Ухвала від 02.09.2015 по справі 812/357/15

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року справа №812/357/15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Ханової Р.Ф., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представника позивача Алфімова М.П., представника відповідача Повідайчик І.В., розглянув у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі № 812/357/15за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська метанольна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001881503, № 0001871503 від 07.05. 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.05.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за 2015 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська метанольна компанія», за результатами якої складено акт № 652/12-14-15-03/25-39398866 від 17.04.2015 року. На підставі зазначеного акта відповідачемприйнятоподаткові повідомлення-рішення від 07.05.2015 року № 0001881503, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах послугах)у сумі 82 608,75 грн.; № 0001871503, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 63 601,00 грн.Позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2015 року № 0001881503 та № 0001871503.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 рокуу справі № 812/357/15 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області № 0001881503 від 07.05.2015 року на суму за основним платежем 66087,0 грн. (шістдесят шість тисяч вісімдесят сім грн..), штрафними санкціями 16521,75 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять одна грн.. 75 коп.).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області № 0001871503 від 07.05.2015 року на суму 63 601,00 грн. (шістдесят три тисячі шістдесят одна гривня 34 коп.).

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової, якою просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач послався на норми ст.ст. 71, 198, 201 Податкового кодексу України, ст. 184-187, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що позивачем після проведення перевірки,тобто після встановлення контролюючим органом порушення, щодо неправомірного формування податкового кредиту в лютому 2015 року по взаємовідносинах з ТДВ «СЗХНО» у розмірі 18000,0 грн., було подано до податкового органу уточнення до податкової декларації за лютий 2015 року, а саме в червні 2015 року. Даний факт встановлений лише в судовому засіданні суду першої інстанції та надано позивачем до суду податкову накладну по взаємовідносинах з ТДВ «СЗХНО» у розмірі 18000,0 грн., яка виписана в лютому 2015 року та зареєстрована в ЄРПН в березні 2015 року з порушенням строківїї реєстрації, та підлягає включенню до складу податкового кредиту в березні 2015 року.

Крім того, апелянт зазначив, що під час проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська метанольна компанія», всупереч нормам Податкового кодексу України виявлено, що до складу податкового кредиту (рядок 12.4 податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року) включено ПДВ 126148,0 грн., як послугу отриману від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України та яку не включено до розділу 1 (рядок 7) податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2015 року, у зв'язку з чим позивачем неправомірно відновлено вказані суми до складу податкового кредиту.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

При апеляційному розгляді справи додатково до обставин, встановлених судом першої інстанції, з'ясовано наступне.

17 березня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразійська метанольна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, якою задекларовано суму податкового кредиту 586061,0грн., суму податкового зобов'язання 523000,0 грн. та, відповідно, суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 63061,0 грн. (а.с.18-21).

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області проведено камеральну перевірку даних. задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразійська метанольна компанія» у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 07.04.2015 року № 652/12-14-15-03/25-39398866 (а.с. 8-11).

В акті перевірки вказано на порушення позивачем: п. 198.6 ст. 198, п. 201.12 ст. 201, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п.4абз. 1 розділу VПорядку заповнення і надання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 13, а саме: ТОВ «ЄМК» по декларації з ПДВ за лютий 2015 року занижено суму, що підлягає сплаті в бюджет на 66087,0 грн. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 63061,0 грн. (а.с. 11).

При цьому в акті перевірки податковим органом порушення щодо формування податкових зобов'язань позивача і податкового кредиту за лютий 2015 року базувалось на податкових накладних № 2 та № 14.

При детальному дослідженні наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції документів і пояснень представників сторін з'ясовано наступне.

Податкова накладна № 14 від 31.01.2015 року зареєстрована позивачем, як покупцем в Єдиному реєстр податкових накладних 11.02.2015 року, без порушенням 15 денного строку реєстрації з моменту її отримання. Податковий орган, вважає, що податкове правопорушення полягає у віднесенні суми податку на додану вартість замість січня у лютому. Такий висновок вбачається неправильним з огляду на положення абзацу четвертого пункту 201.10 статті 201 ПК України, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 3000 грн. у лютому 2015 року.

Стосовно зменшення податкового кредиту на суму 126148 грн. за податковою накладною № 2 від 12 січня 2015 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі 16.02.2015 року з порушенням терміну реєстрації, колегія суддів зазначає наступне.

Операцією, покладеною в основу формування податкового кредиту, є постачання позивачем товару нерезиденту на митній території України. Порушень стосовно формування податкового кредиту за цією операцією податковий орган не встановив. Під час апеляційного провадження доводив, що порушення стосується формування податкового зобов'язання та збалансованості цієї операції.

Недоведеність складу правопорушення та правомірність формування податкового кредиту за спірною операцією доводить безпідставність зменшення бюджетного відшкодування на суму 126148 грн. Помилковість зменшення податкового кредиту на цю суму не є спірною між сторонами.

Податкова накладна № 23 від 28.02.2015 року зареєстрована в ЄРПН 16.03.2015 року, сума зазначеного нею податку на додану вартість 3000 грн. включена до складу податкового кредиту березня та жодного відношення до спірних правовідносин звітного податкового періоду лютого 2015 року не має. Ця обставина не є спірною між сторонами під час апеляційного перегляду.

Спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, що регулюється нормами Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що взаємовідносини саме з двома контрагентами вплинули на суму зменшеного бюджетного відшкодування, визначену спірним рішенням.

Із системного аналізу положень норм підпункту 14.1.181 статті 14, пунктів 198.1, 198.2,198.3,198.6 статті 198, пунктів 201.7, 201.8, 201.10 статті 200 ПК України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Остання із наведених умов безпосередньо передбачена абзацом пункту 201.10 статті 201 ПК України, де закріплена імперативна норма за якою зокрема відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів /послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (норма в такій редакції існувала на час спірних відносин, запроваджена Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-4).

Всі вимоги формування податкового кредиту позивачем включаючи останню дотриманні. Жодна з норм Податкового кодексу України не ставить право на формування покупцем податкового кредиту в залежність від подання продавцем податкової звітності до податкового органу, внаслідок чого доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними. Висновок суду першої інстанції про протиправне зменшення бюджетного відшкодування є правильним. Протиправність зменшення бюджетного відшкодування обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів не отримала доказів правомірності прийнятих відповідачем оспорюваних повідомлень-рішень.

Приймаючи викладене до уваги, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі № 812/357/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 3 вересня 2015 року.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: Р.Ф. Ханова

І.Д. Компанієць