Рішення

від 02.09.2015 по справі 923/1161/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 р. Справа № 923/1161/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

до приватного підприємства "Акорд-12" м. Херсон

про стягнення 15653грн. 37коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. від 15.07.2015р.

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Акорд-12" (відповідач) 9253грн. 56коп. основного боргу, 1710грн. 67коп. пені, 1911грн. 67коп. штрафу, 85грн. 53коп. 3% річних, 2691грн. 94коп. втрат від інфляції за договором поставки від 18.04.2014р. № 0000017-544.

Ухвалою від 11.08.2015р. розгляд справи відкладався.

Відповідач своїм правом на судовий захист та участь представника у судовому засіданні не скористався, в засідання суду двічі не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала від 15.07.2015р. про порушення провадження у справі та від 11.08.2015р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та у наданому позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1). Ухвала про порушення повернута до суду з відміткою Укрпошти "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Так як ухвала про порушення справи та призначення її до розгляду судом направлена кожному із сторін за належною адресою, то суд вважає, що сторони у справі повідомлені належним чином.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (позивач) та приватним підприємством "Акорд-12" (відповідач) 18.08.2014 року укладено договір поставки № 000017-544, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов’язався поставляти, а відповідач приймати та оплачувати алкогольні та безалкогольні напої в асортименті, партіями згідно накладних на умовах цього договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна партії продукції вказується в видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (форма №1-ТН), які є невід'ємною частиною договору.

Строк дії договору сторони узгодили пунктом 7.1 до 31.12.2014 року та зазначили, що термін дії договору продовжується на додаткові однорічні строки у разі, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення чергового терміну дії договору жодна із сторін не повідомила іншу письмово про свій намір припинити подальшу співпрацю.

Згідно з п. 2.9 відповідач зобов'язаний сплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 7 календарних днів з моменту її передачі.

Відповідно до п. 2.10 договору моментом передачі партії продукції (датою поставки) і моментом переходу права власності на продукцію є дата фактичного отримання продукції, зазначена відповідачем в підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію. У разі відсутності відмітки відповідача на примірнику видаткової накладної про дату фактичного отримання продукції, датою поставки і моментом переходу власності на продукцію вважається дата видачі видаткової накладної.

Згідно з п. 2.11 договору передбачено, що враховуючи, те що доставка продукції буде здійснюватись централізовано-кільцевими перевезеннями, відпуск продукції відповідачу може здійснюватись без довіреності на отримання цінностей за умови виконання сторонами вимог абзацу 3 пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.05.1996р. № 99.

Відповідно до абзацу 3 пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.05.1996р. № 99, в редакції яка діяла на момент укладення договору, при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Відповідач на виконання п. 2.11 договору листом від 18.04.2014р. надав позивачу зразки печаток, якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах свій підпис про одержання цінностей.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними № РН-44-001883 від 20.02.2015р. на суму 1343грн. 34коп., №РН-44-002124 від 04.03.2015р. на суму 2433грн. 06коп., № РН-44-002321 від 06.03.2015р. на суму 7125грн. 30коп.

Факт поставки товару підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними (арк. справи 13-15), які підписані відповідачем і містять відтиск його печатки.

Фактично відповідачем здійснена часткова оплата товару. Його борг станом на день звернення з позовом становив 9253грн.56коп.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобов’язання означає виконання його належними суб’єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов’язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 18.04.2014року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов’язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Доказів перерахування боргу в сумі 9253грн.56коп., як і будь-яких заперечень проти позову, відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 85грн.53коп. та 2691грн. 94коп. втрат від інфляції також підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 1710грн.67коп. пені за затримку оплати вартості товару та 1911грн. 67коп. штрафу, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

Укладаючи договір поставки від 18.04.2014 року сторони пунктом узгодили, що у разі недотримання термінів оплати продукції зазначених у п.п. 2.9 цього договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Враховуючи те, що відповідач не виконав обов'язків за договором по своєчасних розрахунках за отриманий товар, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1710грн. 67коп. пені за період з 12.03.15 по 03.07.15 та 1911грн. 67коп. штрафу.

На підставі вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Акорд-12" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37840132) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області вул. Київська 6-В, код ЄДРПОУ 38679874) 9253грн. 56коп. основного боргу, 1710грн. 67коп. пені, 1911грн. 67коп. штрафу, 85грн. 53коп. 3% річних, 2691грн. 94коп. втрат від інфляції та 1827грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.09.2015р.

Суддя Л.М. Немченко