Ухвала

від 03.09.2015 по справі 826/11963/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11963/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Груп України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем Груп Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 186026552202 від 30.12.2014 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що висновки акту перевірки, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є такими, що не відповідають дійсності і суперечать нормам чинного податкового законодавства, оскільки право ТОВ «Систем Груп Україна» на податковий кредит підтверджене податковими накладними, виданими особами ТОВ «Граммон» та ТОВ «СК-Експрестрейд», які станом на день проведення фінансово-господарських операцій з позивачем знаходилися в ЄДРПОУ і були зареєстровані як платники ПДВ. Жодного рішення компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності, податковий орган не надав.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем Груп Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 37193731) зареєстроване Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 02.07.2010 року за № 1 070 102 0000 040411. Місцезнаходження товариства: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, будинок 19/3, корпус 3, кімната 6.

ТОВ «Систем Груп Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05.07.2010 року за № 56588, на дату підписання акту перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.05.2013 року № 200124122 ТОВ «Систем Груп Україна» є платником податку на додану вартість.

До видів діяльності ТОВ «Систем Груп Україна» за КВЕД-2010 відносяться: 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами та устаткуванням; 46.14 Діяльність посередників у торгівля машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу № 3404 від 19.11.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Груп Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Граммон» (код ЄДРПОУ 38999959), ТОВ «СК-Експрестрейд» (код ЄДРПОУ 38497643) за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 року, за результатами якої складено акт від 16.12.2014 року № 1238/26-55-22-02/37193731.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми, що підлягає сплаті (рядок 25 Декларації) у липні 2014 року на загальну суму 671 918 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки 25.12.2014 року позивач подав до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві заперечення, розглянувши які податковий орган акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки залишив без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі вказаного вище акту перевірки, першим заступником керівника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2014 року № 186026552202, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України ТОВ «Систем Груп Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 839 898, 00 грн., у тому числі 671 918,00 грн. - основний платіж, 167 980,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач використовуючи, надане йому ст. 56 Податкового кодексу України право адміністративного оскарження рішень податкових органів, звертався зі скаргами до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві № 4250/10/26-15-10-05-35 від 16.03.2015 податкове повідомлення-рішення відповідача № 186026552202 від 30.12.2014 залишено без змін, а первинна скарга - без задоволення.

Рішенням ДФС України № 10417/6/99-99-10-01-04-25 від 18.05.2015 податкове повідомлення рішення відповідача № 186026552202 від 30.12.2014 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Незгода з вказаним рішенням обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139,1 статті 139 встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином платник податків має право включити суму від'ємного значення з податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено податковим органом внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ «Граммон» (код ЄДРПОУ 38999959) та ТОВ «СК-Експрестрейд» (код ЄДРПОУ 38497643), в періоді, що перевірявся.

Позивачем в підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Граммон» (код ЄДРПОУ 38999959) надано суду відповідні письмові докази.

Зокрема, надано договір поставки від 04 червня 2014 року № 000007, укладений між ТОВ «Граммон» (постачальник) та ТОВ «Систем Груп Україна» (покупець), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю обладнання та комп'ютерні програми, а покупець - приймати такий товар та оплачувати його згідно умов цього Договору. Договір підписаний директорами ТОВ «Систем Груп Україна» та ТОВ «Граммон» та скріплені печатками підприємств.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. по взаємовідносинах з ТОВ «СК-Експрестрейд» (код ЄДРПОУ 38497643) позивачем надано договір поставки від 01 липня 2014 року № 129, згідно умов якого ТОВ «СК-Експрестрейд» (постачальник) зобов'язується поставляти та передавати у власність ТОВ «Систем Груп Україна» (покупець) обладнання, а покупець приймати такий товар та оплачувати.

Вказаний договір підписаний директорами ТОВ «Систем Груп Україна» та ТОВ «СК-Експрестрейд» та скріплені печатками підприємств.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за вищевказаними договорами укладеними між позивачем та його контрагентами, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів зазначає, що на момент укладання договорів контрагенти у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось відповідачем.

Крім цього, відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідачем не надано суду доказів про визнання правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, недійсними у судовому порядку, а також будь-яких докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача

Крім того, колегія суддів враховує, що в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що господарські операції позивача з контрагентом здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 03.09.2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.