Постанова

від 24.01.2007 по справі 11/167а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/167а

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 24.01.07 р.          № 11/167а

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Синиці  О.Ф.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 Від позивача – Варга О. В. – по довіреності, Голуб Г. М. – по довіреності.

 Від відповідача – Лаврентьєв С. В. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Хлібороб" Н-Сіверський район

 на постанову Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2006  

 у справі № 11/167а (Бобров Ю.М.)

 за позовом                               Управління Пенсійного фонду України в Новогород Сіверському районі

 до                                                   ТОВ "Хлібороб" Н-Сіверський район

 про                                                  стягнення 14 922,54 грн. заборгованості по пільговим пенсіям

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2006р. у справі  № 11/167-А позов Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до ТОВ “Хлібороб” про стягнення 14 922,54 грн. заборгованості по пільговим пенсіям був повністю задоволений.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, оскільки вважає, що вона була прийнята по неповно з'ясованим обставинам з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.  

Позивач надав заперечення та доповнення до заперечень на апеляційну скаргу, в яких просить оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Хлібороб” без задоволення, оскільки вважає, що вона відповідає нормам матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заперечення та доповнення до заперечень на неї, інші подані сторонами документи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 14 922,54 грн. заборгованості зі сплати витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.07.2005 р. по 01.05.2006 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позов Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області мотивований пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року             № 1058-IV. Згадана норма права викладена у позовній заяві в редакції чинній до 01.01.2006 року.

З 01.01.2006 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств – платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.2005 року № 2613-IV  згідно якого останній абзац пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлює, що виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” здійснюється до 01.01.2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Тобто, згідно абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-IV, виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт  і  професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” здійснюється до 01.01.2005 року за рахунок  коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, стосовно вище перерахованих видів пенсій, призначених на пільгових умовах, Законом № 1058-IV визначений порядок покриття витрат на їх виплату і доставку.

Факт набрання чинності змін до даного абзацу, внесених Законом України № 2613-IV від 31.05.2005 р., яким доповнено абзац словами “та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з 01.01.2006 р. не змінює тексту самого абзацу 5, згідно якого виплата вище вказаних пенсій з 01.01.2005 р. здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, стосовно джерела коштів, за рахунок яких здійснюється виплата пенсій, призначених відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, мають застосовуватись вимоги абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону           № 1058-IV, які передбачають виплату цих пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України.

Набрання чинності змін до Закону України № 1058-IV у 2006 році, відповідно до рішення Конституційного суду України № 1-рп/99 від          09.02.1999 р. у справі № 1-7/99 не означає, що конституційний принцип зворотної дії законів у часі, не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Твердження позивача стосовно обов'язку відповідача здійснювати відшкодування виплати пільгових пенсій не підтверджено нормативно – правовим обґрунтуванням.

Так, відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, в редакції чинній до 01.01.2006 року для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з”  статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Водночас, частина 2 статті 72 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV встановлює, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.

Тобто, норма абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97-ВР стосовно визначення об'єктом оподаткування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з”  статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” суперечить Закону № 1058-IV.

Згідно ж частини 1 ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (який прийнятий значно пізніше, ніж Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року за № 400/97-ВР, встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно –правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, відповідно до п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від          19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України                  16.01.2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати  Пенсійного  фонду  на виплату та  доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових   умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону  України  “Про загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування”.

Згідно частини 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV, на який посилається п. 6.1. Інструкції: “Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт  і  професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” здійснюється до 01.01.2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону”.

Таким чином, відповідач не повинен здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки, як вже зазначалося вище, з 01.01.2005 року виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи  викладене вище,  судова  колегія  вважає, що апеляційна ТОВ “Хлібороб”  є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а постанова  Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2006 р. у справі № 11/167-А підлягає скасуванню, в позові Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до ТОВ “Хлібороб” про стягнення 14 922,54 грн. заборгованості по пільговим пенсіям – відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, –

УХВАЛИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібороб” на постанову Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2006 р. у справі  № 11/167-А – задовольнити.  

2.          Постанову Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2006 р. у справі  № 11/167-А  – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позові Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібороб” про стягнення 14 922,54 грн. заборгованості по пільговим пенсіям – відмовити.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібороб” (16042, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Попівка; р/р 260021693, 26045902, 26044903 в ЧОД АППБ “Аваль”, МФО 353348, код ЄДРПОУ 30829442) 75 (сімдесят п'ять) грн. 61 коп. відшкодування судового збору за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

4.          Постанова набирає законної сили негайно. Касаційна скарга може бути подана до  Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

5.          Справу № 11/167-А повернути Господарському суду Чернігівської області для видачі наказу.

 Головуючий суддя          Зеленін  В.О.

 Судді

           Рєпіна  Л.О.

          Синиця  О.Ф.