Постанова

від 31.08.2015 по справі 818/2706/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2015 р. Справа №818/2706/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Кіріченка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2706/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" (далі по тексту - позивач, ТОВ "СМЗ") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000381502/14052 від 21.04.2015 та №0000371502/14051 від 21.04.2015.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за результатами проведеної перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 р. На підставі висновків акту перевірки, відповідачем були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення. На переконання позивача, вказані рішення підлягають скасуванню, оскільки податковий кредит був сформований за результатами здійснення реальних господарських операцій з фірмою «ДС» у формі ТОВ, ТОВ «Машдеталь», ТОВ "Сервіспромторг", ТОВ "БКП "Променерго" і ТОВ «Азовський ливарно-механічний завод» на підставі належним чином складених документів бухгалтерського обліку та податкових накладних, які містять всі визначені податковим законодавством реквізити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.189), про причини неявки суд не повідомив, подав письмові заперечення (а.с.177-183), в яких зазначено, що позивач не мав права на податковий кредит по господарським операціям з ТОВ "Машдеталь", ТОВ "БКП "Променерго", ТОВ "Сервіспромторг" і фірмою "ДС" у формі ТОВ, оскільки податкові накладні по цим операціям складені з порушенням податкового законодавства, зокрема, заповнені російською мовою та не містять вказівки на кількість частки наданої послуги за додатком 1, відповідно.

Також, відповідач вважає, що ТОВ "СМЗ" не мав права на податковий кредит і по операції з ТОВ "Азовський ливарно-механічний завод", оскільки товарно-транспортні накладні, що підтверджують переміщення товарів від продавця до покупця, не містять всіх необхідних реквізитів, а саме: фактичного місця розвантаження та навантаження товарів.

Враховуючи наведені обставини, відповідач вважає, що доводи позивача, викладені у позові, не спростовують висновків акта перевірки та встановлених обставин справи, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що повністю відповідають нормам чинного законодавства.

Суд, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт № 537/18-19-15-02/34933255 від 27.03.2015 (а.с. 9-27).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за грудень 2014 року на суму 64036,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 25142,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у м. Сумах були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000381502/14052 від 21.04.2015, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25142,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 12571,00 грн. (а.с.28);

- №0000371502/14051 від 21.04.2015, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 64036,00 грн. (а.с.29).

В якості підстави для винесення вказаних вище податкових повідомлень-рішень, посадові особи податкового органу визначають відсутність у позивача права формувати податковий кредит по господарським операціям з ТОВ "Машдеталь", ТОВ "БКП "Променерго", ТОВ "Сервіспромторг" і фірмою "ДС" у формі ТОВ, через складання податкових накладних з порушенням податкового законодавства, а також відсутності права на податковий кредит по операції з ТОВ "Азовський ливарно-механічний завод", через не зазначення всіх реквізитів в товарно-транспортних накладних.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Щодо операції з фірмою "ДС" у формі ТОВ варто зазначити наступне.

Між позивачем (Орендатор) і фірмою "ДС" у формі ТОВ (Орендодавець) було укладено договір оренди № МЗ-001 від 01.03.2010 та додаткова угода до нього від 01.04.2010 (а.с.190-192), згідно умов якого в оренду передаються нежитлові приміщення (цілісний майновий комплекс), який в свою чергу не містить переліку (номенклатуру) послуг і тому, не повинен мати наслідком виключення такої податкової накладної з кола доказів, які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту.

Надання послуг за вказаним договором підтверджується актом №ОУ-0000024 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.11.2014 та 28.12.2014, платіжними дорученнями про оплату послуг, а також податковими накладними №1 від 05.11.2014, №3 від 17.11.2014, №4 від 17.11.2014, №5 від 28.11.2014 (а.с.58-66), також №6 від 24.12.2014, №4 від 17.12.2014 (а.с.129-133).

При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірок.

Щодо операції з ТОВ "Сервіспромторг" варто зазначити наступне.

Між позивачем (Покупець) і ТОВ "Сервіспромторг" (Постачальник) було укладено договір поставки товару №100601 від 10.06.2013 (а.с.194), згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти й оплатити підшипники, паси привідні, кільця стопорні, ланцюги привідні, манжети й іншу продукцію виробничо-технічного призначення.

Виконання робіт за вказаним договором підтверджується прибутковими накладними (а.с.195-198), платіжними дорученнями про оплату послуг, накладними на вантаж, а також податковими накладними (а.с.43-57).

При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірок.

Щодо операції з ТОВ "Машдеталь" варто зазначити наступне.

Між позивачем (Покупець) і ТОВ "Машдеталь" (Постачальник) були укладені договори поставки №6/12 від 01.01.2012 та №3/13 від 02.01.2013, виконання робіт за якими підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними та податковими накладними (а.с.67-78).

При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірок.

Щодо операції з ТОВ "БКП "Променерго" варто зазначити наступне.

Між позивачем (Покупець) і ТОВ "Сервіспромторг" (Постачальник) було укладено усний договір поставки №б/н, виконання робіт за яким підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними та податковими накладними (а.с.31-42).

При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірок.

Щодо операції з ТОВ "Азовський ливарно механічний завод" варто зазначити наступне.

Між позивачем (Замовник) і ТОВ "Азовський ливарно механічний завод" (Постачальник) було укладено договір поставки №140114 від 14.01.2014 (а.с.206-207), згідно умов якого Постачальник зобов'язується виготовити власними силами та за свій рахунок ливарну продукцію та передати її у власність Замовника.

Виконання робіт за вказаним договором підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними, податковими накладними (а.с.79-127, 134-172), а також прибутковими накладними, картками складського обліку матеріалів (а.с.208-253).

Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом, згідно товарно-транспортних накладних (а.с.99,102,128,156,170).

При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірок.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, окремо варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Крім того, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 10, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 р. за № 185/24962, податкова накладна та додатки до неї складаються та надаються за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна заповнюється державною мовою. Усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками. Реквізити заголовної частини податкової накладної, які містять числові значення (індивідуальний податковий номер, номер телефону), вирівнюються по правій межі поля та не повинні містити жодних інших знаків та символів.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами (в тому числі і податковими накладними), що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи (в тому числі податкові накладні), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Машдеталь», містять всі необхідні реквізити, визначені податковим законодавством та заповнені українською мовою. Зазначення ТОВ «Машдеталь» в деяких податкових накладних назви товару російською мовою, на переконання суду, не може позбавити позивача права на податковий кредит, якщо з інших даних вбачається, що господарська операція мала місце і підтверджена належним чином складеними первинними документами.

Податкові накладні, виписані фірмою «ДС» у формі ТОВ, також містять всі визначені податковим законодавством реквізити, та виписувались по факту надходження коштів на рахунок, як попередня оплата за оренду приміщення. Зазначення в податковій накладній частки поставленого товару/наданої послуги та подання додатку 1 до податкової накладної здійснюється лише в разі часткового постачання товару/послуги. Тобто, оскільки фірма «ДС» у формі ТОВ не здійснювало часткового постачання послуги по наданню приміщення в оренду, а податкові накладні виписувала на суми коштів, отриманих як попередня оплата, обов'язок подати додаток 1 до податкової накладної та зазначити частку наданої послуги, у контрагента позивача не виник, в зв'язку з чим ТОВ «СМЗ» має право на податковий кредит по операції з «ДС» у формі ТОВ.

Враховуючи наведені норми, а також те, що в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами ТОВ "Машдеталь", ТОВ "БКП "Променерго", ТОВ "Сервіспромторг" і фірмою "ДС" у формі ТОВ, а також ТОВ "Азовський ливарно механічний завод", суд дійшов висновку про правомірність віднесення ТОВ "СМЗ" до податкового кредиту суми податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Окремо варто зауважити щодо тверджень посадових осіб податкового органу про ненадання на перевірку товарно-транспортних накладних.

Так, законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Законом України "Про автомобільний транспорт" визначені засади організації та діяльності автомобільного транспорту, у відповідності до статті 48 якого визначений перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, частина 2 вказаної норми Закону встановлює, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом водіями може використовуватися, як товарно-транспортна накладна, так й інший визначений законодавством документ, використання якого може здійснюватися як поряд з товарно-транспортною накладною, так і без неї.

Видаткова накладна - це первинний бухгалтерський документ, за допомогою якого суб'єкт господарської діяльності може здійснити реалізацію готової продукції та товарів, матеріалів та основних засобів, відвантажити товари на комісію та надати послуги, складення якого передбачено статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як наслідок, наявність у позивача видаткових накладних на поставлений товар є документальним підтвердженням відвантаження позивачу постачальниками придбаних матеріальних цінностей. Наявність видаткових накладних, в сукупності з іншими дослідженими доказами підтверджує факти поставок товарів позивачу.

Що стосується завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, варто зазначити наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню визначений статтею 200 ПК України.

Так, відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.2. ст. 200 ПК України передбачає, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В свою чергу, відповідно до вимог п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Також, відповідно до вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, враховуючи встановлене вище правомірне віднесення ТОВ "СМЗ" сум податку на додану вартість до податкового кредиту, висновки податкового органу про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2014р. на суму 25142 грн. є безпідставними.

Згідно ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 21.04.2015 за №0000381502/14052 та №0000371502/14051 не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №2226 від 05.08.2015 в сумі 203,50 грн. (а.с.3).

З огляду на викладене вище, ТОВ "СМЗ" підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 203,50 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0000381502/14052 від 21.04.2015 та №0000371502/14051 від 21.04.2015.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" (вул. Машинобудівників, 4, м. Суми, код ЄДРПОУ 34933255) витрати зі сплати судового збору в сумі 203,50 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 04.09.2015 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов