Рішення

від 01.09.2015 по справі 911/2932/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16                                                   тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. справа № 911/2932/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ Україна», Черкаська обл., м. Черкаси

до Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинське хлібоприймальне підприємство», Київська обл., м. Яготин

про стягнення 79 209,86 гривень

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПСБ Україна» (далі-ТОВ «ПСБ Україна»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Яготинське хлібоприймальне підприємство» (далі-ПАТ «Яготинське хлібоприймальне підприємство»/відповідач) про стягнення 79 209,86 грн, з яких: 75 600,00 грн заборгованості за договором про надання охоронних послуг №У-1/13 від 14.09.2013 та 3 609,86 грн пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2015 порушено провадження у справі №911/2932/15 та призначено справу до розгляду на 21.07.2015.

Ухвалами господарського суду Київської області від 21.07.2015 та 18.08.2015 розгляд даної справи відкладався на 18.08.2015 та 01.09.2015 відповідно.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2015 задоволено клопотання позивача про заміну відповідача ПАТ «Яготинське хлібоприймальне підприємство» його правонаступником – Товариством з додатковою відповідальністю «Яготинське хлібоприймальне підприємство» (далі-ТДВ «Яготинське хлібоприймальне підприємство») в порядку ч. 3 ст. 25 ГПК України. При цьому, у відповідності до клопотання позивача про уточнення позовних вимог, останній просить суд стягнути 79 209,86 грн з ТДВ «Яготинське хлібоприймальне підприємство», як правонаступника ПАТ «Яготинське хлібоприймальне підприємство». Зазначене клопотання судом прийнято.

В судові засідання 21.07.2015, 18.08.2015 та 01.09.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2013 між ТОВ «ПСБ Україна» (далі-охорона) та ТДВ «Яготинське хлібоприймальне підприємство» (далі-замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг №У-1/13 (далі-договір), відповідно до якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт та/або його відокремлені приміщення (будівлі), перераховані у дислокації (додаток 1 до договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір укладається строком на три місяці і набирає чинності з моменту підписання сторонами.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір визнається продовженим на попередніх умовах строком на один рік.

Оскільки сторонами до 14.11.2013 та 14.11.2014 не було заявлено про свій намір припинити дію договору, строк дії останнього, у відповідності до п. 11.1 договору, було продовжено на наступні 2014-2015 календарні роки.

Відсутність заперечень сторін щодо продовження строку дії договору підтверджується також і поясненнями представника позивача, наданими в судових засіданнях.

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином.

Так, сторонами були підписані додатки №1 та №2 до договору, якими визначено дислокацію об'єктів, а також узгоджено договірну ціну за здійснення заходів охорони силами відповідача у розмірі 21 960,00 грн в місяць.

Протягом, зокрема, лютого-травня 2015 року позивачем було надано відповідачу охоронні послуги загальною вартістю 75 600,00 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №ОУ-0000014 від 28.02.2015 на суму 21 960,00 грн,

- №ОУ-0000027 від 31.03.2015 на суму 21 960,00 грн,

- №ОУ-0000044 від 30.04.2015 на суму 21 960,00 грн,

- №ОУ-0000014 від 14.05.2015 на суму 9 720,00 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Водночас, відповідач свої договірні зобов'язання в частині оплати вартості наданих послуг не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 75 600,00 грн заборгованості.

З метою досудового врегулювання даного спору, 22.05.2015 позивачем було надіслано відповідачу претензію №1, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність 75 600,00 грн заборгованості за договором та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на вказану претензію не відповів, остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 75 600,00 грн заборгованості по оплаті вартості наданих охоронних послуг за лютий-травень 2015 року згідно з договором.

В обґрунтування розміру заявленої до стягнення заборгованості позивач посилався на те, що відповідачем вартість наданих послуг за попередні періоди, тобто до лютого 2015 року сплачено у повному обсязі у той час, як решта грошових зобов'язань останнього за договором, які виникли після означеного періоду, залишились невиконаними.

На підтвердження здійснених відповідачем фінансових операцій за договором позивачем надано суду банківські виписки зі свого поточного рахунку за спірний період.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що оплата за послуги здійснюється замовником у гривнях щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані послуги, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок охорони, вказаний в цьому договору.

З огляду наведеного, підписання відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за лютий-травень 2015 року без будь-яких заперечень щодо якості наданих охоронних послуг свідчить про прийняття відповідачем цих послуг та, відповідно, породжує в останнього обов'язок по їх оплаті у повному обсязі до 10.03.2015, 10.04.2015 та 10.05.2015 відповідно.

У відповідності до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 75 600,00 грн заборгованості по оплаті вартості наданих охоронних послуг за лютий-травень 2015 року згідно з договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути 3 609,86 грн пені, нарахованої за періоди:

з 10.03.2015 по 15.06.2015 на 21 960,00 грн заборгованості за лютий 2015,

з 10.04.2015 по 15.06.2015 на 21 960,00 грн заборгованості за березень 2015,

з 10.05.2015 по 15.06.2015 на 21 960,00 грн заборгованості за квітень 2015.

Статтею 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежу.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, перерахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 3 645,95 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3 609,86 грн пені за підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 611, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинське хлібоприймальне підприємство» (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Привокзальна, 21, ідентифікаційний код 00954509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ Україна» (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Р.Люксембург, 31, оф. 204, ідентифікаційний код 36262196):

- 75 600 (сімдесят п'ять тисяч шістсот) грн 00 коп. заборгованості,

- 3 609 (три тисячі шістсот дев'ять) грн 86 коп. пені,

- 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 02.09.2015.

Суддя                                                                                           В.А. Ярема