Рішення

від 19.08.2015 по справі 908/4104/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/88/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2015 Справа № 908/4104/15

За позовом Дочірнє підприємство В«ІНТЕГРОВАНІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИВ» , 1665 км автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса, Одеська область, Біляївський район,.

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПОС-ПРОВ» , м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Розглядається позов Дочірнє підприємство В«ІНТЕГРОВАНІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИВ» про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПОС-ПРОВ» 89044 грн. 71 коп., яка складається з 63400 грн. 00коп. боргу, 925грн. 02 коп. 3% річних, 24719грн. 69 коп. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 14.07.2015р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 19.08.2015р.

Сторони належним чином сповіщені судом про дату, час та місце розгляду спору. Ухвали суду були направлені на адреси сторін , що вказані позивачем в позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, вказує на те, що поскільки відповідачем вчасно не виконані умови договору щодо оплати послуг по доставці вантажу, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 63400 грн. 00коп. боргу, 925грн. 02 коп. 3% річних, 24719грн. 69 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

Представники сторін в судове засідання 19.08.2015р. не з'явились.

17 серпня 2015р. від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, в зв'язку з неможливістю явки в судове засідання.

На виконання ухвали суду від 14.07.2015р. позивачем долучені до матеріалів справи додаткові документальні докази. Позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному об'ємі (письмові пояснення).

Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, прийнято судом розгляду.

Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, не направив в судове засідання повноважного, компетентного представника, не надав відзив на позовну заяву, правом на захист своїх інтересів в суді не скористався.

Судовий процес проводився без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено в судовому засіданні 19.08.2015р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Згідно зі ст. 207 ЦК України, правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Між ДП "Інтегровані логістичні системи" (позивач) та ТОВ "ПОС-ПРО" (відповідач) було укладено, в усній формі, генеральний договір про надання послуг стосовно того, що ДП «ІЛС» надає ТОВ ПОС-ПРО» послуги з організації перевезення вантажу, на виконання умов якого були оформлені відповідні разові договори-заявки.

Відповідно до умов вказаних договорів, позивач прийняв на себе зобов'язання здійснити доставку вантажу відповідача, а відповідач зобов'язалось приймати ці послуги і оплачувати їх протягом 5 днів з моменту надання відповідних документів.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором та разовими договорами заявками (копії разових договорів заявок містяться в матеріалах справи) виконало належним чином і в повному обсязі, що підтверджується актами здачі-прийняття , підписаними сторонами. Відповідачем підписані.

З матеріалів справи вбачається, що акти здачі-прнйняття робіт за разовими договорами-заявками та відповідні ТТН підписані та скріплені печаткою підприємства, що підтверджує факт прийняття відповідачем наданих послуг.

Крім того, відповідно до п.14 разових договорів-заявок (надалі - договори) - документи (ТТН і видаткова накладна, оригінал рахунку) передається протягом 7 календарних днів після здачі вантажу одержувачу.

У разі затримки передачі документів, перевізник сплачує штраф у розмірі 250 грн. за пакет документів.

Позивач в позовній заяві зазначив, що зауважень або претензій з боку ТОВ «ПОС-ПРО» щодо ненадання вказаного пакету документів не надходило, що свідчить про те, що пакети документів та оригінали рахунків позивачем передавались вчасно.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

На момент розгляду спору по суті, сума боргу за договором (заявками) складає 63400,00грн., пред'явлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 218 ГК України визначено, що, у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Згідно з п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р., грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України.

У господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак поскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Слід також враховувати, що договір, в тому числі в тій його частині, яка стосується відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, може бути укладено не лише шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, а й шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами, телефонограмами та іншими документами, якщо із зазначених документів вбачається, що сторони погодили умови стосовно такої відповідальності.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно, виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Поскільки, статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

При застосуванні індексу інфляції, слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Період прострочення зобов'язання відповідача розраховувався таким чином;

Відповідно до п.6 договору, оплата здійснюється протягом 5 днів по оригіналам документів.

Згідно з п.14 договору, оригінали документів надаються протягом 7 календарних днів після здачі вантажу одержувачу.

Дата передачі вантажу одержувачу вказується в актах здачі-прийняття робіт та в товарно-транспортних накладних.

Враховуючи викладене, сума боргу відповідача розраховувалась починаючи з 13-го дня після здачі вантажу відповідачу (7 к.д. на передачу документів для оплати та 5 днів на оплату послуг).

Позивачем, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань нараховано сума індексу інфляції складає 24719 грн. 69 коп. та сума 3% річних складає 925грн. 02коп.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних за вказаний в позовній заяві період складає більшу суму ніж пред'явлені позивачем до стягнення. Таким чином, задовольняються до стягнення нараховані позивачем сума індексу інфляції в розмірі 24719 грн. 69 коп. та сума 3% річних складає 925грн. 02коп.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повному обємі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 173,174,193 ГК України , ст. ст.11, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства В«ІНТЕГРОВАНІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИВ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПОС-ПРОВ» задовольнити

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПОС-ПРОВ» , 69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 2 (ЄДРПОУ 33301022) на користь Дочірнього підприємства В«ІНТЕГРОВАНІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИВ» , 1665 км автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса, Одеська область, Біляївський район, (р/р 260050100774780 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123, ЄДРПОУ 32012483) 63400 (шістдесят три тисячі чотириста) грн. 00коп. боргу, 925 (дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 02 коп. 3% річних, 24719 (двадцять чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять)грн. 69 коп. індексу інфляції, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання В« 28В» серпня 2015р.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет