Рішення

від 26.01.2010 по справі 6/231-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" січня 2010 р.Справа № 6/231-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність №01/010207 від 01.02.2007р.;

від відповідачів не з'явилися

від третьої особи: ОСОБА_2 - довіреність від 04.06.2009р. за вих.№18-208/2365

-10887

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика КЛАСУМ" (с.ТетерівкаЖитомирського району)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" (с.Тетерівка Житомирського району)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" (с.Тетерівка Житомирського району)

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 банк України (м.Київ)

про визнання недійсним акту прийомки-передачі від 24.04.1996р. таким, що не відповідає вимогам закону

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним акту прийомки-передачі від 24.04.1996р., укладений між ТОВ "Інтерстиль" та ТОВ "Стиль", як такий, що не відповідає вимогам закону.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надала копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Фабрика Класум", довідку про включення до ЄДРПОУ, а також копію свідоцтва на виробничі будівлі, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно та копію протоколу проведення прилюдних торгів від 24.03.2008р.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, відзиву на позовну заяву не надали, причини неявки суду не повідомили.

В засіданні суду на задоволення клопотання представника НБУ в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено ОСОБА_3 банк України.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив. Вважає позов безпідставним, оскільки оскаржуваний акт ніяким чином не зачіпає права та законні інтереси позивача, оскільки він укладений ще в 1996р., а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика КЛАСУМ" було створено у 2001р.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.1996р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" (Відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль" (Відповідач-1) було підписано акт прийомки-передачі слідуючого майна: цех готової продукції, лісопильний цех, склад ГСМ, прохідна №2, огородження площадки, ЗТП -2х160Ква, наружні електромережі, дизельна підстанція на 10 Квт, наружне освітлення, благоустрій,гараж, інженерні мережі, септік №2, скважина з насосною станцією, туалет, вертикальна планіровка загальною вартістю 171 млрд.крб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що зазначене майно входить до цілісного майнового комплексу і станом на 24.04.1996р. було заставлене ТОВ "Інтерстиль" на користь АТ "Градобанк" (правонаступником якого став на підставі Угоди про заміну сторони від 25.12.96 між ОСОБА_3 банком України, АТ "Градобанк" і ТОВ "Інтерстиль", ОСОБА_3 банк України) на підставі кредитної угоди №009/95 від 10.10.95р. та посвідченого Третьою Житомирською нотаріальною конторою реєстровий №2-1732 від 12.10.1995р. договору застави від 12.10.95 між СП "Інтерстиль" (правонаступником якого є ТОВ "Інтерстиль") і АТ "Градобанк".

Крім того, маючи значну заборгованість за кредитною угодою №009/95 від 10.10.95, незважаючи на те, що цілісний майновий комплекс: виробнича база по вул.Шкільній, 74 у с.Тетерівка Житомирського району, перебував під заставою за договором застави від 12.10.95, посвідченим Третьою Житомирською нотаріальною конторою реєстровий номер №2-1732 від 12.10.1995р., в порушення ч.2 ст.17 Закону України "Про заставу", 24.04.1996р. ТОВ "Інтерстиль" уклало з ТОВ "Стиль" акт прийомки-передачі про передачу у власність останнього частини цілісного майнового комплексу виробничої бази (с.Тетерівка, вул.Шкільна, 74).

Як вказує позивач, зазначеними діями ТОВ "Інтерстиль" і ТОВ "Стиль" порушено інтереси ТОВ "Фабрика "КЛАСУМ", оскільки таке відчуження компонентів виробничої бази призвело до втрати вартості виробничої бази ТОВ "Інтерстиль", будівлі і споруди якої були придбані позивачем з прилюдних торгів 24.03.2008р.

За таких обставин позивач вважає, що акт прийомки-передачі від 24.04.1996р. є таким, що не відповідає вимогам закону, зокрема, ч.2 ст.17 Закону України "Про заставу".

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права від порушень. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості. Враховуючи це, особа, права якої порушено, вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту особистих майнових або немайнових прав та інтересів передбачено статтею 16 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003р.

Згідно з п.2 ч.2 цієї статті способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не являється стороною оспорюваного акту.

Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звертаючись з позовом про визнання недійсним акту прийомки-передачі від 24.04.1996р., позивач, як вказувалося вище, зазначав, що укладення вказаного акту призвело до втрати вартості виробничої бази ТОВ "Інтерстиль", будівлі і споруди якої були придбані товариством з прилюдних торгів 24.03.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: свідоцтва про право власності від 19.11.2009р. та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.23-24), позивач ТОВ "Фабрика "КЛАСУМ" - є власником 3-х виробничих будівель: адмінбудівлі, виробничого корпусу та побутового корпусу, які розташовані в с.Тетерівка по вул.Садовій, 49.

Однак, позивачем не надані докази того, що оспорюваний акт є правочином, і що позивач наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника частини цілісного майнового комплексу виробничої бази (с.Тетерівка вул.Шкільна, 4), яка передана товариством "Інтерстиль" товариству "Стиль" згідно акту від 24.04.1996р.

Крім того, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №139753 товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика "КЛАСУМ" зареєстровано 18 січня 2001 року (а.с.19). Тобто, на день складання оскаржуваного акту (24.04.1996р.) позивача - ТОВ "Фабрика "КЛАСУМ" не існувало.

Отже, позивачем не доведено, що внаслідок підписання між відповідачами акту прийомки-передачі від 24.04.1996р. порушено його права та охоронювані законом інтереси як власника виробничих будівель (адмінбудівлі, виробничого корпусу та побутового корпусу), які розташовані по вул.Садовій, 49 в с.Тетерівка Житомирського району.

За наведених обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 27, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 банк України.

2. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяОСОБА_4

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3,4 - сторонам

5 - третій особі