ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2015 року Справа № 803/2223/15
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Александрової М.А.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Дрімко" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Дрімко" (ПП "Дрімко") про стягнення 10 166 грн. 84 коп., з них: 9 036 грн. 84 коп. адміністративно-господарських санкцій, 1 130 грн. пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у 2014 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одне робоче місце, чим порушено вимоги частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". У звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік відповідачем зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 38 осіб, тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році для відповідача повинен становити 2 особи. Проте, із врахуванням положень Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 286 від 28 вересня 2005 року, такий норматив не був виконаний, що є, згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підставою для сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 9 036 грн. 84 коп. Оскільки відповідач не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, тому вона підлягає до стягнення в судовому порядку. Крім того, відповідач порушив строки сплати суми адміністративно-господарських санкцій, що є підставою для нарахування та стягнення з відповідача пені, виходячи із розміру 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, в сумі 1 130 грн.
Відповідач в клопотанні № 65 від 01 вересня 2015 року проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ПП "Дрімко" створило робочі місця для інвалідів, повідомляло про це службу зайнятості, зокрема, 10 лютого 2014 року подавало до Ківерцівського районного центру зайнятості звітність - інформацію про попит на робочу силу (вакансії) форми № 3-ПН, проте інваліди для працевлаштування йому не направлялися (а.с. 25).
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 25).
Представник відповідача в судове засідання також не прибув, в клопотанні від 01 вересня 2015 року позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника (а.с. 22).
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому представником позивача і відповідачем подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідач у встановленому законом порядку зареєстрований у Волинському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів як роботодавець, що використовує найману працю, у якого за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб.
27 лютого 2015 року за вхідним № 2607 відповідач подав Волинському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2014 році становила 38 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 1 особу. Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2014 році становив 343,4 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 9 035 грн. 83 коп. (а.с. 6).
Як вбачається із списку працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2014 році (а.с. 7), ОСОБА_1 із встановленою з 18 квітня 2014 року ІІІ групою інвалідності, працював на посаді укладальника-пакувальника в ПП "Дрімко" (наказ про прийняття на роботу № 24-к від 02 грудня 2013 року).
Відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
Згідно із пунктом 3.4 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що до середньооблікової кількості штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, включаються особи, які пропрацювали на підприємстві шість та більше місяців за рік.
Отже, виходячи із розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників - інвалідів у січні - грудні 2014 року, відповідачем норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у виконано в кількості 1 особа.
23 червня 2015 року за вихідним № 73-05/226 Волинським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів відповідачу було направлено претензію з вимогою про сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 9 036 грн. 84 коп. та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році (а.с. 8). Однак, відповідачем в добровільному порядку не було сплачено зазначені санкції в сумі 9 036 грн. 84 коп., тому нараховано за період з 16 квітня 2015 року по 18 серпня 2015 року пеню в сумі 1 130 грн. (а.с. 4).
21 серпня 2015 року позивач звернувся із запитом до Ківерцівського районного центру зайнятості про надання інформації на предмет того, чи подавалась ПП "Дрімко" звітність про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році, чи направлялись роботодавцю інваліди. Відповідно до листа Ківерцівського районного центру зайнятості від 25 серпня 2015 року № 1165-19 відповідачем протягом 2014 року було подано один звіт форми 3-ПН про наявність вакансій із можливим працевлаштуванням інвалідів від 10 лютого 2014 року (а.с. 18).
Вказані обставини підтвердив відповідач при запереченні даного адміністративного позову, при цьому надав копію звіту форми 3-ПН від 10 лютого 2014 року (а.с. 23-24).
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Таким чином, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2014 році становила 38 осіб, тому згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач у 2014 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 2 робочих місця (38 х 4% = 1,52). Проте, протягом 2014 року цей норматив був виконаний відповідачем частково - в кількості 1 робочого місця.
Статтею 20 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Крім того, згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2015 року, форма подається за наявностi у роботодавця попиту на робочу силу (вакансiї) не пiзнiше 10-ти робочих днiв з дати вiдкриття вакансiї(й). Датою вiдкриття вакансiї є наступний день пiсля створення робочого мiсця чи припинення трудових вiдносин з працiвником, робоче мiсце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договiр з найманим працiвником.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано суду будь-яких доказів про те, що ним було ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення у вигляді невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році.
Отже, оскільки відповідачем як роботодавцем, який використовує найману працю, у 2014 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, при цьому, протягом 2014 року підприємство не подавало щомісячно до центру зайнятості звіти форми 3-ПН, що тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", і в добровільному порядку не було сплачено адміністративно-господарські санкції в сумі 9 036 грн. 84 коп. та нараховану за період з 16 квітня 2015 року по 18 серпня 2015 року пеню в розмірі 1 130 грн., тому суд приходить до висновку, що за таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 10 166 грн. 84 коп.
Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Дрімко" (45213, Волинська область, Ківерцівський район, село Журавичі, вулиця Вече, будинок 11, ідентифікаційний код 36484229) в дохід Державного бюджету України на рахунки Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (Державний бюджет міста Луцька, 50070000, номер рахунку 31213230700002, ідентифікаційний код 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, МФО 803014) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році в розмірі 9 036 грн. 84 коп. (дев'ять тисяч тридцять шість грн. 84 коп.) та пеню в розмірі 1 130 грн. (одна тисяча сто тридцять грн.), а всього - 10 166 грн. 84 коп. (десять тисяч сто шістдесят шість грн. 84 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.А. Александрова
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2015 |
Оприлюднено | 10.09.2015 |
Номер документу | 49706841 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Александрова Марія Ананіївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Александрова Марія Ананіївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Александрова Марія Ананіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні