Постанова

від 13.08.2012 по справі 2а-1670/4720/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4720/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Чухліб Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Зіньківському районі про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2012 року позивач ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Зіньківському районі про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті до відшкодування зазначених сум витрат, понесених Пенсійним фондом України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про отримання повістки, причину неявки суду не повідомив, заяви про неможливість прибуття до суду від відповідача не надходило.

10.08.2012 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких він зазначає, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, не передбачено відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, встановленої постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, від 16.07.2008 року № 654. Вказує, що Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, встановлено здійснення розрахунків між фондами на централізованому рівні, відшкодування виплачених пенсій за рахунок відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не передбачено. Особи, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємствах держав СНД не мають статусу застрахованої особи, яка має право на відшкодування від нещасного випадку на виробництві на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Одночасно з цим, потерпілі, які отримали ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку, мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", дію якого не скасовано.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зіньківському районі не прийнято до заліку: суму витрат на виплату пенсій у звязку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворювань призначених громадянину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за січень - червень 2012 року розмірі 9619,14 грн., суму витрат понесених на виплату щомісячної державної адресної допомоги за січень - червень 2012 року в сумі 146965,09 грн. в тому числі витрати на виплату і доставку пенсій в розмірі 804,31 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами щомісячної звірки витрат, відповідними таблицями розбіжностей, списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, та не заперечується відповідачем.

Згідно наявних у матеріалах справи документів, нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_3 стався 09 квітня 2009 року на виробництві в Ханти - Манський автономний округ - Югра, Тюменська область, м.Нягань, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві від 11.04.2009 року № 15 (а.с. 10 - 12). Крім того, наявний акт про нещасний випадок на виробництві в Мурманській області з ОСОБА_2 05 травня 1970 року (а.с.15-16).

Даним особам позивачем призначено пенсію по інвалідності.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо відмови відшкодовувати суму основного розміру пенсій громадянину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за січень - червень 2012 року в розмірі 1696,80 грн., (основний розмір - 1579,68 грн., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття - 117,12 грн.), суд виходить з наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до п. 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У ч. 4 ст. 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

П. 2 ст. 7 Закону "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001 року, встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 ст. 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат .

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, до якої належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2

За змістом ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, яка 13.03.1992 року була підписана Україною і набрала для неї чинності, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків .

За таких обставин, неприйняття відповідачем до заліку витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, призначених громадянину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за січень - червень 2012 року в розмірі 1750,80 грн. є неправомірним.

Пунктами 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 N 5-4/4, встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Враховуючи те, що відповідачем безпідставно відмовлено включити до заліку суму витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (основний розмір та щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття), призначену громадянину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за січень - червень 2012 року суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 1750,80 грн.

Доводи відповідача про те, що Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлено лише механізм відшкодування коштів на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Пенсійним фондом України, суд не бере до уваги, оскільки Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли в цьому випадку, тому що встановлене ним правило підписання актів звірки розраховано на відсутність спору, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вирішується питання про стягнення спірних сум.

Щодо позовних вимог про стягнення щомісячної адресної допомоги та витрат на її виплату і доставку за січень - червень 2012 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно даних таблиць розбіжностей відповідачем не прийнято до заліку суми адресної допомоги за січень - червень 2012 року в розмірі 8039,46 грн.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіВ» .

Підпунктом "г" п. 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіВ» , якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зіньківському районі про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області районі (код ЄДРПОУ 23809922, МФО 831019, р/р 37171160604104 УДК в Полтавській області) на користь ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області (р/р 25604301281 в ОПЕРВ облуправління Ощадного банку МФО 331467, код ЄДРПОУ 22534570) суму витрат по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) грн. 80 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено ДАТА.

Суддя Г.В. Костенко