Постанова

від 29.06.2006 по справі 14/585

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/585

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.06.2006                                                                                           № 14/585

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Синиці  О.Ф.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - не з'явився.

 від відповідача - Назарець Д. А. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Технодім"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.02.2006

 у справі № 14/585 (Калатай Н.Ф.)

 за позовом                               Приватне підприємство "Сектор-Д"

 до                                                   Приватне підприємство "Технодім"

 про                                                  спонукання до виконання умов договору та стягнення 2269800 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.02.2006 року у справі        № 14/585 позов Приватного підприємства “Сектор – Д” до Приватного підприємства “Технодім” про спонукання до виконання умов договору та стягнення 2 269 800, 00 грн. був задоволений частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач та відповідач звернулися з апеляційними скаргами, просять його скасувати, оскільки вважають, що не були доведені обставини, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, та що рішення було прийняте по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, ПП “Сектор – Д” у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення частково – в частині відмови в задоволенні позовної заяви про стягнення штрафу в розмірі 226 980,00 грн. і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ПП “Технодім” штраф у розмірі 226 980,00 грн. за невиконання умов договору № 12-10 від 12.10.2004 року, а також судові витрати покласти на відповідача.

В свою чергу ПП “Технодім” у своїй апеляційній скарзі також просить скасувати рішення частково – в частині зобов'язання відповідача – ПП “Технодім” до виконання умов договору № 12-10 від 12.10.2004 року та в частині розподілу державного мита, таким чином відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ПП “Сектор – Д”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від              05.04.2006 року було порушене апеляційне провадження у справі № 14/585, розгляд справи був призначений на 19.04.2006 року.

19.04.2006 р. була оголошена перерва до 17.05.2006 р.

17.05.2006 р. розгляд даної справи був відкладений до 15.06.2006 року у зв'язку з неявкою представника позивача.  

15.06.2006 року представник позивача знову не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений до 29.06.2006 року.  

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, відзив відповідача на апеляційну скаргу ПП “Сектор – Д”, заслухавши пояснення представника позивача, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про поставку металопродукції № 12-10 (далі по тексту – Договір).

Згідно п. 1.1. Договору позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити Товар – металопродукцію в асортименті, кількості та за цінами, які вказуються в специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору позивач спеціально придбає Товар для наступної реалізації

його відповідачу.

У пункті 3.2. Договору сторони погодили, що ціна Товару вказується в специфікації до Договору.

В Додатку № 1 (специфікація) до Договору сторони визначили асортимент (лист оцинкован. рулон., 0,5*1250), кількість (388 тон) та вартість 2 269 800 грн.(далі по тексту – Товар).

На виконання умов Договору № 12-10 від 12.10.2004 року, 13.10.2004 року позивач уклав договір поставки № 0110 з філією представництва “Глобаль” Шроттумшлаг унд Металгроссхандель Вондра Гмбх, відповідно до умов якого позивач придбав сталь рулонну оцинковану холоднокатану ДСТ 14918 – 80, розміром 0,5*1250 мм, у кількості 388 метричних тон.

Факт отримання позивачем цього товару підтверджується актом задачі – приймання  товару від 10.11.2004 року.

У пункті п. 2.1. Договору сторони погодили порядок поставки Товару – самовивіз.

Згідно п. 2.2 Договору, поставка товару проводиться протягом листопада 2004 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач зобов'язався оплатити Товар протягом п'яти банківських днів з моменту поставки Товару.

Відповідач Товар не отримав, у зв'язку з чим 05.08.2005 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 01.08.2005 року, в якій вимагав в семиденний строк прийняти та оплатити Товар, сплатити штрафні санкції в сумі 226 980  грн.   На доказ  направлення  вказаної претензії до  матеріалів  справи  додано  копії фіскального чеку № 14 та опису вкладення від 05.08.2005 року.

Однак, відповідач на згадану вище претензію позивача не відповів.

Статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь – який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки умовами Договору сторони не визначили порядок повідомлення відповідача про час та місце отримання Товару, відповідач мав отримати Товар в семиденний термін після отримання претензії позивача № 1 від 01.08.2005 року.

Відповідач Товар не отримав, про причини невиконання свого договірного зобов'язання позивачу не повідомив.

Згідно статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Що стосується позову в частині стягнення з відповідача 226 980 грн. штрафу, то колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в цій частині в позові слід відмовити, виходячи з наступного.

У пункті п. 8.3. Договору сторони погодили, що в разі відмови відповідача у прийнятті та оплаті Товару, вказаного в специфікації до даного Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від вартості прийнятого товару.

Оскільки відповідач Товар не отримував, то, відповідно, й застосовування відповідальності, передбаченої пунктом 8.3. Договору, є безпідставним.

Обґрунтованим є також висновок місцевого господарського суду про те, що в позові в частині стягнення з відповідача збитків необхідно відмовити, оскільки підставою виникнення цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність збитків, протиправність дій особи, яка завдала збитків, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка завдала збитків. Позивач не довів жодної з обставин, що згідно закону вважаються підставами виникнення цивільно – правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, а, отже, позивачем не доведено наявність в нього правових підстав вимагати стягнення з відповідача у судовому порядку збитків, пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань.

Водночас, суд першої інстанції помилково не взяв до уваги посилання відповідача на  відсутність у позивача Товару, який останній вимагає у відповідача отримати та оплатити.

У судовому засіданні 19.04.2006 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було запропоновано ПП “Сектор – Д” надати докази на підтвердження існування та якості Товару (сталі рулонної) на умовах Договору № 12-10 від 12.10.2004 року.

У своєму листі № 38 від 19.04.2006 року відповідач просив ПП “Сектор – Д” надати можливість взяти участь у перевірці якості товару представнику ПП “Технодім”, для чого просив повідомити про дату, час та місце перевірки якості товару.

Позивач не надав доказів існування у нього відповідного Товару та його належної якості згідно умов Договору № 12-10 від 12.10.2004 року.

Таким чином, на думку колегії, в позові ПП “Сектор – Д” в частині зобов'язання ПП “Технодім” виконати умови Договору № 12-10 від 12.10.2004 року в частині отримання від ПП “Сектор – Д” Товару (сталь рулонна оцинкована холоднокатана ДСТ 14918 – 80, розміром 0,5*1250 мм, у кількості 388 метричних тон) на суму 2 269 800 грн. необхідно відмовити.

Враховуючи  викладене вище,  судова  колегія  вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства ПП “Сектор – Д” задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Приватного підприємства “Технодім” є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від  24.02.2006 р. у справі  № 14/585 необхідно скасувати, у позові ПП “Сектор – Д” – відмовити.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Сектор – Д” на рішення Господарського суду м. Києва від  24.02.2006 р. у справі  № 14/585 – залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Технодім” на рішення Господарського суду м. Києва від  24.02.2006 р. у справі  № 14/585 – задовольнити.

3. Рішення Господарського суду м. Києва від  24.02.2006 р. у справі              № 14/585 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові Приватного підприємства “Сектор – Д” до Приватного підприємства “Технодім” про спонукання до виконання умов договору та стягнення 2 269 800, 00 грн. – відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства “Сектор – Д” (51911, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Долматова, 11; р/р № 26002287487001 у Дніпродзержинській філії ПриватБанку, МФО 305965, код ЄДРПОУ 30617407) на користь Приватного підприємства “Технодім” (02660, м. Київ, пр. Визволителів, 17;  р/р 26009401028464 у Київській центральній філії АППБ “Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 30553148) 1 134,90 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

5. Матеріали справи № 14/585 повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказу.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

27.07.06 (відправлено)