Рішення

від 13.03.2007 по справі 17/31-263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/31-263

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2007 р.Справа № 17/31-263

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

розглянув справу     

за позовом: Прокурора  Теребовлянського району в інтересах держави в особі Міністерства праці і соціальної політики України в особі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Теребовлянської районної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Теребовля Тернопільської області

до відповідача: Теребовлянської міжгосподарської шляхово-будівельної пересувної механізованої колони № 13, м. Теребовля Тернопільської області

за участю представників сторін:             

позивача:   Житник М.І.,  зав. юридичним відділом,  доручення   № 01-21-04  від 02.01.07 р.

відповідача: не з'явився

прокурор:  Шимків  А.Р., прокурор відділу облпрокуратури Тернопільської області, посвідчення   №  47  від  07.08.06 р.

В розпочатому судовому засіданні прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності  з ст. ст. 20, 22, 29, 811 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Прокурор Теребовлянського  району звернувся в інтересах держави в особі Міністерства праці і соціальної політики України  в особі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Теребовлянської районної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Теребовля Тернопільської області з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача –Теребовлянської міжгосподарської шляхово-будівельної пересувної механізованої колони № 13, м. Теребовля Тернопільської області –3521,86 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою  втратою працездатності.

В судовому засіданні та в позовній заяві №1960 від 25.12.2006р. прокурор на підтвердження своїх вимог посилається на те, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", яким передбачено нарахування і сплату в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків, не виконав своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.  Враховуючи, що Міністерством праці та соціальної політики України здійснюється державна політика щодо забезпечення конституційних гарантій прав громадян на соціальний захист, а ненадходження коштів до Фонду перешкоджає фінансуванню витрат, пов»язаних з виплатами соціальних допомог застрахованим особам, а також реалізації державної політики в сфері соціального страхування, соціального захисту громадян в процесі їх трудової діяльності, чим прямо порушуються інтереси держави,  прокурор в порядку ст. 121 Конституції України та ст. 2,29 ГПК України, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Судове засідання, призначене вперше на 20.02.07р., відкладалося на 13.03.2007р. у зв»язку з неявкою представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом додаткових доказів. Крім того, ухвалою від 20.02.2007р. з метою встановлення фактичного розміру заборгованості по страхових внесках зобов»язано сторони провести звірку взаєморозрахунків станом на 25.12.2006р. з покладенням ініціативи проведення взаємо звірки на позивача у справі, акт звірки взаєморозрахунків зобов»язано  надати в судове засідання 13.03.2007р..

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов не подав, його повноважний представник в судові засідання 20.02.2007р. та 13.03.2007р. не з'явився, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку ( повідомлення про вручення № 888142 від 31.01.2007р.), а тому справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, з урахуванням додатково поданих прокурором та позивачем доказів.

В процесі розгляду справи прокурором в порядку ст. 29 ГПК України, подано заяву про уточнення розміру  позовних вимог  (вх. № 12896 (н) від 13.03.2007р.), котру підтримано представником позивача та згідно якої прокурор просить стягнути з відповідача 2558,86 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків, а  іншій частині позову просить позов залишити без розгляду.

Зважаючи, що подана заява про уточнення ( зменшення) розміру позовних вимог відповідає правам прокурора та сторони у господарському процесі, тому суд приймає заяву, відтак, здійснює розгляд даного спору з урахуванням поданої заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні  прокурорського  нагляду  за  додержанням  і застосуванням  законів прокурор має право звертатись  до  суду  з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням“ № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. соціальне страхування є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального   страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно п.2 ч.2 ст. 27 вказаного Закону  відповідач як страхувальник зобов'язаний  нараховувати  і  сплачувати  в  установлені  строки  та  в повному обсязі страхові внески.

Порядок сплати страхових внесків, визначених Законом  № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №16 від 26.06.2001р., проводиться  страхувальниками-роботодавцями до Фонду, шляхом сплати  різниці  між  нарахованими  для  роботодавців  і найманих працівників страховими внесками та  витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення  та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Сплата страхових внесків провадиться за  безготівковими розрахунками  або  готівкою  через  установи  банків,  а  у  разі відсутності  рахунків в  установах  банків - поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок Фонду. Перерахування коштів на рахунки  Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

У відповідності до п.4.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, не   внесені   страхувальниками   у  встановлений  строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

В силу приписів ст.8 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.01р. усі спірні питання, які виникають з правовідносин між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду, вирішуються, зокрема, в судовому порядку.

Згідно довідки № 31-87 від 07.02.2007р. Головного управління статистики в Тернопільській області, відповідач –Теребовлянська міжгосподарська шляхово-будівельна пересувна механізована колона № 13 станом на 07.02.2007р. значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України  як юридична особа за ідентифікаційним кодом 05423662.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взятий на облік як платник страхових внесків до Фонду з 22.05.2001р.. З  даних  звіту форми Ф-4-ФСС про нараховані внески та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2006р., який подано 17.01.2007р. Теребовлянською міжгосподарською шляхово-будівельною пересувною механізованою колоною № 13, несплачена сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків до Фонду, що пов»язана з невиплатою заробітної плати  станом на 25.12.2006р. становить 3521,86 грн..

Також з додатково поданих суду доказів, зокрема довідок без номеру та дати , виданих суду та позивачу у справі відповідачем, котрі підписано начальником Теребовлянської міжгосподарської шляхово-будівельної ПМК-13, вбачається, що станом на 01.01.2007р. заборгованість підприємства по заробітній платі становить 28300 грн., відтак позивачем на підставі уточнених даних довідки проведеного розрахунок розміру внесків на суму невиплаченої заробітної плати, що складає 962,20 грн.

Наведені обставини послугували підставою звернення прокурора до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог ( 3521,86 грн. - 962,20 грн. =2559,66 грн.).

Факт суми боргу підтверджується також актом звірки розрахунків, яку проведено  12.03.2007р. і згідно якої  розмір заборгованості відповідача перед Фондом станом на 25.12.2006р. становить 3521,86грн.; акт підписаний повноважними представниками сторін без заперечень та завірений печатками їх підприємств.

Враховуючи, що на день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 2559,66 грн. суду не надав, тому вимоги прокурора є правомірними в цій частині позову, відтак підлягають до задоволення частково в розмірі 2559,66 грн. як обґрунтовані, документально підтверджені у відповідності до статей 33-34 ГПК України  і неоспорені  відповідачем у встановленому законом порядку. В решті позовних вимог - суд відмовляє у їх задоволенні за безпідставністю.

Згідно  ст. 49  ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 13.03.2007р. за згодою прокурора та представника позивача у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

На підставі наведеного, керуючись  ст. ст. 42,47, 22, 29, 33, 43, 49, 75, 80, 811, 82, 84, 85, 116,117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Теребовлянської міжгосподарської шляхово-будівельної пересувної механізованої колони № 13, м. Теребовля Тернопільської області, вул. Січових Стрільців, 69, ідентифікаційний код 05423662:

- на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Тернопіль, вул. Танцорова, 31, код 26024541, в особі Теребовлянської районної виконавчої дирекції Фонду  соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Теребовля Тернопільської області, вул. Мазепи,5, ідентифікаційний код 26024452:

–2559,66 грн. заборгованості по збору на загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності;

-  в доход Державного бюджету 74 грн. 13 коп. державного мита;

 - на користь  Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (м. Київ , пр. Перемоги, 44, р/рахунок 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», код ЄДРПОУ 30045370) –85 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.                  

   3. В решті позову - відмовити.             

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “__20__”_березня__ 2007р., через місцевий господарський суд.

Суддя