Ухвала

від 27.08.2015 по справі 824/1173/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1173/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

27 серпня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Новоселицька" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

03.06.2015 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Новоселицька" про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новоселицька" є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 03801491, місце знаходження: вул.Головна, 95, с.Новоселиця, Кельменецький район, Чернівецька область, 60151.

Згідно повідомлення про взяття на облік юридичної особи/відокремленого підрозділу відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та з 21 лютого 2000 року узятий на облік в органі Пенсійного фонду України в Кельмнецькому районі.

Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Новоселицька" було вручено розрахунки сум про фактичні витрати на доставку та виплату пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яке отримано відповідачем 19.01.2015 року, 20.01.2015 року та 06.05.2015 року.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив витрати, пов'язані з доставкою і виплатою пільгових пенсій в сумі 10324,78 грн, управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось до суду з даним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новоселицька" (код ЄДРПОУ 03801491) на користь управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за травень 2015 року у сумі 9463 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят три) грн 86 коп.

У частині стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 у сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн 92 коп. у задоволенні позову слід відмовити.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії зазначеним особам призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення", при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Законодавчий акт, який регулював порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Положеннями статті 2 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, зокрема, що для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами "в" та "ж" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, зокрема, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи та жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Управління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2013 року №21-1, передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 першого частини другої Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналізуючи викладене суд приходить до висновку, про те що підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за віком трактористам-машиністам та жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей.

Відповідно до матеріалів справи, органом Пенсійного фонду призначено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пунктів "в" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області виплатило за травень 2015 року указаним пенсіонерам пенсію (з врахуванням витрат на її доставку) на загальну суму 9463,86 грн.

Аналізуючи вище викладені норми чинного законодавства колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новоселицька" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам підприємства ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в сумі 9463,86 грн.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що неточності позову не звільняють сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новоселицька" від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "в" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Поряд з цим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, громадянка ОСОБА_2 працювала у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новоселицька" та була зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції.

13 серпня 2007 року вказаній особі було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На момент призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2 (13 серпня 2007 року), чинне законодавство України зобов'язувало її колишнього роботодавця до досягнення нею пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній станом на 13 серпня 2007 року) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Частиною першою статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній станом на 13 серпня 2007 року) передбачено, що право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Таким чином, суд вважає, що починаючи з 13 серпня 2007 року відповідач мав відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати пов'язані із виплатою та доставкою пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2 до досягнення нею пенсійного віку (55 років), а саме до 22 червня 2013 року.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) роз'яснив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про щодо необхідності застосування положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яким до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внесено зміни, оскільки вони не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли 13 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем щодо відшкодування витрат пов'язаних із виплатою та доставкою пільгової пенсії ОСОБА_2, оскільки на той час вони були врегульовані іншими нормативно-правовим актами.

Отже, позов у зазначеній вище частині задоволенню не підлягає.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.