Ухвала

від 06.02.2007 по справі 23/482-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/482-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 06.02.07 р.          № 23/482-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              Солонець К.В.

 За участю представників:

 від позивача - Загородня Д.М.

 від відповідача - Лук'яненко Р.М.

від третьої особи - Ніколаєць А.П., Бігун А.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києва

 на постанову Господарського суду м.Києва від 10.11.2006

 у справі № 23/482-А  (Демидова А.М.)

 за позовом           Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

 до           Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києва

 третя особа           Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Київміськсвітло"

 про          скасування рішення від 11.09.2006 № 125

ВСТАНОВИВ:

 АЕК «Київенерго» звернулась в Господарський суд м. Києва з позовною заявою про скасування припису Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві   від 11.09.2006 р. № 125.

          Постановою Господарського суду м. Києва від 10.11.2006 р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду,  в якій просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову у  задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права.  

Зокрема відповідач стверджує про те, що оскаржуваний акт є законним та обґрунтованим.

Позивач  просив  суд залишити постанову  Господарського суду міста Києва від 10.11.2006 р. без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.

11 вересня 2006 року відповідачем було прийнято припис № 125 про усунення порушення державної дисципліни цін, яким вимагається від позивача усунути встановлене порушення дисципліни цін, привести тарифи на електроенергію у відповідність до чинного законодавства та провести перерахунки з бюджетною організацією на суму 7 083 026,46 грн.

Порушення було встановлено на підставі проведеної перевірки позивача щодо додержання державної дисципліни цін при розрахунках з Комунальним підприємством

електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло", за результатами якої складено акт від 31 липня 2006 року № 429.

Висновками акту встановлено, що в результаті порушення вимог постанови НКРЕ від 22.10.2004 р. № 1030 "Про порядок диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів" в частині застосування вільних тарифів на електричну енергію на зовнішнє освітлення, за умови запровадження для них державного регулювання, загальна сума необгрунтоване одержаної виручки АК "Київенерго" внаслідок завищення тарифу на електроенергію за період з 1 червня 2005 року по 31 травня 2006 року складає 7 083 026,46 грн., яка відповідно із ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" підлягає вилученню в доход бюджету із застосуванням штрафних санкцій.

Актом встановлено порушення позивачем вимог постанови НКРЕ від 22.10.2004 р. № 1030 "Про порядок диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів" та завищення тарифу на електричну енергію на зовнішнє освітлення міста для третьої особи у межах зон доби від 0,0923 грн. до 0,1752 грн. за 1 кВт.год. (без ПДВ).

Відповідно до пункту 1 Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, що затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.10.2004 р. № 1030, розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюються за тарифом 5 коп. за 1 кВт.год (без ПДВ) у межах зон доби. Даним Порядком розрахунок за електричну енергію для зовнішнього освітлення міста передбачено в різні часові проміжки доби за різними тарифами.

Відповідно до пункту 2 Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, що

затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.10.2004 р. № 1030, для визначення обсягів електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, мають використовуватися окремі прилади диференційованого обліку електричної енергії, унесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущені до застосування в Україні.

Виходячи з наведеного пункту Порядку, розрахунок за електричну енергію в різні часові проміжки доби за різними тарифами можливий за умови застосування приладів диференційованого обліку електричної енергії.

Судом встановлено, що окремі прилади диференційованого обліку електричної енергії, унесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущені до застосування в Україні на сьогодні відсутні.

Отже, при розрахунках за електричну енергію позивач та третя особа не можуть керуватись Порядком, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.10.2004 р. № 1030, через відсутність обумовлених даним Порядком умов його застосування.

Крім того, після прийняття постанови від 22.10.2004 р. № 1030 позивач звернувся до Національної комісії регулювання електроенергетики України з питанням стосовно надання роз'яснення щодо застосування тарифів на електроенергію, спожиту на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів.

Листом від 29.09.2005 р. № 03-39-09/4547 Національною комісією регулювання електроенергетики України було надано роз'яснення позивачу, яким зазначено, що ліцензіат з постачання за регульованим тарифом має право одержувати від споживачів, яким він постачає електричну енергію, плату за єдиними роздрібними тарифами, кожний з яких встановлюється НКРЕ як середньозважена між всіма ліцензіатами величина розрахункових роздрібних тарифів за класам напруги, розрахованими кожним ліцензіатом на базі роздрібних тарифів на електричну енергію. Одночасно тариф на зовнішнє освітлення населених пунктів застосовується відповідно до постанови НКРЕ від 22.10.2004 р. № 1030 "Про порядок диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів", що розроблений на виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2004 р. № 761-р "Про заходи щодо поліпшення освітлення населених пунктів". Але умовою застосування тарифу на зовнішнє освітлення населених пунктів відповідно до зазначеного Порядку є використання для визначення обсягів електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, окремих приладів диференційованого обліку електричної енергії, що унесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та допущенні до застосування в Україні.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про електроенергетику" державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України. Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

Статтею 12 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що основними завданнями Національної комісії регулювання електроенергетики України, зокрема, є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці; забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці.

Згідно з пунктом 4 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, що затверджене указом Президента від 21.04.1998 р. № 335/98, Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції; узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє   та   вносить   у   встановленому   порядку   пропозиції   щодо   вдосконалення законодавства, дає висновки на проекти законів та інших нормативно-правових актів тощо.

Тому застосування затвердженого постановою НКРЕ Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, було поставлено комісією своїм роз'ясненням в межах законодавчо визначених повноважень органу державного регулювання діяльності в електроенергетиці в залежність від наявності окремих приладів диференційованого обліку електричної енергії.

Доводи відповідача, що відсутність окремих приладів диференційованого обліку електричної енергії не може унеможливити застосування Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електричну енергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, що затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.10.2004 р. № 1030, оскільки у м. Києві зовнішнє освітлення включається та відключається вручну згідно добового графіка, фактичний час включення та відключення зовнішнього освітлення фіксується на черговому листі диспетчера та комп'ютері і з отриманих даних можливий розрахунок поставленої електричної енергії на зовнішнє освітлення міста за кожну добу у відповідну зону доби за тарифом у розмірі 5 коп. за 1 кВт. год., а в інші - за роздрібним тарифом другого класу напруги, не можуть бути прийняті судом з огляду на наступне.

У процедурах подачі електроенергії на потреби зовнішнього освітлення міста, обрахунку його обсягу та вартості диспетчери відповідно до рішення Київського міськвиконкому від 28.03.1966 р. № 396, розпоряджень КМДА від 16.02.2004 р. № 217 "Про зміни в роботі мереж зовнішнього освітлення м. Києва в осінньо-зимовий період", від 03.02.2005 р. "Про включення мереж зовнішнього освітлення" здійснюють включення освітлення, його виключення та фіксують час у чергових листах. Диспетчери не визначають проміжок часу, протягом якого здійснювалась подача електроенергії, та не проводять обрахунок обсягу спожитої електроенергії з наступним визначенням її вартості.

Як визначено актом перевірки від 31.07.2006 р. № 429, загальні фактичні обсяги спожитої електроенергії для зовнішнього освітлення визначаються згідно з показниками однотарифних лічильників.

Отже, можливість фіксування диспетчерами різних меж доби шляхом ручного перевключення, як і проведення підрахунку спожитої електричної енергії на потреби зовнішнього освітлення міста за добу за різними тарифами при наявності однотарифних лічильників, є технічно неможливим.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (роз'яснення ВАСУ від 26.01.2000 р. N 02-5/35).

За таких обставин судова колегія дійшла висновку про те, що припис Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві   від 11.09.2006 р. № 125 про усунення порушення державної дисципліни цін підлягає  скасуванню.

Таким чином  постанова  Господарського суду м. Києва від 10.11.2006 року у справі № 23/482-А прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим, підстав для зміни або скасування прийнятої постанови Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже  апеляційна скарга Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві   підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 55, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

 1.          Постанову Господарського суду міста Києва від 10.11.2006 року у справі № 23/482-А  залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві      – без задоволення.

2.          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвалу в повному обсязі складено 07.02.2007 р.

 Головуючий суддя          Андрієнко  В.В.

 Судді

           Малетич  М.М.

          Студенець  В.І.