Рішення

від 19.08.2015 по справі 910/14894/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2015Справа №910/14894/15

За позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Центральна електроенергетична система»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТМ ІНЖИНІРИНГ»

про стягнення 89 386,83 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Катаєва Є.М. - довіреність №264 від 13.07.2015 року; Рудакова О.В. - довіреність №263 від 13.07.2015 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Центральна електроенергетична система" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 89 386,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт, згідно умов Договору №90-4/1161-12/270-5 від 28.12.2012 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 55 848,60 грн. - авансового платежу, 13 488,59 грн. - відсотків за користування авансовим платежем, 20 049,64 грн. - інфляційних втрат, 1 827,00 грн . - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2015 р. (суддя Трофименко Т.Ю.) порушено провадження у справі 910/14894/15 та призначено її до розгляду на 08.07.2015 року.

Розпорядженням від 03.06.2015 року №04-23/626 керівника апарату О.М. Кривенко щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, у зв'язку з тривалим лікарняним судді Морозова С.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14894/15, за наслідками якого справу було розподілено для розгляду на суддю Якименко М.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2015 року (суддя Якименко М.М.) прийнято справу №910/14894/15 до свого провадження та призначено її розгляд на 19.08.2015 року.

В судове засідання 19.08.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою від 11.06.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

В судовому засіданні 19.08.2015 року представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 19.08.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 року між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі по тексту - Позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТМ ІНЖИНІРИНГ» (далі по тексту - Відповідач, виконавець) укладено Договір №90-4/1161-12/270-5 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Виконавець зобов'язується власними силами розробити на умовах визначених даним Договором, робочий проект на створення Комплексної системи безпеки «Щит управління ПС 330 кВ «Черкаська» Черкаських МЕМ Центральної EC ДП «НЕК «Укренерго» (щит управління ПС «Черкаська»), надалі - роботи, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, результатом виконання робіт є проектно-кошторисна документація (надалі продукція), що передбачена Технічним завданням на розробку робочого проекту, надалі - технічне завдання (Додаток 1, який є невід'ємною частиною цього Договору).

Згідно з п. 4.1.1. Договору, розрахунок проводиться шляхом перерахування Виконавцю авансового платежу, протягом 30 календарних днів після підписання Договору, у розмірі 30% від ціни Договору що складає: 46 540,50 грн. (сорок шість тисяч п'ятсот сорок грн. 50 коп.), крім того, ПДВ 20% 9308,10 грн. (дев'ять тисяч триста вісім грн. 10 коп.), разом з ПДВ 55 848,60 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сорок вісім грн. 60 коп.).

Пунктом 4.1.2. Договору передбачено, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів - після підписання Сторонами Акта здачі-приймання виконаних робіт та отримання експертного (позитивного) звіту експертизи.

Кінцевий строк виконання робіт - вересень 2013 року (п. 5.1. Договору з врахуванням змін внесених Додатковою угодою №1 від 15.05.2013 року).

На виконання умов договору (п. 4.1.1. Договору) позивачем перераховано відповідачу авансовий платіж в розмірі 55 848,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №Z34840-5 від 18.01.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив зобов'язання щодо виготовлення проектно-кошторисної документації, відповідно до умов Договору, та не повернув позивачу авансовий платіж в розмірі 55 848,60 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листом №025/5250 від 07.11.2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення авансового платежу та сплати штрафних санкцій.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо Виконавець не розпочав виконання робіт протягом 2-х місяців з дня надходження авансу на його розрахунковий рахунок, або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк стає явно неможливим, Замовник має право вимагати повернення авансового платежу з нарахованими відсотками у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день користування коштами авансу та з урахуванням індексу інфляції (п. 7.2.3. Договору).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином та перерахував авансовий платіж відповідачу, а відповідач у встановлений договором строк не виконав роботи передбачені умовами договору, та має перед позивачем зобов'язання щодо повернення авансового платежу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 55 848,60 грн. - авансового платежу.

Відповідач не виконав зобов'язання передбачені умовами Договору, а тому позивач керуючись п. 7.2.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача 13 488,59 грн. - відсотків за користування авансовим платежем, 20 049,64 грн. - інфляційних втрат.

Як слідує з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 13 488,59 грн. - відсотків за користування авансовим платежем, 20 049,64 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТМ ІНЖИНІРИНГ» (01042, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПАТРІСА ЛУМУМБИ, будинок 4/6, корпус А, код ЄДРПОУ 38003186) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) 55 848 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 60 коп. - авансового платежу, 13 488 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 59 коп. - відсотків за користування авансовим платежем, 20 049 (двадцять тисяч сорок дев'ять) грн. 64 коп. - інфляційних втрат, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 21.08.2015 року.