Постанова

від 26.08.2015 по справі 2-а-2244/10/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2244/10/1970

26 серпня 2015 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

секретаря Хоменко Л.В.

за участю:

представника позивача Колодовського О.В.

представника відповідача Рацина Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 08.06.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ковалівський спиртовий завод" (надалі - позивач, ДП "Ковалівський спиртовий завод") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі - відповідач, Бучацька ОДПІ) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 08.06.2010 року.

Позивач вважає оскаржене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки викладені в акті перевірки висновки податкової інспекції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення з підстав викладених у адміністративному позові та наданих письмових доказів. Пояснив, що між ДП "Ковалівський спиртовий завод" та ТОВ "Житлоукрбуд-5" і СФГ "ОСОБА_3." було укладено договори поставки товару. На виконання умов договорів, ТОВ "Житлоукрбуд-5" та СФГ "ОСОБА_3." поставили та передали у власність покупцю товарно-матеріальні цінності, з документальним оформленням господарських операцій.

Позивач вказує, що договори поставки виконано, проведено фактичну поставку товару з документальним оформленням господарських операцій, що підтверджується належними первинними документами. Придбаний товар, а саме, меляса бурякова, використаний платником податків в межах господарської діяльності, зокрема для виробництва спирту, а проведення таких операцій не суперечить статутним видам діяльності товариства. Більш того даний спиртовий завод виробляє спирт лише на основі бурякової меляси. На підтвердження викладеного представник надав додаткові докази руху товару від постачальника до покупця.

Таким чином, позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, по господарських операціях, що носили реальний характер, а висновки контролюючого органу є безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Також вважає, що ДП "Ковалівський спиртовий завод" не може нести відповідальності за можливі порушення податкового чи іншого законодавства зі сторони його контрагентів, оскільки зі своєї сторони позивач виконав всі необхідні дії для підтвердження свого права на податковий кредит та понесені витрати, а тому притягнення його до відповідальності є необґрунтованим та суперечить положенням податкового законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення, в яких відзначає, що працівниками податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП "Ковалівський спиртовий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за січень 2010 року, результати якої оформлено актом від 26.05.2010 року №215/23-00375059. На підставі наданих первинних документів та проведених заходів щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності ДП "Ковалівський спиртовий завод" та його постачальників, не підтверджено здійснення операцій із реалізації товарів, що свідчить про відсутність взаєморозрахунків ДП "Ковалівський спиртовий завод" з ТОВ "Житлоукрбуд-5" та СФГ "ОСОБА_3.", тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє.

Представник відповідача пояснив, що за результатами перевірки встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемного (недійсного) правочину з ТОВ "Житлоукрбуд-5" та СФГ "ОСОБА_3.". Додатково відмітив, що товарно-транспортних накладних (надалі - ТТН) станом на час проведення перевірки фактично не існувало, а у випадку відсутності таких документів достатні законодавчі підстави для включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ відсутні. Крім того, під визначення жодного із перерахованих у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видів діяльності продаж меляси бурякової не підпадає, у зв'язку з чим ТОВ "Житлоукрбуд-5" не мало достатніх законодавчих підстав для проведення поставки даних товарно-матеріальних цінностей. Разом з тим, в силу відсутності основних засобів, в тому числі складських приміщень чи будь яких ємностей, придатних для зберігання меляси, та робочої сили товариство не мало змоги прийняти та поставити мелясу позивачу. Також встановлено, що ТОВ "Цукровий завод Ланівці" (ЄДРПОУ 36318160), зокрема з якого завозилась меляса бурякова позивачу, не здійснювало будь-яких господарських операцій з "Житлоукрбуд-5", СФГ "ОСОБА_3.", та ДП "Ковалівський спиртовий завод".

Таким чином, відповідач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП "Ковалівський спиртовий завод" зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа та знаходиться на обліку в Бучацькій ОДПІ як платник податків. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №26562581, виданого 22.04.2004 року (а.с. 11 том 1).

