Рішення

від 19.08.2015 по справі 908/4056/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/83/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2015 Справа № 908/4056/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Дікергофф/Україна/В» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Сахара-2009В» , м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1П, дов. № 2015-06-10/1 від 10.06.2015р.

Від відповідача : не з'явився.

Заявлено позов про стягнення заборгованості в розмірі 65435 грн. 51 коп. передплати за договором № 0106 від 01.06.2012р. купівлі-продажу, суми індексу інфляції 36795грн. 49коп. та 3% річних 1629грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається ст. 175 ГК України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, ч. 2 ст. 625, 655 ЦК України, договором № 0106 від 01.06.2012р. Позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сахара - 2009» (надалі за текстом -продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» (надалі за текстом - покупець) уклали 01.06.2012 р. договір купівлі -продажу № 0106 (надалі за текстом - договір). Пунктом 1.1 договору, продавець зобов'язувався передати, а покупець прийняти та сплатити вартість піску, іменованого у подальшому продукція, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Разом з договором покупець та продавець підписали 01.06.2012 р. специфікацію № 1 - ПЗ до договору, якою погодили, що продавець поставить покупцю пісок в кількості 3 000 тон по ціні 85,83 грн. (без ПДВ) на умовах СРТ «перевезення оплачене до станції Інкерман -2, код станції 473109, Придніпровської залізниці».

При цьому в п. 1.1 специфікації № 1 - ПЗ до договору, покупець та продавець домовились, що покупець сплачує передплату в розмірі 100 % вартості піску, вказаної у відповідному рахунку - фактурі продавця.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань по поставці позивач змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права та просить суд стягнути з відповідача 65435 грн. 51 коп. передплати за договором № 0106 від 01.06.2012р. купівлі-продажу, суми індексу інфляції 36795грн. 49коп. та 3% річних 1629грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 10.07.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/83/15, судове засідання призначено на 30.07.2015р.

В судове засідання, розпочате 30.07.2015р. представник відповідача не з’явився.

Від позивача до канцелярії господарського суду надійшли додаткові документальні докази, на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 10.07.2015р.

Ухвалою суду від 30.07.2015р., з метою надання сторонам додаткової можливості належним чином виконати вимоги суду та надати належні докази в підтвердження своїх вимог та заперечень, судове засідання відкладалось до 19.08.2015р. Суд зобов’язав позивача надати заяву про уточнення предмету спору (ст.693 ЦК України), визначити ціну позову (постанова пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р.)

Ухвали суду були направлені на адреси сторін в установленому законом порядку та строк, на адреси щ сторін , що підтверджуються витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Ухвала суду була повернута поштовим відділенням з адреси відповідача, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином, заздалегідь до судового засідання були сповіщені судом про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 1.8 Постанови пленуму ВГСУ В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013

Представник відповідача, в судове засідання, продовжене 19.08.2015р. не з’явився повторно.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

30 липня 2015р. до канцелярії господарського суду від позивач надійшли додаткові письмові пояснення та заява про (уточнення) зміну предмету позову, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 65435 грн. 51 коп. попередньої оплати, 36795 грн. 49коп. інфляційних втрат, 1629 грн. 00коп. 3% річних.

Заява та додаткові документальні докази прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору, відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 19.08.2015р. оголошенням рішенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сахара - 2009» (надалі за текстом - продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» (надалі за текстом - покупець) уклали договір купівлі -продажу № 0106 (надалі за текстом - договір).

Пунктом 1.1 договору, продавець зобов'язувався передати, а покупець прийняти та сплатити вартість піску, іменованого у подальшому продукція, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Разом з договором, покупець та продавець підписали 01.06.2012 р. специфікацію № 1 - ПЗ до договору, якою погодили, що продавець поставить покупцю пісок в кількості 3 000 тон по ціні 85,83 грн. (без ПДВ) на умовах СРТ «перевезення оплачене до станції Інкерман -2, код станції 473109, Придніпровської залізниці».

При цьому, в п. 1.1 специфікації № 1 - ПЗ до договору, покупець та продавець домовились, що покупець сплачує передплату в розмірі 100 % вартості піску, вказаної у відповідному рахунку - фактурі продавця.

Згідно п.2.2 специфікації № 1 - ПЗ до договору, продавець зобов'язаний відвантажити пісок на адресу покупця протягом 10 днів з моменту отримання попередньої оплати.

05 липня 2012 року покупець, отримавши від продавця рахунок - фактуру № СФ -0000107 від 03.07.2012 р. оплатив на користь відповідача (продавця) 173 592,00 грн. (з ПДВ), що дорівнює 100 % вартості піску із відсіва дріблення фр. 0-2,5 м. м. в загальній кількості 2 000 тон, поставку якого відповідно до умов договору та специфікації №1 - ПЗ продавець мав поставити покупцю протягом 10 днів з моменту отримання попередньої оплати.

Відповідач (продавець) свої зобов'язання щодо поставки оплаченого покупцем піску виконав частково, поставивши позивачу лише 1 246,1 тон піску, на загальну суму 108 156,49 грн. (з ПДВ), з яких 587,4 тон загальною вартістю 50983,97 грн. (з ПДВ) в липні 2012 року (видаткова накладна № РН-0152 від 12.07.2012 р.) та 658,7 тон загальною вартістю 57 172,52 грн. (з ПДВ) в серпні 2012 року (видаткова накладна № РН-0183 від 06.08.2012 р.).

Решта піску обсягом 753,9 тон загальною вартістю 65 435,51 грн., яка була оплачена позивачем (покупцем) авансом 05.07.2012 р., згідно рахунку - фактури № СФ-0000107 від 03.07.2012 р., не була поставлена продавцем в строки, погоджені сторонами та вказані в п. 2.2 Специфікації № 1 -ПЗ до договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф/ Україна/» свої зобов'язання за договором та специфікацією до договору виконало в повному обсязі попередньо сплативши відповідачу 100 % вартості піску по договору та специфікації, а відповідач не поставив продукцію в строки, визначені договором та специфікацією до договору, чим порушив взяті на себе зобов'язання, передбачені п. 1.1 договору та п. 2.2 специфікації № 1-ПЗ до договору.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога (вих. №1044 від 11.07.2014 р.) про повернення суми попередньої оплати, в розмірі 65 435,51 грн. на протязі 7 днів від дня пред'явлення вимоги. Вимога відправлена поштовим відправленням за № 0302804192200. Поштовим відділенням № 63 м. Запоріжжя (поштове відправлення № 0302804192200) повернуто на адресу позивача у зв'язку із неможливістю вручення адресату та спливом строку зберігання.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

На момент розгляду спору по суті, сума попередньої оплати в розмірі 65 435,51грн. відповідачем не повернута. Документальних доказів виконання своїх зобов’язань по договору відповідач також суду не надав.

Сума неповернутої попередньої плати складає 65435грн. 51 коп., пред’явлена до стягнення обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Позивачем, окрім вимоги щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати, пред’явлені до стягнення сума індексу інфляції 36795 грн. 49 коп. та сума 3% річних в розмірі 1629грн.00коп.

Розглянувши вимоги щодо стягнення суми індексу і інфляції та 3% річних, суд встановив , що в задоволенні даних вимог слід відмовити, виходячи з наступного:

- згідно п. 5.2. ч. 5 Постанови пленуму Вищого господарського України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань», обов’язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилась від прийняття зобов’язань за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов’язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов’язань, а з інших підстав.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми індексу інфляції в розмірі 36795 грн. 49коп. та сума 3% річних в розмірі 1629грн.00коп. слід відмовити, як пред’явлених необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 530, 693 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Дікергофф/Україна/В» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Сахара-2009В» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Сахара-2009В» , 69063, м.Запоріжжя, вул. Чекістів, буд. 27, офіс 3 (п/р 26006013014862 в Запорізькій філії ВТБ ОСОБА_2, м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 36408703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дікергофф/Україна/», 03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26 (п/р 26000000412000 в ПАТ «Креді ОСОБА_2», м. Київ, МФО 300614, ЄДРПОУ 31029255) 65435 (шістдесят п’ять тисяч чотириста тридцять п’ять) грн. 51 коп. попередньої оплати, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення « 26» серпня 2015р.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз’яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет