Рішення

від 03.09.2015 по справі 906/673/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" вересня 2015 р. Справа № 906/673/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Поливко М.С.

за участю представників сторін:

- від позивача: ОСОБА_1 - провідний юрисконсульт філії "Житомирське регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк", дов. №1267-О від 26.04.2013

- від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальд енд Візе" (Житомирська область, м. Новоград-Волинський)

про стягнення 336247,50 грн

Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" подано до господарського суду Житомирської області позов про стягнення з ТОВ "Вальд енд Візе" за Договором банківського обслуговування б/н від 20.01.2014 борг в сумі 336247,50 грн, з яких: 177172,40 грн борг за кредитом, 107496,51 грн борг по процентам за користування кредитом та 51578,59 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за Договором.

Ухвалою від 08.05.2015 господарський суд прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі, призначив справу до розгляду в засіданні суду; зобов'язав сторони виконати вимоги резолютивної частини ухвали.

У зв'язку з неявкою сторін спору в судове засідання, ухвалою від 02.06.2015 господарський суд розгляд справи відклав.

Ухвалою від 25.06.2015 р. господарський суд відклав розгляд справи у зв"язку з надходженням клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 14.07.2015 р. господарський суд відклав розгляд справи у зв"язку з неявкою відповідача в судове засідання.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 04.08.2015 р. на адресу суду повернувся конверт з копією ухвали від 14.07.2015 р. направлена на адресу відповідача з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з приписами п. 3.9 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

За пп. 3.9.1 п. 3.9 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вище вказане, оскільки витяг з ЄДР свідчить, що відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялися ухвали господарського суду, відповідає вказаній у Спеціальному витягу з ЄДР, суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

У абз. 1 пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 зазначено, зокрема, що у випадку нез'явлення в засідання представників сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача до суду не надходило, суд вважає за можливе розглянути спір у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальд енд Візе" (відповідач/клієнт) було підписано Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та Заяву на відкриття рахунку у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк" (позивач/банк), згідно з якою відповідач приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http:www.privatbank.ua, шляхом реєстрації заяв через систему інтернет-клієнт-банкінг, які разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг складають Договір банківського обслуговування б/н від 20.01.2015 (далі - Договір), та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Після підписання Договору у відповідача виникло право користуватися послугами банку, однією з яких є послуга "Гарантований платіж", яка може надаватися як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів банку, тобто в кредит.

Порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж" регламентовано розділом 3.1.1., 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови, а. с. 30 - 39).

За п. 3.1.1.73 Умов, банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - "Гарантований платіж" або "Заявка"), згідно з якою клієнт - платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Відповідно до п. 3.1.1.74. Умов, у разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" (далі - "Приват24") подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників.

Після отримання ПАТ КБ "Приватбанк" на підставі п. 3.1.1.75 Умов за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач направив позивачу в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 заявки № 51 від 20.01.2014, № 59 від 23.01.2014, № 66 від 03.02.2014, № 69 від 04.02.2014, №71 від 06.02.2014 та №74 від 20.02.2014 (а. с. 42-44 ) на гарантований платіж, в яких останній просив надати йому можливість в користуванні послугою щодо обслуговування свого поточного рахунку №26000057000761 кредитних коштів.

Позивач надав відповідачу послугу по його заявках на суми:

- 43000,00 грн (дата зарахування коштів отримувачу 27.01.2014);

- 25000,00 грн (дата зарахування коштів отримувачу 28.01.2014);

- 14553,28 грн (дата зарахування коштів отримувачу 10.02.2014);

- 42000,00 грн (дата зарахування коштів отримувачу 10.02.2014);

- 14523,89 грн (дата зарахування коштів отримувачу 11.02.2014);

- 65000,00 грн (дата зарахування коштів отримувачу 25.02.2014);

Однак відповідач, в порушення умов Договору щодо повернення грошових коштів, зобов'язання належним чином не виконав.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору станом на день звернення позивача до суду, борг відповідача за кредитом склав 177172,40 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 107496,51 грн, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором нараховано 51578,59 грн пені, всього 336247,50 грн (а. с. 45).

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи таке.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частина 2 зазначеної статті встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору кредиту.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Статтею 1055 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 п.4 ст.179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Отже, кредитний договір між сторонами складається із Заяв від 20.01.2014, поданих через систему інтернет-клієнт-банкінг та Умов і Правил надання банківських послуг (у тому числі Правил обслуговування за Розрахунковими картками), Тарифів банку, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений Договір підписаний обома сторонами в установленому законом порядку, не оспорювався та не визнаний недійсним.

Так, відповідно до п.3.2.2.1. "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (надали - гарантованій платіж або заявка), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З наявних в матеріалах справи заявок та повідомлень банку (а. с. 42 - 44) вбачається, що банком надано клієнту грошові кошти в рамках послуги "гарантійний платіж", які станом на момент звернення позивача з позовом до суду не сплачені відповідачем.

Згідно з п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014. Клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою.

При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Слід зазначити, що прострочена заборгованість на рахунку відповідача виникла тоді, коли він не здійснив внесення чергового платежу в рахунок погашення заборгованості, тобто порушив умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з п. 3.2.2.7.2. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цими Умовами, банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору - зажадати від Клієнта дострокове повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення.

При цьому, відповідно до ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, строки виконання яких настали, строки вважаються настали, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату Клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 19.01.2015 було направлено на адресу відповідача претензію від 09.01.2015, вих. №40120ZRNZS0QU з вимогою погашення заборгованості за Договором банківського обслуговування від 20.01.2014 (а. с. 48-49), яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме виписок з банківського рахунку (а. с. 68 - 75), вбачається, що відповідач свої зобов'язання за Договором банківського обслуговування від 20.01.2014 перед ПАТ КБ "Приватбанк" в повному обсязі не виконав, внаслідок чого згідно з розрахунку позивача у нього виникла заборгованість по простроченому кредиту у розмірі 177172.40 грн та по процентам за користування кредитом у розмірі 107496.51 грн, яка на час розгляду справи в суді не змінилася.

За ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином згідно закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до 3.2.2.10.1. Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

А в разі реалізації банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, з урахуванням визначених п. 3.2..10.1 Умов порядку та строків її нарахування, суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені в сумі 51578.59 грн за визначений позивачем період.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обґрунтованості позовних вимог суду не надав. При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, позовні підлягають задоволенню на суму 336247,50 грн, з яких 177172,40 грн заборгованості за кредитом, 107496,51 грн боргу по процентам за користування кредитом та 51578,59 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за Договором.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальд енд Візе" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, б. 59, оф. 3, код ЄДРПОУ 36943375) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570):

- 177172,40 грн - заборгованості за кредитом;

- 107496,51 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 51578,59 грн - пені;

- 6724,95 грн - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.09.2015.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу (реком.)