На підставі направлення від 11.05.2010 року №122-23 та відповідно до наказу від 11.05.2010 року №122 з 12.05.2010 року по 18.05.2010 року працівниками Бучацької ОДПІ було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ДП "Ковалівський спиртовий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за січень 2010 року, результати якої відображені в акті від 26.05.2010 року №215/23-00375059 (а.с. 12-36 том 1).

В вищезазначеному акті перевірки зазначено порушення абз.1 п.1.4, п.1.8 ст.1, абз.4 пп.7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", абз.38 ч.2 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року на суму 196 425 грн., завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року на 273169 грн. та за лютий на 132433 грн.

Перевіркою встановлено, що 02.10.2009 року, 05.01.2010 року та 20.01.2010 року між ДП "Ковалівський спиртовий завод" і ТОВ "Житлоукрбуд-5" укладено додаткові угоди №7, №2 та №4 до договору №1 від 09.10.2008 року про поставку меляси бурякової в загальній кількості 4900 т на загальну суму 3780500 грн. (а.с. 18, 120-123 том 1), в тому числі:

- згідно додаткової угоди - 4000 т меляси за ціною 750 грн. за 1 т на суму 3000000грн.;

- згідно додаткової угоди №2 від 05.01.2010 року - 800 т меляси за ціною 860 грн. за 1 т на суму 588000 грн.;

- згідно додаткової угоди №4 від 20.01.2010 року - 100 т меляси за ціною 925 грн. за 1 т на суму 92500 грн.

Умови в зазначених додаткових угодах є ідентичним. Зокрема, згідно з п.3.2 додаткової угоди №7 від 02.10.2009 року та додаткової угоди №4 від 20.01.2010 року передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом продавця - ТОВ "Житлоукрбуд-5".

З цього приводу в акті перевірки зазначено, що в силу відсутності основних засобів, в тому числі складських приміщень чи будь яких ємностей, придатних для зберігання меляси, та робочої сили товариство не мало змоги прийняти та поставити мелясу ДП "Ковалівський спиртовий завод".

Відповідно до п.4.2 кожної із додаткових угод передбачено, що розрахунок за одержаний товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно ТТН.

При перевірці посадові особи ДП "Ковалівський спиртовий завод" на мелясу, придбану у січні 2010 року від ТОВ "Житлоукрбуд-5", ТТН не пред'явили.

На виконання даних додаткових угод ДП "Ковалівський спиртовий завод" у січні 2010 року отримано 1275,76 т меляси: загальну суму 1050503,45 грн., в тому числі 175083,91 грн. ПДВ. На вказану фінансово-господарську операцію ТОВ "Житлоукрбуд-5" виписано 3 видаткові накладні: № 1 від 16.01.2010 року; № 2 від 26.01.2010 року; № 3 від 31.01.2010 року (а.с.130-132 том 1) та 3 податкові накладні: №РН-0000001 від 16.01.2010 року на суму 385486 грн., в тому числі 64247,67 грн. ІІДВ; №РН-0000002 від 26.01.2010 року на суму 571869,15 грн., в тому числі 95311,52 грн. ПДВ; №РН-0000003 від 31.01.2010 року на суму 93148,30 грн., в тому числі 15524,72 грн. ПДВ (а.с. 194-196 том 1).

Оплата за поставлений товар проведена ДП "Ковалівський спиртовий завод" у безготівковій формі у січні 2010 році в частині 781300 грн., в тому числі 130216,67 грн. ПДВ згідно платіжних доручень: №21 від 13.01.2010 року на суму 10000 грн.; №23 від 15.01.2010 року на суму 359200 грн.; №29 від 15.01.2010 року на суму 23600 грн.; №31 від 15.01.2010 року на суму 48500 грн.; №32 від 15.01.2010 року на суму 100000 грн.; №34 від 19.01.2010 року на суму 240000 грн. (а.с. 124-129 том 1).

Податок на додану вартість в загальній сумі 175084 грн. згідно вказаних податкових накладних включений підприємством у податковий кредит з ПДВ за січень 2010 року, у лютому 2010 року до складу бюджетного відшкодування віднесено ПДВ у сплаченій частині в сумі 130216,67 грн.

