Рішення

від 28.08.2015 по справі 917/1333/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2015 р. Справа №917/1333/15

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1Н,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларисса", вул. Пушкіна, 16, м. Полтава, 36020

про стягнення 17 719,08 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларисса" про стягнення 17 719,08 грн., в т.ч. 9189,88грн. - сума основного боргу, 6 873,01 грн. - пеня, 65,82 грн. - 3% річних, 1 590,37 грн. - інфляційні нарахування відповідно до укладеного між сторонами договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №3553 "С" від 12.02.2013р. з метою забезпечення опалення нежитлового приміщення (магазин) по вул. Пушкіна, 16 у м. Полтаві.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник відповідача існування заборгованості перед позивачем не заперечує, у наданій 28.08.2015 р. заяві просить розмір пені заявленої до стягнення в сумі 6 873,01 грн. зменшити до 2 00,00 грн. В обґрунтування даної заяви відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, в підтвердження чого надано ряд фінансових звітів та копій постанов про відкриття виконавчих проваджень (а. с. 39-45). Також, відповідач вказує, що ТОВ "Кларисса" є єдиним спеціалізованим діабетичним магазином в Полтавській області, клієнтами якого є хворі на діабет та інсулінозалежні, значна кількість з яких - діти.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що 12 лютого 2013 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (Теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кларисса" (Споживач, відповідач) було укладено договір №3553 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (Договір), відповідно до умов якого позивач зобов"язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень Споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Пушкіна, 16 - магазин.

В пункті 29 Договору сторони зазначили, що оплата за опалення стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість теплової енергії.

Факт отримання Споживачем теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається Сторонами (п. 31 Договору).

Відповідно до п. 32 Договору Споживач зобов"язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа розрахункового місяця. Якщо підстава платежу в платіжних документах не зазначена, Теплопостачальна організація зараховує кошти в погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, отриману в минулі періоди.

У випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги " №686-ХІУ від 20.05.1999 року, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно статті 625 ЦК України (п. 33 Договору.

Позивачем за період з 01.11.2014 р. по 30.04.2015 р. було виконано договірні зобов'язання за вказаними Договором з постачання споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 9 189,88 грн.

За даними позивача в порушення умов договору відповідачем не було проведено оплату вартості спожитої теплової енергії за вказаний період, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 9 189,88 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 17 719,08 грн. заборгованості, яка утворилась на підставі укладеного між сторонами договором №3553 "С" від 12.02.2013 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за період з 01.11.2014р. по 30.04.2015 р., в тому числі: 9 189,88 грн. основної заборгованості, 6 873,01 грн. пені, 1 590,37 грн. інфляційних нарахувань та 65,82 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 статті 19 Закону України від 02.06.2005р. №2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 9 189,88 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до статей 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК).

Згідно ч. 3 статті 1 Закону України №686 - ХІУ від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" (зі змінами та доповненнями) за несвоєчасні розрахунки сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вищевикладеного нараховано відповідачу до стягнення пеню в сумі 6 873,01 грн. за період з 01.12.2014 року по 12.05.2015 року, інфляційні втрати в розмірі 1 590,37 грн. за період з січня 2015 р. по квітень 2015 р. та 3% річних в сумі 65,82 грн. за період з 01.12.2014 року по 12.05.2015 року.

Суд здійснивши перевірку нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданому розрахунку та обґрунтовано заявлені позивачем до стягнення.

Відповідач своїй заяві (вх. №12351 від 28.08.2015р.) просить суд зменшити розмір пені до 2 000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні у вирішенні вказаного клопотання покладається на розсуд суду, про що зроблено відповідний запис у протоколі судового засідання.

У відповідності із пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до п. 3. статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання і т.п.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, зважаючи на вид діяльності відповідача, його скрутне фінансове становище, що підтверджується поданими доказами, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 80% і стягнути її в розмірі 1 374,60 грн.

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1 374,60 грн. пені, 65,82 грн. 3% річних та 1 590,37 грн. інфляційних втрат обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується йому за рахунок відповідача відповідно до вимог статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларисса" (вул. Пушкіна, 16, м. Полтава, 36011, код 13932128) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, код 03338030) 9 189,88грн. основного боргу, 1374,60 грн. пені, 65,82 грн. 3% річних, 1590,37 грн. - інфляційних втрат та 1827,00грн. на повернення судового збору.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Повне рішення складено 01.09.2015 р.

Суддя Кульбако М.М.