Ухвала

від 13.03.2007 по справі 46/496-11/249-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

46/496-11/249-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 13.03.07 р.          № 46/496-11/249-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Борисенко  І.В.

 суддів:                                          Зубець Л.П.

                                        Шипка  В.В.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Єркін М.М. – дов. б/н від 02.01.2007          Кравець Ю.Г. - директор

 від відповідача 1 - Кузьменко О.А. – дов. № 4 від 09.01.2007

від відповідача 2 - Ковальчук О.М. – дов. № 10-2116/4160 від 20.09.2006

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва та ДПА України

 на постанову Господарського суду м.Києва від 20.11.2006

 у справі № 46/496-11/249-А  (Євсіков О.О.)

 за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбудсервіс"

 до           Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

          ДПА  України

 про          скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Універсалбудсервіс” (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000042600/3 від 15.07.2005, № 0000042600/2 від 12.05.2005, № 0000042600/1 від 18.02.2005, № 0000042600/0 від 27.12.2004.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.09.2005, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2005, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2006 скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2005 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2005 у справі № 46/496, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва. При цьому касаційна інстанція вказала на необхідність дослідження обставин, пов'язаних з чинністю виписаних на адресу позивача Дочірнім підприємством „Екопромбуд” податкових накладних, а також чинністю укладених позивачем з Дочірнім підприємством „Екопромбуд” договорів.  

При новому розгляді справи позивачем подана заява про уточнення позовних вимог від 10.07.2006, у відповідності до якої позивач просить скасувати:

- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва                                   № 0000042600/0 від 27.12.2004, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 123 153,00 грн., в т.ч. 82 102,00 грн.  основного платежу та 41 051,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва                                 № 0000042600/1 від 18.02.2005, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 123 153,00 грн., в т.ч. 82 102,00 грн. основного платежу та 41 051,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва                                  № 0000042600/2 від 12.05.2005, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 123 153,00 грн., в т.ч. 82 102,00 грн. основного платежу та 41 051,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва                                 № 0000042600/3 від 15.07.2005, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 123 153,00 грн., в т.ч. 82 102,00 грн. основного платежу та 41 051,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва                                  № 0000042600/4 від 15.07.2005, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7 054.50 грн., в т.ч. 4 703,00 грн. основного платежу та             2 351,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

-  рішення Державної податкової адміністрації України від 12.07.2005 № 6566/6/25-1015 про результати розгляду скарги.

Постановою Господарського суду м. Києва від 20.11.2006р. у справі № 46/496-11/249-А позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 0000042600/0 від 27.12.2004, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 0000042600/1 від 18.02.2005, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 0000042600/2 від 12.05.2005, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва №0000042600/3 від 15.07.2005, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 0000042600/4 від 15.07.2005, скасовано рішення Державної податкової адміністрації України від 12.07.2005 № 6566/6/25-1015 про результати розгляду скарг.

Господарський суд м. Києва свою постанову мотивував тим, що висновки акту перевірки позивача, на підставі якого відповідачами прийняті оспорювані рішення, є необґрунтованими та не відповідають чинному законодавству, оскільки у позивача на підтвердження сформованого податкового кредиту наявні всі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам закону.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 71300/9/10-008 від 15.12.2006р., в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 20.11.2006р. у справі №46/496-11/249-А та прийняти нову постанову, якою у позові ТОВ „Універсалбудсервіс” відмовити повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 26.12.2006р., в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 20.11.2006р. у справі №46/496-11/249-А та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити ТОВ „Універсалбудсервіс” в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального (а саме пп.7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”) та процесуального права (а саме ст. 10, 13, 159 КАС України, ч. 4 ст. 35 ГПК України), що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник апелянта (відповідача-1) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник апелянта (відповідача-2) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти доводів апелянтів заперечував  та просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, судова колегія Київського апеляційного господарського суду, -

ВСТАНОВИЛА:

 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000042600/0 від 27.12.2004, яким згідно з п.п. „а”, “б”, „в” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп.7.4.5 п.7.4              ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 123 153,00 грн., в тому числі 82 102,00 грн. основного платежу та 41 051,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення було оскаржене позивачем в порядку адміністративного узгодження.

За результатами адміністративного оскарження в задоволенні скарг позивача було відмовлено та при цьому у рішенні ДПА України від 12.07.2005 № 6566/6/25-1015 про результати розгляду скарги зроблено висновок про необхідність донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7 054,50 грн., в т.ч. 4 703,00 грн. основного платежу та 2 351,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі рішень контролюючих органів про результати розгляду скарг позивача, відповідачем-1 було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000042600/1 від 18.02.2005, яким згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 123 153,00 грн., в т.ч. 82 102,00 грн. основного платежу та 41 051,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000042600/2 від 12.05.2005, яким згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 123 153,00 грн., в т.ч. 82 102,00 грн. основного платежу та 41 051,00 грн.  штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000042600/3 від 15.07.2005, яким згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 123 153,00 грн., в т.ч. 82 102,00 грн. основного платежу та 41 051,00 грн.  штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000042600/4 від 15.07.2005, яким згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7 054,50 грн., в т.ч. 4 703,00 грн. основного платежу та 2 351,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 53/26/32344594 від 24.12.2004р. „Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Універсалбудсервіс”, код 32344594, по питанню повноти нарахування та своєчасності слати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.03.2003р. по 01.01.2004р. та податку на прибуток за період з 01.07.2003р. по 01.01.2004р. при взаємовідносинах з ДП „Екопромбуд”” (надалі – акт перевірки від 24.12.2004р.).

Копії названих документів наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з акту перевірки від 24.12.2004р., перевіркою встановлено, що  підприємством у 3-4 кварталах 2003р. по господарських операціях з ДП „Екопромбуд” в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (зі змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток на суму 23 333,00 грн.

За висновками названого акту, перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 82 102,00 грн. та зменшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ за 2003 рік на суму 4 703,00 грн.

Такий висновок відповідача мотивований тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03.11.2004 у справі № 2-4658/2005р. визнано недійсними статут ДП „Екопромбуд” від 09.09.2002, зареєстрований Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.09.2002 за № 05162, з моменту його складання та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ДП „Екопромбуд” за № 38811162 від 11.03.2003р. з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість. А тому, на думку перевіряючих, підстави для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виданими ДП „Екопромбуд”, у позивача відсутні.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду не погоджується з доводами апеляційних скарг та погоджується з висновками Господарського суду м. Києва про те, що оспорювані рішення відповідачів є безпідставним з огляду на наступне.

Згідно п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону, чинній на момент проведення перевірки) податкове зобов'язання – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит, у відповідності до п. 1.7 ст. 1 названого Закону, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану варітсть" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану  вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції, чинній на час здійснення позивачем господарських операцій та проведення перевірки).

Виходячи зі змісту пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", названим Законом передбачений лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку – це відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає.

Як вбачається з акту перевірки від 24.12.2004р., підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання та винесення відповідачем-1 оспорюваних податкових повідомлень-рішень є безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості виконаних ДП „Екопромбуд” робіт, з огляду на те, що  ДП „Екопромбуд” на момент укладення та виконання укладених з позивачем договорів не було платником ПДВ та не мало права складати податкові накладні.

Однак, такий висновок відповідача спростовуються матеріалами справи.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, не заперечується відповідачами та вбачається з наданих до справи документів, протягом 2003 року позивач мав взаєморозрахунки з ДП „Екопромбуд” у зв'язку з виконанням останнім робіт для позивача.

Між ТОВ „Універсалбудсервіс” та ДП „Екопромбуд” укладено договір № 1 від 20.03.03р. на виконання ремонтних робіт по вул. Мурманська, 7 в корп. 164 та договір № 8 від 07.07.2003р. на виконання сантехнічних робіт по реконструкції мийки за адресою вул. Мурманська, 7 корп. № 146.

Факт виконання вказаних робіт підтверджується актом № 1 за липень 2003 року, актом № 1 за вересень 2003 року, актом № 2 за жовтень 2003 року та актом № 2 за жовтень 2003 року.

На підставі виписаних Дочірнім підприємством „Екопромбуд" податкових накладних позивач включив до податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 86 805,00 грн., в т.ч.: у березні 2003 року в сумі 11 030,00 грн., у травні 2003 р. у сумі 7 486,00 грн., у червні 2003 р. у сумі 7 342 грн., у липні 2003 р. у сумі 15 634,00 грн., у серпні 2003 р. у сумі 11 373,00 грн., у вересні 2003 р. у сумі 12 954,00 грн., у жовтні 2003 р. у сумі 9 952,00 грн., у листопаді 2003 р. у сумі 5 673,00 грн., у грудні 2003 р. у сумі 5 361,00 грн.

За виконані роботи ТОВ „Універсалбудсервіс” платіжними дорученнями перерахувало Дочірньому підприємству „Екопромбуд" 94 895,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 15 816,00 грн. (копії наявні у справі).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та визнаються сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідачем не надано суду доказів визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

З матеріалів справи також вбачається, що на момент проведення перевірки позивач мав усі податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту, що не заперечується відповідачами.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідачів на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03.11.2004р. у справі № 2-4658/2005р. правильно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки, відповідно до пп.25.3 п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000р., датою виключення платника податку на додану вартість з реєстру та анулювання свідоцтва є відповідна дата прийняття рішення суду. Рішення про визнання недійсними установчих документів ДП „Екопромбуд” та анулювання свідоцтва платника ПДВ прийняте 03.11.2004р., а на момент складання податкових накладних ДП „Екопромбуд” було зареєстровано у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що мало відповідне свідоцтво, а відтак, мало право складати податкові накладні.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування господарським судом обставин, встановлених рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03.11.2004р. у цивільній справі № 2-4658/5 2004р., колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Як вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення (т.2, а.с.76), позовні вимоги задоволені судом у зв‘язку з тим, що в судовому засіданні достовірно встановлено наступні обставини:

-  засновником та власником "Екопромбуд" є ТОВ "Транссервіс";

- рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25.06.2006 статут, установчий договір ТОВ „Транссервіс” визнано недійсними з моменту їх складання, свідоцтво платника ПДВ визнано недійсним з моменту внесення в реєстр платників ПДВ.

Уві інші обставини (зокрема, про те, що директор ДП „Екопромбуд” Косигіна Г.Ю. фінансово-господарською діяльністю підприємства не займалася, ніяких угод, укладених від  імені підприємства, в якості суб'єкта підприємницької діяльності, не укладала; вона загубила свій паспорт, який згодом знайшла у поштовій скриньці) викладені лише в описовій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25.06.2004.

Зі змісту мотивувальної частини цього рішення вбачається, що обставини щодо директора підприємства Косигіної Г.Ю. судом не встановлювались, не досліджувались та не оцінювались.

За таких обставин доводи апелянтів щодо того, що судом першої інстанції в порушення ст.72 КАС України не враховані обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, судова колегія вважає безпідставними.    

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином, рішення районного суду не звільняє відповідачів від доведення (надання  належних доказів) як факту визнання недійсними в установленому законом порядку податкових накладних, виписаних позивачу ДП „Екопромбуд” (на підставі яких ТОВ „Універсалбудсервіс” збільшено податковий кредит та віднесено відповідні суми до валових витрат), так і визнання недійсними угод, укладених між позивачем та ДП „Екопромбуд”.

Крім того, як підтверджено матеріалами справи, ДП "Екопромбуд" у період господарських відносин з позивачем подавало податкову звітність та жодних належних і допустимих доказів того, що вказане підприємство не декларувало у податкових зобов'язаннях суми ПДВ, отримані від позивача, відповідачами суду не надано.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності донарахування позивачу податкового зобов'язання по ПДВ та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями та не приймає до уваги доводи апелянтів щодо неправильного застосування судом норм Закону України „Про податок на додану вартість” та Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та Державної податкової адміністрації України підлягають залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду м. Києва від 20.11.2006р. у справі № 46/496-11/249-А – залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 86, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212 та 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд,  –

УХВАЛИВ:

 1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва №71300/9/10-008 від 15.12.2006р. та апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України б/н від 26.12.2006р на постанову Господарського суду м. Києва від 20.11.2006р. у справі № 46/496-11/249-А залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 20.11.2006р. у справі № 46/496-11/249-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсалбудсервіс” до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва та Державної адміністрації України - без змін.

2.  Матеріали справи № 46/496-11/249-А направити до Господарського суду м. Києва.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст.ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Головуючий суддя          Борисенко  І.В.

 Судді

           Зубець Л.П.

          Шипко  В.В.