В акті перевірки зазначено, що під визначення жодного із перерахованих у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видів діяльності продаж меляси бурякової не підпадає, у зв'язку з чим ТОВ "Житлоукрбуд-5" не мало достатніх законодавчих підстав для проведення поставки даних товарно-матеріальних цінностей.

Крім цього, беручи до уваги податкові накладні ТОВ "Житлоукрбуд-5" у січні 2010 року відвантажило мелясу ДП "Ковалівський спиртовий завод" на суму 875419,54 грн., а фактично в декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року задекларовано доходи лише 292500 грн.

При дослідженні взаємовідносин ДП "Ковалівський спиртовий завод" з СФГ "ОСОБА_3." перевіркою встановлено, що суб'єктами господарювання було укладено додаткові угоди №22 від 29.12.2009 року та №1 від 04.01.2010 року до договору №5 від 09.10.2008 року про поставку меляси бурякової в загальній кількості 1200 т на загальну суму 1020000 грн. без ПДВ (а.с. 42-43 том 1).

Відповідно до п.1 кожної із зазначених додаткових угод продавець зобов'язується поставити окремими партіями з українських цукрових заводів мелясу бурякову, а покупець - прийняти і оплатити її. Пункт 3.2 кожної із цих додаткових угод передбачає, що поставка товару здійснюється транспортом покупця.

Відповідно до п.4.2 кожної із додаткових угод передбачено, що розрахунок за одержаний товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно ТТН.

На виконання даних додаткових угод ДП "Ковалівський спиртовий завод" у січні 2010 року отримано 679,06 т меляси на загальну суму 577201,00 грн., в тому числі 96200,18 грн. ПДВ. На вказану фінансово-господарську операцію СФГ "ОСОБА_3." виписано 15 видаткових накладних: №1 від 02.01.2010 року; №2 від 03.01.2010 року; №3 від 04.01.2010 року; №4 від 05.01.2010 року; №5 від 06.01.2010 року; №6 від 14.01.2010 року; №7 від 23.01.2010 року; №8 від 24.01.2010 року; №9 від 25.01.2010 року; №10 від 26.01.2010 року; №11 від 27.01.2010 року; №12 від 28.01.2010 року; №13 від 28.01.2010 року; №14 від 29.01.2010 року; №15 від 29.01.2010 року; (а.с. 48-62 том 1) та 15 податкових накладних: № 1 від 02.01.2010 року на суму 51603,50 грн., в тому числі 8600,59 грн. ПДВ; №2 від 03.01.2010 року на суму 68416,50грн., в тому числі 11402,75 грн. ПДВ; №3 від 04.01.10 року на суму 16566,50 грн., в тому числі 2761,09 грн. ПДВ; №4 від 05.01.2010 року на суму 36040 грн., в тому числі 6006,67грн. ПДВ; №5 від 06.01.2010 року на суму 12903 грн., в тому числі 2150,50 грн. ПДВ; №6 від 14.01.2010 року на суму 72887,50 грн., в тому числі 12147,92 грн. ПДВ; №7 від 23.01.2010 року на суму 25874 грн., в тому числі 4312,33 грн. ПДВ; №8 від 24.01.2010 року на суму 68178,50 грн., в тому числі 11363,09 грн. ПДВ; №9 від 25.01.2010 року на суму 34110,50грн., в тому числі 5685,08грн. ПДВ; №10 від 26.01.2010 року на суму 25228 грн., в тому числі 4204,67 грн. ПДВ; №11 від 27.01.2010 року на суму 34008,50 грн., в тому числі 5668,08 грн. ПДВ; №12 від 28.01.2010 року на суму 42024 грн., в тому числі 7004 грн. ПДВ; №13 від 28.01.2010 року на суму 27769,50 грн., в тому числі 4628,25 грн. ПДВ; №14 від 29.01.2010 року на суму 33320 грн., в тому числі 5553,33 грн. ПДВ; №15 від 29.01.2010 року на суму 28271 грн., в тому числі 4711,83 грн. ПДВ (а.с. 96-110 том 1).

Оплата за поставлений товар проведена ДП "Ковалівський спиртовий завод" у безготівковій формі у січні 2010 року в частині 397250 грн., в тому числі 66208,33 грн. ПДВ згідно платіжних доручень: від 13.01.2010 року на суму 72250 грн.; №59 від 21.01.2010 року на суму 170000 грн.; №63 від 25.01.2010 року на суму 85000 грн.; №66 від 27.01.2010 року на суму 70000 грн. (а.с. 44-47 том 1).

Податок на додану вартість в загальній сумі 96200,18 грн. згідно вказаних податкових накладних включений підприємством у податковий кредит з ПДВ за січень 2010 року, а у лютому 2010 року до складу бюджетного відшкодування віднесено ПДВ у сплаченій частині в сумі 66208, 33 грн.

Працівниками податкового органу за даними автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено, що ПДВ з господарських операцій поставки меляси від СФГ "ОСОБА_3." до ДП "Ковалівський спиртовий завод" до бюджету не надходив, внаслідок чого підприємство не має права на отримання податкової вигоди у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ.

Як слідує з акту перевірки, на підставі наданих первинних документів, та проведених заходів щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності ДП "Ковалівський спиртовий завод" та його постачальників, не підтверджено фактичного постачання товару на його адресу, що свідчить про відсутність взаєморозрахунків з ТОВ "Житлоукрбуд-5" та з СФГ "ОСОБА_3.", а тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє.

За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про укладення суб'єктом господарювання нікчемного недійсного правочину з ТОВ "Житлоукрбуд-5" та СФГ "ОСОБА_3.".

Не погоджуючись з висновками, зробленими податковим органом в акті перевірки від 26.05.2010 року №215/23-00375059, позивачем подано письмові заперечення №176 від 31.05.2010 року з вимогою скасувати оспорювань податкове повідомлення рішення (а.с. 37-39 том 1).

В свою чергу, Бучацькою ОДПІ надіслано відповідь від 03.06.2010 року №3199 відповідно до якої контролюючий орган підтвердив правильність своєї позиції, викладеної в акті перевірки, та відхилив доводи підприємства щодо правомірності формування податкового кредиту з ПДВ (а.с. 40 том 1).

На підставі акту перевірки, Бучацькою ОДПІ складено та надіслано позивачу податкове повідомлення - рішення форми "В1" від 08.06.2010 року №0000142301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 196425 грн. за лютий 2010 року (а.с. 41 том 1).

Суд вважає, що вищенаведені висновки про порушення позивачем податкового законодавства є безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступних доводів.

Приписами п.1.7 ст.1 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом 1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Статтею 1 Закону України від "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Оцінюючи докази, які є у справі, суд враховує норми ч.1, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З метою з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами суд вживав заходи, визначені частинами четвертою, п'ятою статті 11 КАС України, зокрема, суд зобов'язував сторін надати всі докази на підтвердження обґрунтування позовних вимог та заперечення.

Судом встановлено та не спростовано сторонами, відповідності до ч.2 ст.203 ЦК України всі сторони додаткових угод №7 від 02.10.2009 року, №2 від 05.01.2010 року та №4 від 20.01.2010 року до договору №1 від 09.10.2008 року та додаткових угод №22 від 29.12.2009 року, №1 від 04.01.2010 року до договору №5 від 09.10.2008 року на момент їх вчинення були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, були належно зареєстрованими платниками податків та інших обов'язкових платежів, які виникали при здійсненні ними господарської діяльності.

На виконання умов договорів, постачальники поставили та передали у власність покупцю мелясу бурякову, з документальним оформленням господарських операцій.

В судовому засіданні встановлено, що меляса бурякова, яка реалізована ТОВ "Житлоукрбуд-5" на користь ДП "Ковалівський спиртовий завод", одержана, зокрема, від СФГ "ОСОБА_3." та ВАТ "Чортківський цукровий завод". У свою чергу купівля товару постачальником (ТОВ "Житлоукрбуд-5") здійснювалась відповідно до укладених між ВАТ "Чортківський цукровий завод" та ТОВ "Житлоукрбуд-5" договору купівлі - продажу №263 від 19.10.2009 року, змін та доповнень до договору №263 від 19.10.2009 року, складених 02.12.2009 року, договору №1 від 20.01.2010 року (а.с. 307-310 том 1). На підставі вищевказаних господарських операцій ВАТ "Чортківський цукровий завод" виписано на користь ТОВ "Житлоукрбуд-5" відповідні податкові та видаткові накладні (а.с. 311-316 том 1).

Враховуючи, що виробником меляси бурякової (патоки) є лише цукрові заводи, то факт наявності договірних відносин щодо продажу меляси та її зберігання між ТОВ "Житлоукрбуд-5" і СФГ "ОСОБА_3." з цукровими заводами свідчить про фактичну можливість купівлі спірного товару та її подальшого перепродажу.

Здійснення господарських операцій з поставки товару з ВАТ "Чортківський цукровий завод" підтверджується довідкою Державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області №33/23-124/1 від 19.05.2010 року (а.с. 318-321 том 1), яка проводила зустрічну перевірку ВАТ "Чортківський цукровий завод" з питань взаємовідносин з ТОВ "Житлоукрбуд-5".

Також, відповідно до інформації, зазначеної в акті перевірки, довідкою Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області №102/160/22172888 від 30.04.2010 року, яка проводила перевірку СФГ "ОСОБА_3." з питань взаємовідносин з ТОВ "Житлоукрбуд-5", підтверджено, що СФГ "ОСОБА_3." дійсно є власником меляси, що відпущена позивачу, на давальницьких умовах. Поряд з цим додатковим підтвердженням того, що СФГ "ОСОБА_3." є власником меляси на давальницьких умовах є договір відповідального зберігання №86 від 16.11.2006 року та акт прийому-передачі від 16.11.2006 року (а.с. 305-306 том 1).

Згідно показів свідків, допитаних у кримінальній справі №111814, що містяться у постанові від 20.11.2010 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА в Тернопільській області, меляса бурякова, поставлена ДП "Ковалівський спиртовий завод" контрагентами, знаходилась та зберігалась на складських приміщеннях ТОВ "Цукровий завод Ланівці" та ТОВ "Цукровий завод Козова" (а.с. 301-304 том 1).

Зокрема, про переміщення товару на складські приміщення позивача у селі Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, що в подальшому використовувався у виробництві спирту, свідчать наданні товарно-транспортні накладні, де вантажовідправником є ТОВ "Житлоукрбуд-5": №1 від 05.01.2010 року; №2 від 05.01.2010 року; №3 від 06.01.2010 року; №4 від 06.01.2010 року; №5 від 06.01.2010 року; №6 від 06.01.2010 року; №7 від 08.01.2010 року; №1 від 05.01.2010 року; №8 від 08.01.2010 року; №9 від 08.01.2010 року; №10 від 09.01.2010 року; №11 від 11.01.2010 року; №12 від 11.01.2010 року; №13 від 11.01.2010 року; №14 від 12.01.2010 року; №15 від 12.01.2010 року; №16 від 12.01.2010 року; №17 від 12.01.2010 року; №18 від 13.01.2010 року; №19 від 13.01.2010 року; №20 від 13.01.2010 року; №21 від 13.01.2010 року; №22 від 15.01.2010 року; №23 від 15.01.2010 року; №24 від 15.01.2010 року; №25 від 15.01.2010 року; №26 від 16.01.2010 року; №28 від 16.01.2010 року; №29 від 16.01.2010 року; №30 від 16.01.2010 року; №31 від 16.01.2010 року; №32 від 16.01.2010 року; №33 від 16.01.2010 року; №34 від 17.01.2010 року; №35 від 17.01.2010 року; №36 від 17.01.2010 року; №37 від 17.01.2010 року; №38 від 18.01.2010 року; №39 від 18.01.2010 року; №40 від 18.01.2010 року; №41 від 18.01.2010 року; №42 від 19.01.2010 року; №43 від 19.01.2010 року; №44 від 19.01.2010 року; №45 від 19.01.2010 року; №46 від 20.01.2010 року; №47 від 20.01.2010 року; №48 від 20.01.2010 року; №49 від 21.01.2010 року; №50 від 21.01.2010 року; №51 від 21.01.2010 року; №52 від 21.01.2010 року; №53 від 22.01.2010 року; №54 від 22.01.2010 року; №55 від 22.01.2010 року; №56 від 22.01.2010 року; №57 від 22.01.2010 року; №58 від 23.01.2010 року; №59 від 23.01.2010 року; №60 від 30.01.2010 року; №61 від 30.01.2010 року; №63 від 31.01.2010 року (а.с. 133-193 том 1) та товарно-транспортні накладні, де вантажовідправником є СФГ "ОСОБА_3.": №1 від 02.01.2010 року; №2 від 02.01.2010 року; №2 від 02.01.2010 року; №4 від 03.01.2010 року; №5 від 03.01.2010 року; №6 від 03.01.2010 року; №7 від 03.01.2010 року; №8 від 04.01.2010 року; №9 від 05.01.2010 року; №10 від 05.01.2010 року; №11 від 05.01.2010 року; №12 від 14.01.2010 року; №13 від 14.01.2010 року; №14 від 14.01.2010 року; №15 від 14.01.2010 року; №16 від 23.01.2010 року; №17 від 23.01.2010 року; №18 від 23.01.2010 року; №19 від 23.01.2010 року; №20 від 23.01.2010 року; №21 від 24.01.2010 року; №22 від 24.01.2010 року; №23 від 25.01.2010 року; №24 від 25.01.2010 року; №25 від 26.01.2010 року; №26 від 27.01.2010 року; №27 від 27.01.2010 року; №28 від 28.01.2010 року; №29 від 28.01.2010 року; №30 від 28.01.2010 року; №31 від 29.01.2010 року; №33 від 29.01.2010 року; №33 від 29.01.2010 року (а.с.63-94 том 1).

Як слідує з представлених доказів, відвантаження меляси здійснювалось в місті Ланівці Лановецького району Тернопільської області, в селищі міського типу Козова Козівського району Тернопільської області та в місті Чорткові Чортківського району Тернопільської області та доставлялось на складські приміщення покупця в село Ковалівка Монастириського району Тернопільської області транспортом ДП "Ковалівський спиртовий завод" та орендованими транспортними засобами. Кожна поставка товару здійснювалась оформленням вищезазначених видаткових накладних та випискою податкових накладних, про що свідчить факт реального виконання договірних правовідносин між ДП "Ковалівський спиртовий завод" з ТОВ "Житлоукрбуд-5" та СФГ "ОСОБА_3.".

Усі видаткові накладні (а.с. 48-62, 130-132 том 1) містять необхідні реквізити та відомості про зміст господарської операції у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Більше того, отримання позивачем податкових накладних відповідач визнає в акті перевірки. Не заперечується і належне оформлення зазначених документів.

На думку суду, вищевикладені обставини підтверджують наявність руху активів від виробника меляси (цукрові заводи) через посередників (ТОВ "Житлоукрбуд-5", СФГ "ОСОБА_3.") до кінцевого споживача (ДП "Ковалівський спиртовий завод"), що обумовлює реальність здійснення господарських операцій.

Суд також звертає увагу на особливості здійснення обліку сировини на спиртових заводах. В даному випадку надходження меляси бурякової від ТОВ "Житлоукрбуд-5" та від СФГ "ОСОБА_3." та її використання у господарській діяльності ДП "Ковалівський спиртовий завод" відображено у журналі обліку сировини прихід Ф 06-07, журналі обліку сировини розхід Ф 06-06 та журналі залишків сировини Ф 06-10, які складені за типовою формою П-13, та в журналі обліку патоки №1679, складеному за типовою формою П-11 (а.с. 151-180 том 2), які є належним чином прошиті, пронумеровані та завірені печатками ДП «Укрспирт». Обов'язковість ведення вищезазначених журналів передбачено "Сборником положений и инструкций по сирью дляспиртовых заводов", який затверджений Управлінням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Міністерства харчової промисловості СРСР 30.12.1984 року (а.с.181- 202 том 2), які використовувалися для обліку на час здійснення спірних господарських операцій.

Дослідженні в судовому засіданні відомості журналу обліку сировини прихід Ф 06-07 (а.с.160- 170 том 2), збігаються з даними щодо дат поставки та ваги товару, вказаних у товарно-транспортних накладних де вантажовідправником є ТОВ "Житлоукрбуд-5" та СФГ "ОСОБА_3.".

Суд відзначає, що отримана меляса була використана для виробництва спирту, що підтверджується актами про виробництво спирту, браго ректифікації та передачі їх у спиртосховище з 02.01.2010 року по 01.02.2010 року, складеними за типовою формою П-18 (а.с. 203-229 том 2), обов'язковість ведення яких передбачене Інструкцію з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 13.04.2009 року №264, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2009 року за №591/16607 (а.с. 230-239 том 2), виробничим звітом по спирту та руху сировини за січень 2010 року (а.с.240-241 том 2).

Як підтверджено сторонами по справі, специфіка виробничих потужностей ДП "Ковалівський спиртовий завод" дає можливість виробництва спирту лише з меляси.

Таким чином в встановлені судом факти виробництва спирту у великих розмірах, зокрема, у січні 2010 року, свідчать про необхідність придбання позивачем бурякової меляси з метою використання у власній господарській діяльності та наявність ділової мети на здійснення таких господарських операцій.

Таким чином реальність здійснення господарської операції ТОВ "Житлоукрбуд-5" та СФГ "ОСОБА_3." з поставки товарно-матеріальних цінностей ДП "Ковалівський спиртовий завод" та використання останніх в оподатковуваних операціях підтверджена дослідженими в судовому засіданні договорами поставки, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту, представленими позивачем.

Правильність оформлення первинних документів не спростована відповідачем, а сам акт перевірки від 26.05.2010 року №215/23-00375059 не містить обґрунтованих відомостей про відсутність документального підтвердження господарських операцій з ТОВ "Житлоукрбуд-5" та з СФГ "ОСОБА_3." чи неналежного їх оформлення.

Серед іншого, наявність товарно-транспортних накладних не є обов'язковою для платника податків, оскільки вони не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує придбання та продаж товарно-матеріальних цінностей, а лише призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначають взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Часткова поставка меляси транспортом ДП "Ковалівський спиртовий завод" з пункту навантаження Лановецького цукрового заводу свідчить про самостійне вжиття заходів позивачем по виконанню договірних зобов'язань з ТОВ "Житлоукрбуд-5" щодо поставки товару та жодним чином не свідчить про фіктивність поставки товару.

Суд вважає, що податковим органом не досліджувалось питання можливості здійснення спірних господарських операцій силами інших суб'єктів підприємницької діяльності. Висновок щодо відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності не може заслуговувати на увагу, оскільки чинне законодавство не визначає норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо відсутності таких умов мають виключно оціночний характер та базуються на припущеннях.

Податковим органом в акті перевірки вказано на відсутність належного транспорту у ТОВ "Житлоукрбуд-5" та СФГ "ОСОБА_3.", відповідного персоналу та приміщень для зберігання меляси що унеможливлює поставку товару.

Суд не може погодитись із такими доводами податкового органу з огляду на те, що в комерційній діяльності виконання поставок, надання послуг не обов'язково вимагає наявності власних основних засобів та транспортних засобів, значної кількості персоналу. Звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах.

В даному випадку зберігання спірної меляси бурякової відбувалося на цукрових заводах - виробниках продукції до її продажу та фактичного відвантаження на транспорт покупця. Підтвердженням чого є, зокрема, договір відповідального зберігання меляси бурякової №86 від 16.11.2006 року (а.с. 305 том 1) та товаро - транспортні накладні виключно з пунктів навантаження за місцем знаходження цукрових заводів (м. Ланівці, м. Козова, м. Чортків).

Суд відхиляє доказ відповідача щодо відсутності господарських операцій між ТОВ "Цукровий завод Ланівці" (ЄДРПОУ 36318160) та "Житлоукрбуд-5", СФГ "ОСОБА_3.", ДП "Ковалівський спиртовий завод", на які відповідач посилається у своїх запереченнях відповідно до листа ТОВ "Цукровий завод Ланівці" №126 від 17.06.2010 року (а.с. 243, 245 том 1), надісланий на запит Бучацької МДПІ.

Враховуючи, що ТОВ "Цукровий завод Ланівці" (ЄДРПОУ 36318160) та ТОВ "Ланівці-цукор" (ЄДРПОУ 31092217), що постачав мелясу бурякову СФГ "ОСОБА_3.", є різними юридичними особами то відсутність взаємовідносин позивача з ТОВ "Цукровий завод Ланівці" (ЄДРПОУ 36318160) не спливають на спірні господарські операції.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу, щодо безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ суми по господарським операціям з ТОВ "Житлоукрбуд-5" та СФГ "ОСОБА_3.", оскільки правочини, укладені позивачем з контрагентами, укладено без мети настання реальних наслідків.

Разом з тим представники контролюючого органу у судах першої та апеляційної інстанції не спростовували факту надходження меляси бурякової в згаданих об'ємах на ДП "Ковалівський спиртовий завод" у січні 2010 року.

Суд вважає, що досліджені факти вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту, підтверджують фактичне здійснення господарських операції між суб'єктом господарювання та його контрагентами, які були спрямованні на реальне настання правових наслідків.

Поряд з цим, посилання податкового органу на те, що, СФГ "ОСОБА_3." не сплатило ПДВ за господарськими операціями з ДП "Ковалівський спиртовий завод" у січні 2010 року, а відповідно позивач не має права на бюджетне відшкодування такого ПДВ, не можуть обумовлювати законність прийняття оспорюваного податкового повідомлення - рішення, адже платник не відповідає за дії контрагентів. Більше того, не є обов'язковою передумовою для визнання контролюючими органами грошових зобов'язань - визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Так, Постановою Верховного Суду України від 01.06.2010 року № 10/82 визначено, що "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Позиція Верховного Суду в даному випадку повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Інтерсплав проти України" (заява №803/02) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 09.01 2007 року зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

В даному випадку, з врахуванням вищенаведеного рішення Європейського суду з прав людини та керуючись ч.2 ст.8 КАС України, суд при вирішення спору в вищенаведеній частині застосовує принцип верховенства права.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошено на тому, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Разом з тим, слід визнати обґрунтованим застосування такого підходу на практиці, оскільки подібне розмежування дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

Так, у разі, якщо дії платника податків свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції, не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Суд при вирішенні даного спору, враховує те, що податковим органом не доведено недобросовісності ДП "Ковалівський спиртовий завод", а вчиненні ним господарські операції з ТОВ "Житлоукрбуд-5" та СФГ "ОСОБА_3." не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту. Внаслідок проведення таких операцій платник податків дійсно мав намір отримати прибуток, а не вигоду виключно чи переважно за рахунок неправильного формування податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що ДП "Ковалівський спиртовий завод" дотримані умови бюджетного відшкодування з ПДВ на суму на сумі 196425 грн. по операціях з контрагентами та правомірно включено відповідні суми до податкового кредиту в лютому 2014 року.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, в судовому засіданні в результаті здобутих та досліджених доказів встановлено, що оскаржене податкове повідомлення-рішення Бучацької ОДПІ №0000142301/0 від 08.06.2010 року винесене з порушенням вимог чинного податкового законодавства, необґрунтовано, без врахування усіх обставин, порушує права позивача, а тому суд приходить до переконання про захист порушених прав шляхом визнання податкового повідомлення-рішення протиправними та його скасування.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 70, 71, 72, 86, 94,160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) №0000142301/0 від 08 червня 2010 року.

3. Повернути з державного бюджету України на користь державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" (код 00375059) 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова складена в повному обсязі та підписана 31 серпня 2015 року /

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.