Рішення

від 25.08.2015 по справі 910/16054/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2015Справа №910/16054/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Укрспецтехніка"

до Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Імпульс-2"

про стягнення 458 497,36 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Рубан В.А. - довіреність №263-У від 17.09.2014 року; Акчурін О.Ю. - довіреність №197-У від 09.06.2015 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Укрспецтехніка" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Укрспецтехніка" про стягнення 458 497,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, згідно умов Договору №13 про надання послуг з з поточного ремонту РЛС МР-220, НРЛС «Печора» та середнього ремонту СВПБ «Краб» військового корабля проекту 1241.2 від 23.08.2012 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 279 990,18 грн. - заборгованості за виконані роботи, 159 314,42 грн. - інфляційних втрат , 19 192,76 грн. - 3% річних, 9 169,95 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 22.07.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 25.08.2015 року.

В судове засідання 25.08.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою від 26.06.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

В судовому засіданні 25.08.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, судом відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 25.08.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Укрспецтехніка" (далі по тексту - Позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Науково-технічне підприємство "Імпульс-2" (далі по тексту - Відповідач, замовник) укладено Договір №13 про надання послуг з з поточного ремонту РЛС МР-220, НРЛС «Печора» та середнього ремонту СВПБ «Краб» військового корабля проекту 1241.2 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) Виконавець зобов'язується, на свій ризик за завданням Замовника надати послуги з поточного ремонту РЛС МР-220, НРЛС «Печора» та середнього ремонту СВПБ «Краб» війсь кового корабля проекту 1241.2 згідно Відомості дефекації (підписаної представниками Замов ника та Виконавця), зі своїх технологічних матеріалів, на власних виробничих потужностях, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього Договору. Виконавець має право залучити контрагентів для виконання послуг за узгодженням із Замовником.

Згідно з п. 3.4. Договору, сторони встановлюють, що підставою повного закінчення надання послуг в обсязі прийнятих Виконавцем зобов'язань по даному Договору є підписання Акту приймання та здавання наданих послуг (форма 16 додатку №3 до Положення про організацію ремонту, переоб ладнання і модернізації бойових кораблів, допоміжних суден і базових плавучих засобів ВМФ, введеним в дію наказом ГК ВМФ від 23.05.1973р. № 195) із зазначенням в ньому ціни, яка визначена у п. 4.2 даного Договору.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору, орієнтовна договірна ціна за цим Договором і за затвердженим Протоколом узго дження орієнтовної договірної ціни складає з ПДВ 279990.18 (Двісті сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто грн. 18 коп.) Замовник оплачує виконані роботи згідно узгодженої твердої ціни, зафіксованої у протоколі погодження твердої ціни на підставі підписаного сторонами Акту приймання та здавання наданих послуг.

Факт виконання позивачем робіт на суму 279 990,18 грн. та прийняття їх відповідачем, підтверджується підписаним між сторонами актами приймання та здавання наданих послуг (копії актів міститься в матеріалах справи).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем послуг, відповідно до умов Договору, не сплатив на користь позивача 279 990,18 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Також, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 279 990,18 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, а відповідач не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг, та має перед ним заборгованість в розмірі 279 990,18 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 279 990,18 грн. - заборгованості за виконані роботи, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 159 314,42 грн. - інфляційних втрат , 19 192,76 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 159 314,42 грн. - інфляційних втрат , 19 192,76 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Імпульс-2" (99011, м. Севастополь, ВУЛ.АДМ.ОКТЯБРЬСЬКОГО, будинок 13, офіс 3, код ЄДРПОУ 23449493) на користь Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Укрспецтехніка" (01010, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧНЕВОГО ПОВСТАННЯ, будинок 11-А, код ЄДРПОУ 23724999) 279 990 (двісті сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 18 коп. - заборгованості за виконані роботи, 159 314 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 42 коп. - інфляційних втрат , 19 192 (дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто дві) грн. 76 коп. - 3% річних, 9 169,95 грн. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 01.09.2015 року.