру орендної плати залежно від суми нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2011р. Крім того, за висновком суду, ст. 23 Закону України «Про оренду землі»як спеціальна норма не передбачає зміну розміру орендної плати в залежності від зміни нормативної грошової оцінки землі в період дії договору.

Не погодившись з винесеним рішенням, прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказане рішення скасувати та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на те, що судом першої інстанції було безпідставно залишено поза увагою той факт, що пункт 9 договору оренди, укладений між позивачем та відповідачем, не відповідає вимогам Податкового кодексу України в частині встановлення орендної плати, у зв'язку з чим Запорізька міська рада зверталась до відповідача з пропозицією внести відповідні зміни до спірного договору.

Крім того, прокурор заперечує проти доводів місцевого господарського суду стосовно відсутності необхідного обсягу повноважень у міського голови на внесення таких пропозицій про зміну умов договору оренди, посилаючись на приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також вказує на безпідставне зазначення господарським судом про відсутність в матеріалах справи доказів направлення такої пропозиції на адресу відповідача.

Тобто, як зазначає скаржник, висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову є невірним, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, та законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду її розміру, а отже оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування та винесення нового рішення по суті вимог.

18.05.2012р. на адресу апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому останній вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, зазначає на допущені в її тексті помилки, у зв'язку з чим просить суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, у судовому засіданні 21.05.2012р. прокурор надав апеляційному господарському суду письмові пояснення, в яких зазначив, що прокурором Жовтневого району м. Запоріжжя при складанні позовної заяви було допущено описку у її резолютивній частині, а саме -стосовно суми орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2010р., та просив вважати позовні вимоги такими, що розраховуються виходячи з нормативної грошової оцінки землі у цінах 2011р.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 23.04.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Запорізької міської ради №72/23 від 06.12.2006р. було припинено Товариству з обмеженою відповідальністю «Комета-3»право тимчасового користування (на умовах оренди) земельною ділянкою площею 0,2206га (землі комерційного використання) по вул. Запорізькій, 38а; встановлено і затверджено ТОВ «Комета-3»межі та розміри земельних ділянок загальною площею 0,2314га по вул. Запорізькій, 38а, в тому числі, зокрема, земельної ділянки №1 площею 0,0232га (кадастровий номер 2310100000:01:007:0165), а також передано її відповідачу в оренду строком на 10 років.

07.05.2007р. відповідно до вказаного рішення між Запорізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комета-3»(орендарем) було укладено договір оренди землі (зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26.06.2007р. за №040726100487), за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розташування бару з літнім майданчиком, яка знаходиться у м. Запоріжжі по вул. Запорізькій, 38а.

Відповідно до п.п.2,3 договору, в оренду передається земельна ділянки загальною площею 0,0232га, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна -майновий комплекс орендаря.

Згідно з п.5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 140 731,20грн.( в цінах 2007р.).

Пунктом 8 договору сторони встановили строк його дії у 10 років.

У відповідності з п.9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 3 518,28грн., що складає 2,5% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом (п.12 договору).

Згідно п. 32 договору, зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка загальною площею 0,0232га, що знаходиться у м. Запоріжжя по вул. Запорізькій, 38а (кадастровий номер 2310100000:01:007:0165) в придатному для розташування бару з літнім майданчиком стані, з майновим комплексом орендаря, була передана відповідачу за актом прийому-передачі земельної ділянки від 26.06.2007р.

В подальшому, з набранням чинності Податковим кодексом України, позивачем на адресу відповідача було направлено пропозицію №01-32/1771 від 24.03.2011р., в якій останній відповідно до рішення Запорізької міської ради №9 від 18.01.2008р. «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.06р. №14 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі», №79 від 03.03.2008р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», пропонував останньому внести зміни до договору оренди землі від 26.06.2007р. №040726100487 шляхом викладення п.9 договору в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 8 506,30грн., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2011 року».

У вказаному листі позивач зазначав також про необхідність відповідачу звернутись особисто до Запорізького міського відділу Запорізької регіональної філії Центру ДЗК для подальшого виготовлення та підписання тексту додаткової угоди до договору оренди землі.

Оскільки протягом 20 днів від відповідача не надійшло будь-яких відомостей про прийняття чи відмову від прийняття вказаної пропозиції, прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом за захистом інтересів держави, які полягають в тому, що власник землі -держава в особі Запорізької міської ради, не отримує орендну плату в обсязі, передбаченому законодавством, що викликає необхідність приведення договору оренди земельної ділянки до вимог чинного законодавства в частині визначення орендної плати за землю.

Як зазначалось вище, суд першої інстанції відмовив прокурору в задоволенні позову у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі підлягає скасуванню з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Запорізька міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2008р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно якого вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки, з 01.03.2008р. Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001р. №17 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Запоріжжя»визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Також вказаним рішенням доручено управлінню земельних ресурсів у м. Запоріжжя до 01.05.2008р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників.

Крім того, 27.07.2011р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі», згідно з додатком до якого визначення розміру орендної плати за всі земельні ділянки (за виключенням пунктів, зазначених у додатку) здійснюється з урахуванням коефіцієнту 3.

Згідно ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка затверджується відповідною радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

До матеріалів справи в обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий № 2310100000:01:007:0165) додано саме технічну документацію щодо спірної земельної ділянки. Що стосується витягу про нормативну грошову оцінку, то він видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів на вимогу землекористувача.

З матеріалів справи вбачається, що нормативна грошова оцінка наданої відповідачу в оренду земельної ділянки на час звернення прокурора до суду склала 283543,44грн., з огляду на що розмір орендної плати у відповідності з чинним законодавством повинен складати 8 506,30грн.

Таким чином, пункт 9 договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем 07.05.2007р., не відповідає вимогам Податкового кодексу України в частині встановленої орендної плати.

Згідно матеріалів справи, Запорізька міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте відповіді чи погодження на неї відповідачем надано не було.

Судова колегія вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відсутність у міського голови достатнього обсягу повноважень для звернення до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди землі, з огляду на приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, відповідно до п.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова організовує в межах, визначених цим законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідно ради, її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.

Таким чином, міській голова, звертаючись 31.03.2011р. до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди у відповідність з вимогами чинного законодавства, діяв в межах повноважень, передбачених ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та на виконання рішення Запорізької міської ради №79 від 03.03.2008р.

Крім того, посилання господарського суду на відсутність в матеріалах справи доказів надсилання вказаної пропозиції на адресу відповідача спростовується наявною в матеріалах справи розрахунковою квитанцією «Укрпошта»від 31.03.2011р. №9234, доданою до пропозиції позивача №01-32/1771 від 24.03.2011р. (а.с.54).

Так, відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, з огляду на матеріали справи, судова колегія апеляційної інстанції вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, на думку судової колегії, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про неправомірність вимог позивача та обмежив права власника землі, як і орендодавця, на визначення законної вартості оренди земельної ділянки, оскільки відмовляючи у задоволенні вимог прокурора, судом першої інстанції не було враховано наступного.

Відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території. За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата, є однією із істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. При цьому, сторонами в договорі оренди передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема, за умови прийняття орендодавцем рішення про її збільшення, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна нормативно-грошової оцінки землі є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №27/15-10 від 27.12.2010р.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У разі відсутності в матеріалах справи доказів, які підтверджують чи спростовують обґрунтування або заперечення сторін, господарський суд не позбавлений права витребувати необхідні докази.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази витребування господарським судом Запорізької області доказів (рішення міської ради) про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі, на відсутність яких як на підставу для відмови у позові послався суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає висновок суду першої інстанції про не підтвердження належними і допустимими доказами позовних вимог прокуратури необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи.

Крім того, в ході апеляційного перегляду справи, судовою колегією виявлено низку порушень судом першої інстанції норм процесуального права.

Зокрема, статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Проте, з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи №24/5009/3773/11 господарським судом Запорізької області здійснювався з 06.07.2011р. по 16.03.2012р. без продовження строку. Так, в ухвалі про зупинення провадження у справі від 06.09.2011р. господарський суд зазначив, що відповідач звертався до суду з клопотанням про продовження терміну розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України, та про його задоволення, однак резолютивна частина зазначеної ухвали не містить висновку про продовження такого строку на термін, передбачений умовами ч. 3 ст. 69 ГПК України. Матеріали справи не містять також відповідного клопотання відповідача. Разом з тим, після поновлення провадження у справі (11.01.2012р.) розгляд справи закінчився винесенням рішення вже 16.03.2012р. Таким чином, в порушення вимог чинного процесуального законодавства, розгляд господарського спору у справі №24/5009/3773/11 здійснювався у строк, більший за 2 місяці (з урахуванням зупинення провадження у справі) без жодного продовження такого строку.

Крім того, приписами ст. 79 ГПК України визначений перелік випадків, коли господарський суд має право зупинити провадження у справі. Так, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником. Також, згідно п. 16 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»(зі змінами та доповненнями) у разі оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції останній, надсилаючи одержану апеляційну скаргу разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду (частина третя статті 91 ГПК), одночасно виносить ухвалу про зупинення провадження у даній справі на підставі частини першої статті 79 ГПК.

Однак із наведених підстав зупинення провадження у справі не вбачається, що таке зупинення можливе у зв'язку з направленням запиту до уповноваженого органу про надання інформації, важливої для розгляду спору по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно зупиняв провадження у справі до отримання письмової інформації з Управління Держкомзему у м. Запоріжжя щодо розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чим допустив затягування розгляду справи та зволікання судового процесу. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що господарський суд попередньо зобов'язував сторони звернутись до Управління Держкомзему за отриманням відповідних документів або надати докази стосовно нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, за умови наявності в матеріалах справи технічного завдання на розрахунок її нормативної грошової оцінки.

До того ж, статтею 85 ГПК України передбачено, що повне рішення повинно бути складено у строк не більше 5 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення. З матеріалів справи вбачається, що прийняте 16.03.2012р. рішення було виготовлено у повному обсязі та підписано 26.03.2012р., тобто з порушенням встановлених вказаною статтею строків.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вступереч вимогам ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 16.03.2012р. у справі №24/5009/3773/11 не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 16.03.2012р. (повний текст від 26.03.2012р.) у справі №24/5009/3773/11- задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.03.2012р. (повний текст від 26.03.2012р.) у справі №24/5009/3773/11 -скасувати.

Позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комета-3», м. Запоріжжя - задовольнити.

Внести зміни до п.9 договору оренди земельної ділянки від 07.05.2007р., яким передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:007:0165) по вул. Запорізькій, 38а у м. Запоріжжі площею 0,0232га, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Комета-3», зареєстрованого Запорізькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.06.2007р. за №040726100487, виклавши його в наступній редакції:

«п.9. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8 206грн.30коп. (вісім тисяч двісті шість гривень 30коп.), що складає 3% від нормативної оцінки землі за календарний рік у цінах на 2011 рік. Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Жовтневого району 33219812700003 в управлінні Держказначейства у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124, код 13050200, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за календарним днем звітного (податкового місяця)».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комета-3», м. Запоріжжя, на користь державного бюджету 85,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви та 536,50грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

ОСОБА_2

Надруковано примірників - 7

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

2-прокуратіру

1-господарському суду

1-ДАГС