Постанова

від 01.09.2015 по справі 809/3016/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року Справа № 876/10336/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сеника Р.П., Яворського І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі, в якому просить стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області 2261,68 грн. виплаченої пенсії по трудовому каліцтву та професійному захворюванню за період з 01.02.2014 року по 30.06.2014 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Стягнено з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області в користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області понесені витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності особам, які отримали каліцтво внаслідок нещасних випадків на виробництві на території колишнього СРСР за період лютого-червня 2014 року в сумі 1114,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків, як самостійні юридичні особи, зобов'язані відшкодувати витрати по виплаті та доставці пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві органам Пенсійного Фонду, як самостійним юридичним особам, які проводять відповідні виплати пенсій, тому орган Пенсійного Фонду має право на відшкодування органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків сум витрат на виплату та доставку вказаних пенсій. Оскільки відповідач відмовився відшкодувати спірні витрати, позивач правомірно звернувся в суд з позовом про стягнення суми виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Разом з тис суд першої інстанції зазначає, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку па виробництві на території Російської Федерації є уповноважений орган Російської Федерації. Так як нещасний випадок з ОСОБА_1 стався на території Російської Федерації, в зв'язку з чим у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області не виникає зобов'язання по відшкодуванню витрат в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 року.

Таким чином, суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення витрат пенсії по інвалідності стосовно пенсіонера ОСОБА_1 безпідставні і не обгрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі оскаржили її, подавши апеляційні скарги.

Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт - управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області вказує на те, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до даного Закону.

Також, пунктом 2 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, передбачено, що його механізм регулює відшкодування виплачених пенсій, зокрема і потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України.

Право на відшкодування витрат по виплачених управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі пенсіях по інвалідності зі сторони Фонду підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1, довідкою МСЕК, довідками про суми виплачених пенсій.

Також, ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що виплата пенсій є складовою частиною відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, і порядок їх виплати особам, які потерпіли на виробництві в інших, ніж Україна, державах - учасницях Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, і переїхали на проживання до України, регулюються нормами зазначеної Угоди.

Вказує на те, що між управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області та відділенням виконавчої дирекції Фонду у Коломийському районі Івано-Франківської області проведено взаємозвірки та підписано акти, складені та підписані за даний період таблиці розбіжностей, тобто виконані всі дії відповідно до Порядку, а тому по даній справі відсутній предмет спору.

Потерпілий ОСОБА_2 Та ОСОБА_1 отримали ушкодження здоров'я за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання. Вони не є застрахованими в Україні і за них не сплачувалися страхові внески. Документів по даній справі до віттпілення виконавчої дирекції Фонду у Коломийському районі Івано- Франківської області не передано, а отже, у відділенні особові справа по них не сформовані і відсутні. В зв'язку з цим, підстав відшкодовувати виплачені пенсії управлінню Пенсійному фонду України в м. Коломия та Коломийському районі не має.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області підлягає до задоволення частково, а апеляційну скаргу відвідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі слід залишити без задоволення з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за період з 01.02.2014 року по 30.06.2014 року позивачу здійснено виплату пенсії гр. ОСОБА_2, що одержав трудове каліцтво (профзахворювання) за межами України та понесено витрат на доставку такої пенсії на загальну суму 1114,00 грн. Громадянин ОСОБА_2 отримав трудове каліцтво в 1986 році на території однієї з колишніх республік СРСР, а саме в пос. Комсомольський, м. Воркута, Комі АРСР. Відповідно до виписки з акту МСЕК від 12.06.1986 року, визнаний інвалідом ІІІ-групи та встановлена інвалідність терміном до 30.06.2014 року.

Сума виплаченої пенсії ОСОБА_2 в липні-червні 2014 року в розмірі 1114,00 грн. включена позивачем до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності і внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за кожний місяць вказаного періоду. Відповідачем зазначені акти підписані та згідно таблиць розбіжностей не прийнято до відшкодування вищевказану суму виплаченої пенсії та коштів на її доставку даному громадяну.

Витрати позивача на виплату ОСОБА_2 відповідної пенсії за період з 01.02.2014 року по 30.06.2014року складають 1114,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та розрахунком суми яка підлягає відшкодуванню.

Також встановлено, що громадянин ОСОБА_1 отримав трудове каліцтво в 1995 році на території Російської Федерації (а.с.25 -27).

Факт нещасного випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків та професійного захворювання підтверджується відносно ОСОБА_1 актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1, затвердженим 25 грудня 1995 року, відповідно до якого ОСОБА_1, працюючи помічником машиніста залізнично-будівельних машин Центрального управління механізації АТ «Трансбудмеханізація» м. Москва Росія, отримав трудове каліцтво. Відповідно до виписки з акту МСЕК від 26.04.1996 року, визнаний інвалідом ІІ-ої групи, внаслідок трудового каліцтва призначена пенсія по інвалідності Коломийським міським управлінням соціального захисту населення. Згідно виписки з Акту МСЕК від 26.04.1996 року, інвалідність встановлено безстроково.

Витрати позивача на виплату ОСОБА_1 відповідної пенсії за період з 01.02.2014 року по 30.06.2014 року складають 1147,68 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.28).

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон №1105-ХІV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене абзацом другим пункту 5 частини першої статті 24 Закону №1105-XIV, відповідно до якого якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом статті 21 Закону №1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.

13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (в тому числі Російською Федерацією і Україною) підписано Угоду про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, в преамбулі якої визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до умов Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення (стаття 3); призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання; для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (стаття 6); при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера (стаття 7).

Таким чином, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.

З огляду на викладене, витрати управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області, пов'язані з виплатою ОСОБА_2, ОСОБА_1 пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві, що сталися з ними на території на території Російської Федерації , як в період її входження до складу СРСР, так і в період входження до складу СНД, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 25.03.2014 року у справі №21-33а14 та у постанові від 20.05.2014 року у справі №21-136а14.

Отже, суд першої інстанції, правильно задовольнивши позов в частині стягнення з відповідача витрат на виплату і доставку основного розміру пенсії по інвалідності витрати по виплаті та доставці пенсії ОСОБА_2, необґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на суму 1147,68 грн., тому за правилами статті 202 КАС України в цій частині підлягає скасуванню з прийняття нової постанови про задоволення позову.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області задовольнити частково, а апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі №809/3016/14 в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування витрат на виплату пенсій ОСОБА_1 скасувати та в цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити: стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області витрати по виплаті та доставці пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2014 року по 30.06.2014 року в сумі 1147,68 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. шістдесят вісім коп.).

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.П. Сеник

І.О. Яворський