Постанова

від 22.06.2015 по справі 804/6176/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 р. Справа № 804/6176/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Закритого акціонерного товариства "Оветри" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-Фонд, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Закритого акціонерного товариства "Оветри", у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 224 831, 19 грн.

В обґрунтування позовних вимог Фонд зазначив, що внаслідок порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" відповідач має заборгованість у загальному розмірі 224 831, 19 грн., в тому числі - по страхових коштах, строк сплати яких не настав (поточна заборгованість) в розмірі 1146, 22 грн., заборгованості, пов'язаної з невиплатою заробітної плати в розмірі 6799, 63 грн., а також простроченої заборгованості в сумі 216 885, 34 грн.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем заперечень на позовну заяву до суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, регулювалися Законом України від 18.01.2001р. №2240-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон №2240), який діяв до 01.01.2015р.

Згідно із статтею 1 Закону №2240, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

Закрите акціонерне товариство «Оветри» (далі - ЗАТ «Оветри», страхувальник, відповідач) (код ЄДРПОУ 05517423) зареєстроване згідно заяви від 11.01.2001 року за №120311000140 як страхувальник в Нікопольській міжрайонній виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка є правонаступником Орджонікідзевської міської виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 року по справі №Б24/423-09 припинено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Оветри» (код ЄДРПОУ 05517423).

У відповідності до наданого ЗАТ «Оветри» до Фонду «Звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (Ф4-ФСС з ТВП) (далі - Звіт Ф4-ФСС з ТВП) за І квартал 2015 рік - страхувальник має заборгованість у загальному розмірі 224 831, 19 грн., про що зазначено в таблиці І «Розрахунки по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування», рядки 23, 24 «Непогашена частина заборгованості, що мала місце станом на 01.01.2011 року».

Згідно зі Звітом Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік таблиці V «Розшифровка заборгованості за страхувальником» (рядок 17 таблиці ІІІ Звіту Ф4-ФСС з ТВП.) зазначена заборгованість в розмірі 224 831, 19 грн. складається з заборгованості по страхових коштах, строк сплати яких не настав (поточна заборгованість) в розмірі 1146,22 грн., заборгованості, пов'язаної з невиплатою заробітної плати в розмірі 6799, 63 грн., простроченої заборгованості в розмірі 216 885, 34 грн.

Наведені документи звітності складені та підписані посадовими особами ЗАТ «Оветри», а, отже, вищезазначена сума заборгованості - фактично визнана відповідачем.

Для вирішення питання в досудовому порядку відповідачу направлено лист-вимогу про сплату боргу №05-23-529 від 19.03.2015р., який залишено без відповіді та повернуто в зв'язку з закінченням строку зберігання.

Листом від 18.03.2015р. №1915/02/34 Управління Пенсійного фонду України в м.Орджонікідзе Дніпропетровської області повідомило про те, що згідно останнього наданого звіту за серпень 2013 року заборгованість у ЗАТ «Оветри» по невиплаченій заробітній платі відсутня (копія - додається).

Згідно з інформацією Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09.04.2015 року №868/10/04-09-17-02-15, відповідно до останнього наданого звіту за лютий 2015 року заборгованість з виплати заробітної плати за Відповідачем не обліковується (копія - додається).

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону №2240, страхові внески - це кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ, кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону №2240, страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 23 Закону №2240 встановлено порядок і строки сплати страхових внесків та передбачено, зокрема, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.

Абзацами 5 та 6 частини 7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Так, матеріалами справи підтверджується, що заявлена позивачем сума заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, про стягнення якої на разі просить позивач, була нарахована та не сплачена ще у період до 1 січня 2011 року.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону №2240 встановлено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Заперечень на адміністративний позов або доказів погашення зазначеної заборгованості у добровільному порядку відповідачем до суду не надано.

Отже, суд приходить до висноку, що позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Закритого акціонерного товариства "Оветри" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків-підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Оветри" (код ЄДРПОУ 05517433) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р №25600806 в АТ "ОСОБА_2 Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 26049699, одержувач - Нікопольська міжрайонна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 224 831, 19 грн. (двісті двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять одна гривня дев'ятнадцять копійок).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1