Постанова

від 07.08.2015 по справі 804/7417/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2015 р. Справа № 804/7417/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Луніної О.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Паралель» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ :

11 червня 2015 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ПП «Паралель» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (№ 875-XII від 21.03.1991р., зі змінами та доповненнями), внаслідок чого до нього застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 10 033,34 грн. Сума адміністративно-господарських санкції своєчасно відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим нарахована пеня у сумі 10,03 грн. Внаслідок несплати відповідачем вищевказаним сум адміністративно-господарських санкцій та пені, утворилась заборгованість у розмірі 10 043,37 грн., що в свою чергу, завдає шкоди інтересам держави, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Ухвалою суду від 15 червня 2015 року, відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та запропоновано відповідачу у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження у даній адміністративній справі, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду без вручення. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України суд вважає, що копію ухвали про відкриття скороченого провадження відповідачу вручено. Станом на 07 серпня 2015 року заперечення відповідача проти позову до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «Паралель» (код ЄДРПОУ 31256057) зареєстровано як юридичну особу, у зв'язку з чим покладено обов'язок щорічно подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Так, 20.02.2015 року ПП «Паралель» подано звіт №10-ПІ №03-07/5280 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік.

За звітом відповідача форми №10-ПІ у 2014 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві за рік - 9 осіб; штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві фактично працювало 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.

Невиконання відповідачем нормативу в працевлаштуванні 1 особи-інваліда стало підставою для нарахування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10 033,34 грн., виходячи з половини середньорічної заробітної плати для штатного працівника.

Згідно з розрахунком суми позову, наданого позивачем, станом на 16.04.2015 року ПП «Паралель» не сплачено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування 1 особи-інваліда, а саме 10 033,34 грн.

Відповідачу нараховано пеню у розмірі 10,03грн. (за 1 день затримки сплати адміністративно-господарських санкцій).

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 N 875-ХІІ (далі - Закон №875).

Частиною 3 ст. 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст. 18-1 цього вказаного Закону, Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Приписами ст. 20 Закону №875 передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч.2 вищезазначеної статті Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. При цьому пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223 затверджено Порядок нарахування пені та її сплати, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 року за № 552/13819.

Зазначений Порядок встановлює механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до п. 2.2. Порядку, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 3.4. Порядку встановлено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Згідно пункту 3.6. Порядку, нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу.

При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Таким чином, законодавець чітко визначив обов'язки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, окрім того, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також установлювати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, та в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

За приписами ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерством соціального захисту населення України з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

При цьому слід зазначити, що механізм реалізації вищезазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

У пункті 2 ст.19 Закону №875 визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендації МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

З матеріалів справи вбачається, що за звітом відповідача форми №10-ПІ у 2014 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві за рік - 9 осіб; штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві фактично працювало 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.

Отже, відповідачем не виконано нормативу у працевлаштуванні однієї особи-інваліда.

Між тим, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем вимог закону щодо звітування за формою З-ПН до обласного центру зайнятості. А відсутність такої звітності позбавляє відповідний центр зайнятості необхідної інформації з метою направлення осіб з обмеженими можливостями для працевлаштування на відповідне підприємство.

Таким чином, судом встановлено факт невиконання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2014 році, а відтак, правомірність нарахування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10 033,34 грн. за невиконання нормативу у працевлаштуванні однієї особи-інваліда.

Судом враховано, що відповідачем не погашено суму недоїмки з адміністративно-господарських санкцій по граничному строку оплати - 15.04.2015 р. Оскільки відповідачем було порушено терміни сплати адміністративно-господарських санкцій, то позивачем цілком правомірно нараховано пеню в розмірі 10,03 грн. із розрахунку 1 день прострочення, а саме за період з 15.04.2015 р. по 16.04.2015 року.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ ПП «Паралель» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10 033,34 грн. та 10,03 грн. - пені обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Паралель» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Паралель» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 10 033,34 (десять тисяч тридцять три гривні тридцять чотири копійки) грн. адміністративно-господарських санкцій та 10,03 (десять гривень три копійки) грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя О.С. Луніна