Ухвала

від 07.09.2015 по справі 278/4434/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/4434/13-ц Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І.

Категорія 47 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Микитюк О.Ю., Товянської О.В.,

при секретарі: Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2015 року та додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та в його остаточній редакції просив суд усунути перешкоди в користуванні водовідвідним каналом та природним яром, що розташований на землях запасу Буківської сільської ради Житомирського району, зобов'язати відповідача ОСОБА_2 звільнити земельні ділянки від наявних парканів, на яких розташований вказаний водовідвідний канал та природний яр, площею 407 м2, та земельні ділянки, площею 13 м2, 41 м2, 0,6 м2, що позначені в додатку №1 до висновку експертизи, зобов'язати останнього викорчувати зелені насадження по межі природного яру і водопровідного каналу на землях запасу Буківської сільради, що перебувають на межі їх земельних ділянок, а також від гілок, що нависають над земельною ділянкою позивача, стягнути з відповідача на його користь 10765.00 грн. витрат за встановлення продольного паркану і кутового бетонного стовпа на межі земельної ділянки в межах визначених кадастровим планом земельної ділянки позивача, згідно державного акту серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в сумі 10000.00 грн. та стягнути з відповідача на його користь всі судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в серпні 2013 року відповідач здійснив самозахват земельної ділянки, частини водовідвідного каналу, частини природного каналу, зніс продольний паркан і кутовий бетонний стовп, що належить позивачу, вартість відновлювальних робіт яких становить 10765.00 грн. Крім того, відповідач в порушення будівельних норм посадив зелені насадження, які руйнують природний рельєф землі та зруйнував природне русло канави, що знаходиться між земельними ділянками сторін.

ОСОБА_2 звернувся із позовом, в кінцевій редакції якого просив зобов'язати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відновити дорогу загального користування та місток, який поєднує належну йому ділянку з дорогою, а також стягнути на його користь моральну шкоду. Свої вимоги обґрунтовав тим, що відповідачі у квітні 2014 року на дорозі загального користування вирили котлован, який міститься безпосередньо біля огорожі, що розташована на його земельній ділянці, у звязку із чим відбувся зсув ґрунту з його земельної ділянки у котлован та зруйновано дорогу загального користування. Крім того, внаслідок таких дій відповідачів позивач не може потрапити до своєї земельної ділянки, чим йому створено перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2015 року в задоволені первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Додатковим рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 29 травня 2015 року з ОСОБА_1 стягнуто недоплачений при поданні позову судовий збір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні його позовних вимог скасувати, постановити нове - про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі державних актів серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 на право власності на земельні ділянки, а також свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 30.05.2013 року, ОСОБА_1 належать земельна ділянка, площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_4, земельна ділянка, площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_5, що призначені для ведення садівництва та розташовані в садівницькому товаристві «Сувенір» Буківської сільської ради Тетерівського масиву Житомирського району, та земельна ділянка, площею 0,0412 га, кадастровий номер НОМЕР_6, яка призначена для ведення особистого селянського господарства і розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району (т. 1 а.с. 6-11).

Відповідно до державних актів серії НОМЕР_7 і НОМЕР_8 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є власником суміжних земельних ділянок і йому належать земельна ділянка, площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_9, яка призначена для ведення садівництва і розташована в садовому товаристві «Хімік», Тетерівського масиву, ділянка НОМЕР_10, Житомирського району, а також земельна ділянка, площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_11, яка призначена для ведення особистого селянського господарства і розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району (т. 1 а.с. 47, 48).

У відповідності до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №18/06-2014 від 18.06.2014 року (т. 1 а.с. 158-168) вбачається, що ОСОБА_2 фактично користується землями запасу Буківської сільради Житомирського району, а саме земельними ділянками, позначеними червоним кольором на схемі розташування земельних ділянок сторін на території Буківської сільської ради Тетерівського масиву Житомирського району (додаток №1 до вказаної експертизи.

Проте, вказаний висновок не містить будь-яких даних про те, що внаслідок використання відповідачем земельних ділянок сільради, позивачу вчиняються будь-які перешкоди.

Крім того, вказаний висновок складався на підставі, зокрема, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 01.10.2013 року та припису від 01.10.2013 року Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області. Проте Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року дії інспекції щодо проведення вказаної перевірки визнані протиправними, припис скасовано (т.1 а.с. 210-212, т.2 а.с. 221-223).

З цих же підстав суд обгрунтовано не прийняв вказані документи як доказ по справі.

Статтею 59 ЦПК визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги надані позивачем акти складені групою садоводів, поскільки вказані громадяни не є уповноваженими особами щодо встановлення порушень у галузі землекористування. Крім того вказані акти не містять будь-яких даних про те, яким чином та на підставі чого вказана група громадян дійшла зазначених в акті висновків.

Згідно з положеннями ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Таких доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_2 чиняться перешкоди у користуванні позивачем своєю земельною ділянкою, водовідвідним каналом, природним яром; що останнім збудовано будь-які споруди та здійснено насадження дерев або інших об»єктів рослинного світу, які чинять перешкоди ОСОБА_1; що ним зруйновано паркан позивача, збудований на законних підставах та щодо вартості його відновлення суду не надано.

Крім того, з рішення апеляційного суду Житомирської області від 18 листопада 2010 року вбачається, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково, останній зобов»язаний усунути порушення в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення водовідвідного каналу від збудованої ним капітальної огорожі (т.1 а.с. 208-209).

З акту ГО «Тетерівський масив» від 25.04.2013 року вбачається, що рішення суду в частині знесення паркану не виконано (т.1 а.с. 235).

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позову в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодуванні матеріальної шкоди.

Оскільки вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від вищевказаних вимог, то підстав для задоволення позову у цій частині немає.

При поданні позову ОСОБА_1 оплатив судовим збором одну позовну вимогу немайнового харектеру.

В ході слухання справи позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, внаслідок чого позов був доповнений однією майновою та однією немайновою позовними вимогами, які судовим збором оплачені не були.

Згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір», кожна позовна вимога оплачується окремо.

Оскільки в задоволенні усіх позовних вимог позивачу було відмовлено, при постановленні рішення питання стягнення недоплаченого судового збору вирішено не було, суд обгрунтовано стягнув вказані судові витрати додатковим рішенням.

Рішення в частині позову ОСОБА_2. ніким не оскаржувалось, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

Викладені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2015 року та додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді