Рішення

від 31.08.2015 по справі 910/16663/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2015Справа №910/16663/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ

"АДВОКАТ.СЕРВІС.ГРУП."

До Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІСТЕЙ-ЮГ"

Про стягнення заборгованості 89760,00 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "АДВОКАТ.СЕРВІС.ГРУП." звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІСТЕЙ-ЮГ" про стягнення заборгованості 89760,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2015 р. порушено провадження у справі № 916/16663/15, розгляд справи призначено на 14.07.2015 р.

У судове засідання 14.07.2015 р. представники сторін не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду, суд відповідно до ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 11.08.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 11.08.2015 р. представники сторін повторно не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду, суд відповідно до ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 31.08.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 31.08.2015 р. представники сторін повторно не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/16663/15 були направлені позивачу за адресою, що відповідає адресі місцезнаходження позивача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Щодо відповідача, то оскільки адресою місцезнаходження останнього є м. Севастополь, то судом здійснено заходи з розміщення інформації про час і місце судових засідань на сторінці Господарського суду міста Києва (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/ ).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і інші ухвали суду вручені позивачу належним чином (поштові повернення наявні у справі). В свою чергу, відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду спору.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності сторін в судовому засіданні 31.08.2015 до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 31.08.2015 р. та за відсутності представників сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 31.08.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

З огляду на адресу місцезнаходження особи відповідача - м. Севастополь, вул. Хрустальова, 11 кв. 98, дана справа підсудна Господарському суду міста Києва.

02.06.2012 р. між Юридичною компанією «АСГ» (позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арістей-Юг» (позичальник, відповідач) укладено договір позики № 01/06 (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) (далі Договір), за змістом п. 1 якого позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений Договором строк.

Сума позики складає 49000, 00 грн.(п. 2.1).

За змістом п. 4.1. Договору, строк позики складає шість місяців з моменту поступлення позики на розрахунковий рахунок позичальника.

На виконання умов Договору, 03.07.2012 року позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 49 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 228 від 03.07.2012 р., у якому вказано призначення платежу: безпроцентна поворотна фінансова допомога згідно договору № 01/06 від 02.06.2012 р.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками , а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з приписами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками , у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

В процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, що підтверджується платіжним дорученням № 228 від 03.07.2012 р.

Натомість відповідач свій обов'язок щодо повернення наданих за Договором коштів у строк, ним передбачений, не виконав, доказів іншого суду не надано.

Судом встановлено, що з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 4.1. Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню грошової допомоги настав. Проте, відповідач своїх зобов'язань не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Станом на день розгляду справи, так само, як і на час подання позову до суду сума основного боргу у розмірі 49 000 грн. відповідачем сплачена не була, оскільки доказів іншого суду надано не було.

Таким чином, факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором судом встановлено.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню в розмірі 49 000, 00 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 3 618, 00 грн., сума інфляційних втрат - 37 142, 00 грн. Розрахунок наявний у справі. Контр розрахунку суми 3% річних та втрат від інфляції відповідачем не надано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованим, отже вимога щодо стягнення суми втрат від інфляції та 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги в даній справі підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей-Юг» (99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 11 кв. 98, ідентифікаційний код 32398414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Адвокат.Сервіс.Груп» (69009, м. Запоріжжя, вул. Насосна, 37, кв. 5, ідентифікаційний код 31731419) суму заборгованості у розмірі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 3618 (три тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 37 142 (тридцять сім тисяч сто сорок дві) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 07.09.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева