Ухвала

від 27.02.2007 по справі 41/515-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/515-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 27.02.07 р.          № 41/515-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              Солонець К.В.

 За участю представників:

 від позивача - Дятел Ю.В.Дятел Ю.В.

 від відповідача - Онісимчук О.О.

від третьої особи 1 - Цвітненко Д.М., Черкашина Ю.Ю.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 на постанову Господарського суду м.Києва від 11.12.2006

 у справі № 41/515-А  (Пилипенко О.Є.)

 за позовом           Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 до           Головного управління комунальної власності м.Києва

 третя особа           ВАТ "Автопідприємство по іноземному туризму в м.Києві"

          Міністерство культури та туризму України

          Державна туристична адміністрація України

 про          визнання частково недійсним наказу та свідоцтва

ВСТАНОВИВ:

 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось  в Господарський суд м. Києва з позовною заявою про визнання частково недійсним Наказу Головного управління комунальної власності міста Києва «Про оформлення права власності па об'єкт нерухомого манна» віл 05.11.2001 року № 759-В в частині оформлення права колективної власності за Відкритим акціонерним товариством «Автопідприємство по іноземному туризму в місті Києві» на будівлю групової котельні площею 976,100 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Автопаркова, 7,  та визнання частково недійсним Свідоцтва про право власності на майновий комплекс площею 2585,100 кв.м. № 010004523 від 06.11.2001 р, в частині оформлення права колективної власності за Відкритим акціонерним товариством «Автопідприємство по іноземному туризму в місті Києві» на будівлю групової котельні площею 976,100 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Автопаркова, 7.

          Постановою Господарського суду м. Києва від 11.12.2006 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач  звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду,  в якій просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права.  

Зокрема позивач  стверджує про те, що спірна котельня площею 976,100 кв. м. не була включена до статутного фонду ВАТ «Автопідприємство по іноземному туризму в місті Києві» і залишилась в державній власності. Позивач в силу положень чинного  законодавства є органим, уповноваженим на управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. У зв'язку із цим позивач стверджує, що оформлення за Відкритим акціонерним товариством «Автопідприємство по іноземному туризму в місті Києві» права колективної власності на будівлю групової котельні площею 976,100 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Автопаркова, 7, порушує права позивача.  

Відповідач та третя особа 1  просили  суд залишити постанову  Господарського суду міста Києва від 11.12.2006 р. без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Автопідприсмство по іноземному туризму в м. Києві" було створено шляхом корпоратизації Автотранспортного підприємства по туризму в м. Києві на підставі Наказу Державного комітету України по туризму від 20.12.1994 року №106/1, згідно з Указом Президента України „Про корпоратизацію підприємств'" від 15.06.1993 року та Положенням „Про корпоратизацію підприємств" від 05.07.1993 року № 508, було затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства по туризму в м. Києві та План розміщення акцій відкритого акціонерного товариства.

Обґрунтовуючи свою правову позицію Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву зазначає, що згідно з актом оцінки вартості цілісної майнового комплексу "Автопідприємство по іноземному туризму із м. Києві", затвердженим наказом Державного комітету України по туризму від 20.12.1994 року № 106/1 та Планом розміщення акцій відкритого акціонерного товариства "Автопідприємство по іноземному туризму в м. Кисві", яке створено шляхом корпоратизації, затвердженим наказом РВ ФДМУ по м. Києву від 07.04.1995 року № 402-Пл, котельня площею 976,100 кв.м., не була включена до статутного фонду ВАТ "Автопідприємство по іноземному туризму в м. Києві" і залишилась в державній власності.

Апелянт  зазначає, що під час здійснення заходів, щодо проведення планової перевірки етапу та умов зберігання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ, із листів відкритого акціонерного товариства "Автопідприємство по іноземному туризму в м. Києві", створеного за рішенням Держкомтуризму України шляхом корпоратизації автотранспортного підприємства по туризму в м. Києві, з'ясувалося, що будівля групової котельні (літери К, K1, K2, КЗ) загальною площею 976,100 кв.м. включена до переліку об'єктів нерухомого майна (Свідоцтво № 01000453 від 06.11.2001 року про право власності на майновий комплекс, розташований в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 7), що належить відкритому акціонерному товариству "Автопідприємство по Іноземному туризму в м. Києві".

У відповідності до положень Наказу Фонду державного майна України „Про затвердження додатка про перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду відкритого акціонерного товариства" від 1 1.07.1996 р. № 788 органи приватизації па вимогу відкритих акціонерних товариств, які були створені в процесі приватизації та корпоратизації, видавали витяг з відомості результатів інвентаризації щодо нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду, та є власністю товариства.

30.10.1997 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України в м. Києві та Державним комітетом України по туризму був виданий витяг з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, що передано до статутного фонду засновником Держкомітетом по туризму до ВАТ „АІТ". Згідно зазначеного витягу було зазначено, що будівлю групової котельні вартістю 216 322 125 крб. передано до Статутного фонду ВАТ "АІТ".

Позивач стверджує, що у зазначеному витягу помилково було зазначено, що будівлю групової котельні вартістю 216 322 125 крб. передано до Статутного фонду акціонерного товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 26.05.2006 року за № 30-10/4436 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву відкликало лист від 30.10.1997 року за № 30-03/3250 „Витяг з відомості результатів інвентаризації нерухомою майна, що передано до Статутного фонду засновником Держкомітетом по туризму до ВАТ „АІТ" як такий, що дає хибну інформацію, яка не відповідає оригіналам документів і містить помилку, стосовно того, що будівля групової котельні передана до Статутного фонду ВАТ „АІТ".

На підставі звернення ВАТ „АІТ" та згідно з Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна від 31.08.2001 р. № 1820 Головним управлінням з питань майна м. Києва був виданий наказ № 759-В від 05.11.2001 року «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" та свідоцтво про право власності Серія МК № 010004523 від 06.11.2001 року на майновий комплекс, який розташований в місті Києві за адресою: вул. Автопаркова, 7. Відповідно до Свідоцтва № 010004523 від 06.11.2001 року будівля групової котельні (АІТери К, K1, K2, КЗ) заіальною площею 976,100 кв. м. включена до переліку об'єктів нерухомого майна ВАТ „АІТ".

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву стверджує, що оформлення права власності на майновий комплекс ВАТ ''Автопідприємство по іноземному туризму в м. Києві", який розташований в м. Києві за адресою: вул. Автопаркова, 7, повинно здійснюватися на підставі звернення акціонерного товариства та надання ним до Головного управління комунальної власності м. Києва пакету документів у відповідності до п. п.  10.2 та 1 1.5 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна.

Нормативне обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на Наказ ФДМУ від 11.07.1996 року № 788, яким регулювався порядок видачі витягу з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, скасовано, згідно з наказом ФДМУ від 22.07.1998 року №1450.

Як зазначено вище, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву відкликало лист від 30.10.97 року № 30-03/3250 "Витяг з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, що передано до Статутного фонду  Держкомітетом по туризму до ВАТ "АІТ" в односторонньому порядку, незважаючи на ту обставину, що даний лист  був виданий спільно з Державним комітетом України по туризму.

Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували посилання апелянта  на те, що  вищезазначений витяг не відповідає оригіналам документів та містить помилку стосовного того, що передано до Статутного фонду, засновником Держкомітетом по туризму до ВАТ "АІТ" в частині зазначення, що будівля групової котельні передана до Статутного фонду акціонерного товариства.

З матеріалів справи вбачається, що право власності ВАТ „АІТ" оформлено на об'єкт нерухомого майна - будівлю групової котельні (літери К, К1, К2, КЗ) загальною площею 976,100 кв. м. вартістю 216322 125 крб., яка була передана до статутного фонду ВАТ „АІТ" засновником - Держкомітетом по туризму.

Судом встановлено, що за клопотанням Представника Президента у Харківському районі м. Києва від 09.12.1994 р. № 105/02 зі статутного фонду ВАТ „АІТ" була вилучена котельня вартістю 295 986 тис. крб.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давніть застосовуються до позовів, строк пред'явлсння яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

У відповідності до ст. 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на дату оформлення та видачі спірних наказу та свідоцтва про право власності, загальний строк позовної давності встановлювався втри роки.

Враховуючи, що спірний наказ та свідоцтво про право власності були видані 06.11.2001 року, а Цивільний кодекс України набрав чинності з 01.01.2004 року, згідно пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до даних правовідносин застосовуються правила Цивільного кодексу України про позовну давність.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Видача Головним управлінням комунальної власності м. Києва спірних наказу та свідоцтва про право власності на майновий комплекс, який розташований в місті Києві за адресою: вул. Автопарком, 7, є процедурою оформлення, а не виникнення права власності ВАТ „АІТ" на спірний об'єкт.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності ВАТ „AIT" на об'єкт нерухомого майна - будівлю групової котельні (АІТери К, К1, К2, КЗ) загальною площею 976,100 кв. м. вартістю 216322 125 крб., виникло у ВАТ „АІТ" в результаті корпоратизації Автопідприемства по іноземному туризму в м, Києві та передачі майна до статутного фонду підприємства засновником - Держкомітетом по туризму.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність.

Відповідно до пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року № 508 "Про затвердження положення про порядок корпоратизації підприємств" з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи та пасиви підприємства, структурного підрозділу, одиниці переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником корпоратизованого підприємства.

Таким чином, ВАТ „АІТ" набуло прав на нерухоме манно, передане йому засновником в процесі приватизації (корпоратизації"), з моменту його державної реєстрації. Перелік нерухомого майна, що було передане до статутного оопду ВАТ „АІТ", був визначений позивачем та Державним комітетом України по туризму шляхом видачі витягу з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, що передано до статутного фонду ВАТ „АІТ", засновником Держкомітетом України по туризму від 30.10.1997 року.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видай цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Отже, витяг з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна є необхідною умовою для оформлення та видачі свідоцтва про право власності для відкритого акціонерного товариства, створеного в результаті приватизації (корпоратизації), а отже є правовстановлюючим документом. В той час як видача наказу та свідоцтва про право власності є лише процедурою оформлення вже існуючого права власності, яке виникло з інших правових підстав.

Враховуючи, що позивач видав Витяг з відомостей результатів інвентаризації нерухомого майна 30.10.1997 року, то саме з цього моменту позивач знав про включення спірної будівлі групової котельні до переліку майна, що увійшло до статутного фонду ВАТ „АІТ".

Виходячи з пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до правовідносин з видачі вказаного витягу та включення будівлі групової котельні до статутного фонду ВАТ „АІТ" застосовуються правила ЦК УРС'Р 1963 р. про позовну давність.

Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу УРСР 1963 р. перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Враховуючи, шо позивач знав про видачу Витягу з відомостей результатів інвентаризації нерухомого майна та включення до нього будівлі групової котельні 30.10.1997 року, позов поданий з пропуском трирічного строку позовної давності без поважних причин.

Відповідно до частини четвертої ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім того, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду с підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи те, що позивач видав Витяг з відомостей результатів інвентаризації нерухомого майна і знав про включення спірної будівлі групової котельні до переліку майна, що увійшло до статутного фонду ВАТ „AIT" 30.10.1997 року, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Кигву без поважних причин пропущено строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови в адміністративному позові.

Таким чином  постанова  Господарського суду м. Києва від 11.12.2006 року у справі № 41/515-А прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим, підстав для зміни або скасування прийнятої постанови Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже  апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 55, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

 1.          Постанову Господарського суду міста Києва від 11.12.2006 року у справі № 41/515-А  залишити без змін, а апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву  – без задоволення.

2.          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України з дня складення ухвали в повному обсязі.

3.          Ухвалу в повному обсязі складено 28.02.2007 р.

 Головуючий суддя          Андрієнко  В.В.

 Судді

           Малетич  М.М.

          Студенець  В.І.