Постанова

від 23.06.2011 по справі 1-п-85/11

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-п-85/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Криворученка Д.П.,

секретарі - Співака М.В.,

з участю прокурора - Бабуніної О.В.,

представників потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Чернігові кримінальну справу за постановою слідчого СВ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3 про закриття кримінальної справи відносно невстановленої особи за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст.357 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2011 року слідчий СВ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3, за згодою прокурора Чернігівського району, звернувся до суду з поданням про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності.

З подання виходить, що в період з 14 жовтня 1995 року по 01 травня 1996 року невстановлена досудовим слідством особа, знаходячись в будинку №139 по вулиці Таращанська у селі Роїще, Чернігівського району, Чернігівської області, таємно викрала свідоцтво на право власності на зазначений вище житловий будинок та на будинок №7 по вулиці Лісова у с. Новоселівка, Чернігівського району.

По даному факту 12.11.2008 року порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.357 КК України і цього ж дня справу порушено відносно особи -ОСОБА_4.

20 серпня 2010 року досудовим слідством по справі здійснена перекваліфікація злочинних дій на ч.3 ст.357 КК України.

13 листопада 2010 року справу відносно ОСОБА_4 провадженням закрито на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України

Під час досудового слідства встановити осіб, які скоїли даний злочин, не представилось можливим.

Дана справа підсудна Чернігівському районному суду Чернігівської області.

17 серпня 2009 року за постановою слідчого Коробкову Тетяну Олексіївну та Насінник Надію Петрівну визнано представниками потерпілих по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Відповідно до вимог чч.1, 3 ст.63 КПК України, представником потерпілого не може бути особа яка допитувалась або підлягає допиту як свідок. При наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків представника потерпілого в даній справі. На цих же підставах вона може бути усунута від участі в справі слідчим, прокурором або судом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була допитана у якості свідка 26 листопада 2008 року, а ОСОБА_2, як свідка допитали 16 листопада 2010 року, і за таких обставин вони не мають право бути представниками потерпілих по даній справі.

Не дивлячись на це, слідчий не усунув від участі у справі вказаних осіб.

Згідно приписів ч.4 ст.7 1 КПК України слідчий в разі винесення постанови про направлення справи до суду у випадках, передбачених у частині першій статті 7 1 цього Кодексу, повинен ознайомити потерпілого або його представника з названою постановою, а в разі їх вимоги - з усіма матеріалами справи та роз'яснити їх права, передбачені цим Кодексом.

Однак, як свідчать матеріали справи, потерпілим взагалі не повідомлялось про наміри закриття провадження у справі, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а їх представникам, які не мають право бути представниками потерпілих, надсилалось тільки повідомлення.

Таким чином, під час проведення досудового слідства по даній справі грубо порушено вимоги кримінально-процесуального законодавства та права потерпілих.

Під час судового засідання прокурор висловила думку, що справу не можливо розглянути по суті, без усунення виявлених порушень законодавства.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснили, що не можуть зрозуміти чому їх допитували як свідків, вони вважають себе представниками потерпілих і рахують, що немає підстав усунення їх від участі у справі.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 02 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»у випадках, коли визнання особи потерпілим може призвести до збільшення обсягу обвинувачення підсудного або зміни кримінально-правової кваліфікації діяння, суддя чи суд із дотриманням вимог ст.246 або ст.281 КПК має повернути справу на додаткове розслідування. Таке ж рішення суддя чи суд повинен прийняти і в тому разі, коли органи дізнання чи досудового слідства істотно обмежили законні права потерпілого (наприклад, обирати представника, порушувати клопотання, заявляти відводи, подавати докази, знайомитися з усіма матеріалами справи тощо) і поновити ці права на стадії судового розгляду справи неможливо. Суди повинні суворо додержувати вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства України щодо забезпечення прав потерпілого при закритті кримінальної справи. При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтями 7, 7 1 , 7 2 , 7 3 , 8, 9, 10, 11 1 КПК потрібно з'ясувати думку потерпілого з цього приводу.

З'ясувавши думку прокурора, заслухавши пояснення представників потерпілих та дослідивши матеріали кримінальної справи, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню, оскільки під час проведення досудового слідства порушені норми кримінально-процесуального законодавства України.

Керуючись ст.ст.44, 49 КК України, ст.ст.7 1 , 11№, 22, 63 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні подання слідчого СВ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3 про закриття кримінальної справи відносно невстановленої особи за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст.357 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності -відмовити, повернувши справу прокурору Чернігівського району Чернігівської області для організації проведення досудового слідства.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя ОСОБА_7