Рішення

від 21.07.2015 по справі 910/16081/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2015Справа №910/16081/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССІТІ»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 882,16 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССІТІ» про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 882,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну Гудзенко С.А., було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування, однак в зв'язку з порушенням Яковенко М.М. (працівник ТОВ «ТРАНССІТІ», яке є страху вальком позивача) пункту в ст. 38.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач просить суд стягнути з відповідача 4 882,16 грн. - відшкодування шкоди в порядку регресу, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 26.06.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.07.2015 року.

В судове засідання 21.07.2015 року представники сторін не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою від 26.06.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 21.07.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2012 року між ТОВ «ТРАНССІТІ» (далі по тексту - страхувальник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» (далі по тексту - страховик, позивач) укладено Договір оформлений полісом №АЕ/0609240 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Богдан А 091», державний номер АІ0741АА (далі по тексту - застрахований транспортний засіб).

Відповідно до Договору страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 18.01.2015 року в м. Києві, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, яким керував Яковенко М.М., та транспортний засіб марки «Део», державний номер АІ4776ВТ, яким керував Гудзенко С.А., у результаті чого транспортному засобу марки «Део», державний номер АІ4776ВТ, було завдано пошкодження.

Відповідно до Страхового акту №ЦО-34444-АЕ-0000609240-609240 від 20.03.2013 року вартість матеріального збитку, завданого засобу марки «Део», державний номер АІ4776ВТ, склала 4 882,16 грн.

У зв'язку зі зверненням Гудзенка С.А. до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 4 882,16 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана Гудзенку С.А. була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Дніпровського районного суду м. Києва (суддя Метелешко О.В.) від 08.02.2013 року справа №755/1729/13-п, винним у ДТП визнано водія застрахованого транспортного засобу Яковенко М.М., який є працівником відповідача, що підтверджується наказом (розпорядженням) №85-к від 08.07.2012 року про прийняття на роботу Яковенко М.М.

Згідно з Наказом відповідача від 26.10.2012 року №101 «Про закріплення водіїв за транспортними засобами», Яковенко М.М. закріплено за транспортним засобом марки «Богдан А 091» державний номер АІ0741АА.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що позивач виконав своє грошове зобов'язання 15.04.2013 року, на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення №3447 від 15.04.2013 року про

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до пункту в) ст. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва (суддя Метелешко О.В.) від 08.02.2013 року справа №755/1729/13-п встановлено що Яковенко М.М. після скоєння ДТП працівників міліції не дочекався та поїхав з місця пригоди, що призвело до порушення п. 2.10. Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд констатує, що під час скоєння ДТП Яковенко М.М. перебував у трудових відносинах з ТОВ «ТРАНССІТІ», а також після скоєння ДТП працівників міліції не дочекався та поїхав з місця пригоди, що призвело до порушення п. 2.10. Правил дорожнього руху України, а тому позивач правомірно застосовує пункт в) ст. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» як підставу для стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 4 882,16 грн. - відшкодування шкоди в порядку регресу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССІТІ» (04073, м. Київ, ВУЛИЦЯ МАРКО ВОВЧОК, будинок 18-А, код ЄДРПОУ 32161270) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м. Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 38 Б, код ЄДРПОУ 25186738) 4 882 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 16 коп. - відшкодування шкоди в порядку регресу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 27.07.2015 року.