Постанова

від 23.02.2009 по справі 5020-2/400

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

17 лютого 2009 року  

Справа № 5020-2/400

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова

К.В.,

суддів                                                                      Гоголя

Ю.М.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача:

не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Севастополя

(суддя Шевчук Н.Г.) від 18 листопада 2008 року у справі № 5020-2/400

за позовом          дочірнього

підприємства "Житлово-комунальний комплекс" закритого акціонерного

товариства "Севастопольбуд" (вул. М. Музики, 98,Севастополь,99007)

до

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 3071,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство

"Житлово-комунальний комплекс закритого акціонерного товариства

"Севастопольбуд" звернулось до господарського суду міста Севастополя

з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3071,15

грн., з яких: 2940,00 грн. - сума основної заборгованості та 131,15 грн. - 3%

річних.

                    Рішенням господарського

суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 18 листопада 2008 року у справі

№ 5020-2/400 позов задоволено.

                    Стягнуто з фізичної особи -

підприємця  ОСОБА_1 на користь дочірнього

підприємства "Житлово-комунальний комплекс" закритого акціонерного

товариства "Севастопольбуд" заборгованість в сумі 3071,15 грн., у

тому числі основна заборгованість -2940,00 грн., 3 % річних -131,15 грн.,

витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

                    Рішення суду обґрунтовано

тим, що відповідачем належним чином не виконувались договірні зобов'язання щодо

оплати отриманої теплової енергії за договором №2 про постачання теплової

енергії, укладеного між сторонами 01.11.2006.

                    Не погодившись з рішенням суду,

фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої

інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

                    Апеляційна скарга

мотивована тим, що у спірний період часу теплопостачання у орендованих

приміщеннях не здійснювалось.

У судове засідання, призначене на

17.02.2009 року, представники сторін не з'явились, про час та місце слухання

справи повідомлені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання

згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не

обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих

представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи

в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за

можливе переглянути  рішення суду першої

інстанції за відсутності представників сторін.

                    Розглянувши повторно, в

порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України  судова колегія встановила наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що

21 липня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна в місті

Севастополі (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар)

укладено договір оренди №250 нерухомого майна, що належить до державної

власності (далі - договір №250), відповідно до умов якого орендодавець передає,

а орендар приймає у строкове платне користування наступне майно: вбудовані

нежитлові приміщення першого

поверху літер будівля гуртожитку літ. "А": IV-7 пл. 90,30 кв.м.. IV-8

пл. 5,0 кв.м.,  IV-8а пл. 26,10 кв.м.,

IV-9 пл. 9,60 кв.м., IV-9а пл. 9,0 кв.м., загальною площею 140.0 кв.м. будівля,

розташованої за адресою: місто Севастополь, вул. М.Музики, 78. що знаходься на

балансі закритого акціонерного товариства "Севастопольбуд"

(балансоутримувач) (пункт 1.1 договору).

Згідно пункту 5.8 договору, орендар

зобов'язався укласти з балансоутримувачем орендованою майна договір про відшкодування

балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг

орендарю.

Матеріалами справи також

підтверджено, що 01.11.2006 на виконання вказаних умов договору №250 між

дочірнім підприємством "Житлово-комунальне підприємство закритого

акціонерного товариства "Севастопольбуд" (постачальник) та фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладений договір №2 про постачання

теплової енергії (далі - договір №2).

Розділом 1 договору №2 визначено,

що цей договір визначає умови взаємовідносин постачальника та споживача з метою

забезпечення безперебійного та якісного опалення орендованих споживачем

приміщень, розташованих по вул. М.Музики, 78, загальною площею 140 кв.м. у

відповідності з договором оренди, від котельні дочірнього підприємства

"Житлово-комунальний комплекс закритого акціонерного товариства

"Севастопольбуд", розташованої за адресою: місто Севастополь, вул.

М.Музики, 78.

Пунктами 2.1.1 та 3.1 договору №2

сторони встановили тариф одиниці теплової енергії - 7,00грн. за 1кв.м. з ПДВ,

загалом - 980,00грн. за всю площу опалюваного приміщення.

Згідно пункту 3.2 договору №2,

оплата споживачем отриманої теплової енергії здійснюється щомісячно до 5 числа

поточного місяця по виставлених постачальником рахунках.

Строк дії договору №2 -

опалювальний сезон 2006-2007 років (пункт 7.1 договору №2).

Зобов'язання з постачання теплової

енергії за договором позивачем виконувались своєчасно та належним чином, однак

відповідач, у свою чергу, не в повному обсязі оплачував спожиту теплову енергію,

у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем за період з січня по

березень 2007 року склала 2940,00 грн., що стало підставою для звернення з

позовом.

                    Вивчивши матеріали справи,

обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування

судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та

відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає

підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з

наступним.

Згідно положень статті 193

Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України

зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та

вимог нього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог,

що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння

зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або

законом.

Згідно статті 629 Кодексу, договір

є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач належним чином не

виконав зобов'язання за договором, докази погашення відповідачем суми

заборгованості за поставлену позивачем теплову енергію у розмірі 2940,00 грн.

на день прийняття рішення відсутні.

Таким чином, позовні вимоги про

стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми основної заборгованості у

розмірі 2940,00грн., судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути

з відповідача суму 3 % річних у розмірі 131,15 грн. за відповідні періоди

прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Кодексу

порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,

визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання

настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 61 1

Кодексу).

Згідно статті 625 Кодексу боржник,

який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При таких обставинах, заявлені

позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 131,15

грн., судова колегія визнає такими, що також підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, судова

колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги фізичної особи -

підприємця  ОСОБА_1 та вважає рішення

суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.

                    Керуючись статтею 101,

пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального

кодексу України, суд                                                    

ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського

суду міста Севастополя від 18 листопада 2008 року у справі №5020-2/400 залишити

без змін

Головуючий суддя                                                           

К.В. Волков

Судді                                                                                         

Ю.М. Гоголь

                                                                                          І.В.

Черткова