11/1048
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" березня 2007 р.Справа № 11/1048
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тоговий дім «Львівська макаронна фабрика»м. Львів
до товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс»м. Хмельницький
про стягнення 32 620 грн. 52 коп.
Суддя Д.І.Радченя
за участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Позивач –ТОВ Тоговий дім «Львівська макаронна фабрика»м. Львів звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –ТОВ «Промбудсервіс»м. Хмельницький на свою користь заборгованості в розмірі 32 620 грн. 52 коп., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 01.02.2006р. договору поставки, за №61-06, з яких 32 110, 20 грн. сума основного боргу, 323, 54 грн. пеня, 3% річних в розмірі 65, 70 грн. та 121, 08 грн. сума інфляційних нарахувань.
Ухвалою господарського суду від 16.02.2007 року порушено провадження у справі № 11/1048. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами.
Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача.
Повноважні представники сторін в судове засідання 19.03.2007р. не з'явилися, відповідачем витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.
Однак як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, станом на 27.12.2006р. відповідач позовні вимоги в сумі основного –32 110, 20 грн. боргу визнає.
Згідно довідки головного управління статистики в Хмельницькій області №6 від 06.03.2007р., станом на 07.03.2007р. ТОВ «Промбудсервіс»значиться в ЄДРПОУ за адресою м. Хмельницький, просп. Миру, 62/4, кв. 52.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
01 лютого 2006 року між сторонами по справі укладено договір поставки, за №61-06.
У відповідності до умов даного договору, позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити макаронні вироби.
Згідно розділу 3 договору, ціна товару визначається на підставі специфікації. Оплата продукції проводиться шляхом сплати покупцем 30% від її вартості погодженої сторонами в заявці –замовленні не пізніше ніж за один день до дня планової поставки.
У відповідності до п. 3.3 договору, у випадку, якщо частина чи вся партія продукції передана покупцеві без попередньої оплати, він зобов'язаний провести остаточний розрахунок на протязі 21 банківських днів з моменту отримання.
Так на виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар –макаронні вироби на загальну суму 38 494, 20 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні №ТД-0000629 від 27.07.2006р. та №ТД-12/0103 від 27.12.2006р.
Свої зобов'язання відповідач виконав частково, поставивши позивачу продукцію на загальну суму 6 384, 00 грн., підтвердженням чого є накладна №28/05 від 03.05.2006р. і станом на момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права за ним рахується заборгованість в сумі 32 110, 20 грн.
Згідно п. 7.2 договору, у випадку прострочення оплати покупець відшкодовує постачальнику всі заподіяні простроченням оплати збитки, а також додатково оплачує постачальнику за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та суму, яка склалася за рахунок розрахункового рівня інфляції, а також 3% річних від простроченої суми. Передбачені цим пунктом санкції сплачуються покупцем понад суму відшкодування збитків і за весь час прострочення до моменту проведення остаточного погашення заборгованості.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 323, 54 грн., 3% річних в розмірі 65, 70 грн. та відсотки внаслідок інфляції в сумі 121, 08 грн.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору поставки, за №61-06 від 01.02.2006р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.
У відповідності до п. 7.4 договору, за порушення термінів оплати, відвантаження, недопостачі продукції винувата сторона сплачує штраф в розмірі подвійної ставки НБУ та пеню в розмірі 0,5% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки виконання зобов'язань по даному договору.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю Тоговий дім «Львівська макаронна фабрика»м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс»м. Хмельницький про стягнення 32 620 грн. 52 коп. задоволити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс»м. Хмельницький, проспект Миру, 62/4 кв. 52 (код 31998901) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тоговий дім «Львівська макаронна фабрика»м. Львів, вул. Городоцька, 170 (код 32894251) суму основного боргу в розмірі 32 620 грн. 52 коп., витрати по оплаті державного мита в розмірі 326, 21 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Д.І. Радченя
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 496679 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Радченя Д.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні