Постанова

від 02.04.2010 по справі 10/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2010 р. м.Чернівці Справа № 10/84

За позовом управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці

до відкритого акціонерного товариства В«Чернівецький домобудівний комбінатВ» , м. Чернівці

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 64870,99 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання Сушинський І.І.

Представники:

Від позивача -ОСОБА_1, дор. від 04.01.2010 р. № 6/09

Від відповідача -ОСОБА_2, дор. від 27.11.2009 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. В«бВ» -В«зВ» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» в сумі 64870,99 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в установленому порядку зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених його колишнім працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, однак за період з 01.04.2007 р. по 01.04.2008 р. не відшкодовував позивачеві виплачені ним зазначеним громадянам пільгові пенсії та витрати з їх виплати і доставки на суму 64870,99 грн.

Відповідач надав заперечення і додаткові заперечення, у яких позов не визнав з тих підстав, що пільгові пенсії вказаним у позові пенсіонерам призначені по ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» неправомірно, пенсії мали призначатися відповідно до ст. 100 цього Закону, оскільки всі працівники працювали на відповідних посадах та за відповідними професіями і набули необхідного трудового стажу для призначення пільгових пенсій до 1992 р., чинний Закон України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» не містить норм, які передбачають обов'язок відповідача відшкодовувати позивачеві витрати на виплату і доставку пенсій особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, такий обов'язок встановлений лише для осіб, які працювали на шкідливих роботах за списком № 1. Жоден закон, зазначає відповідач у додаткових поясненнях, не відносить відшкодування витрат на доставку пенсій до кола загальнообов'язкових платежів (або ж страхових внесків), а те, що Закон України В«Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» визначив витрати на доставку пенсій як об'єкт оподаткування, не надає їм статусу обов'язкового платежу і право стягувати витрати чи заборгованість по них законом не передбачена. Також відповідач звертає увагу, що позивач вправі пред'явити позов виключно в межах його територіальної діяльності, натомість пред'явив вимоги, що стосуються Шевченківського та Заставнівського районів, що суперечить вимогам ст. 104 КАС України.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і отримував від позивача розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» за період з 01.04.2007 р. по 01.04.2008 р. із зазначенням щомісячних сум до сплати по кожному з пенсіонерів - колишніх працівників відповідача, які працювали на роботах з шкідливими і важкими умовами праці і яким призначено такі пільгові пенсії (т.с. 1, а.с. 8-12, 83-91, 98-100).

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2007 р. по 01.04.2008 р. складає 64870,99 грн. (за мінусом часткової оплати в розмірі 10000 грн. та перерахунку виплат по ОСОБА_19 і ОСОБА_20Г.), у тому числі:

ОСОБА_3 - 5833,02 грн.,

ОСОБА_4 - 563,53 грн.,

ОСОБА_5 - 5803,82 грн.,

ОСОБА_6 - 5774,07 грн.,

ОСОБА_7 - 6970,60 грн.,

ОСОБА_8 - 5128,95 грн.,

ОСОБА_9 - 2972,76 грн.,

ОСОБА_10 - 167,59 грн.,

ОСОБА_11 - 3834,11 грн.,

ОСОБА_12 - 6445,39 грн.,

ОСОБА_13 - 5840,55 грн.,

ОСОБА_14 - 6916,10 грн.,

ОСОБА_15 - 2721,55 грн.,

ОСОБА_16 - 6403,21 грн.,

ОСОБА_17 - 8434,37 грн.,

ОСОБА_18М - 1087,99 грн. (т.с. 1, а.с. 5-6, т.с. 3, а.с.109, 167).

Зазначені в цьому розрахунку щомісячні суми відшкодування кореспондують з сумами, вказаними в розрахунках про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , які надсилалися відповідачеві.

Підстави покладення на відповідача відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій зазначеним вище пенсіонерам підтверджуються наявними в справі документами, які засвідчують, що пільгові пенсії призначалися особам за поданням відповідача та згідно з виданими ним довідками про стаж, який дає право на призначення пільгових пенсій його працівникам, за результатами перевірок характеру виконуваних робіт чи умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, про що територіальними органами Пенсійного фонду складалися відповідні акти (т.с. 1, а.с. 18-24, 25-30,32-34,36-42,44-47,49-52,54-56,58-62,64-67,69-82,94-95, т.с. 2, а.с. 7-9-17,18-27,46-103,143-160).

Фактичні розміри виплачених позивачем пільгових пенсій зазначеним вище громадянам та понесених позивачем у зв'язку з цим витрат на загальну суму 64870,99 грн. за період з 01.04.2007 р. по 01.04.2008 р. підтверджуються довідками позивача, управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Чернівці та управління Пенсійного фонду в Сторожинецькому районі Чернівецької області, довідками ЧОД В«ОСОБА_21 АвальВ» , філії ЧОУ ВАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , Чернівецької дирекції УДППЗ В«УкрпоштаВ» , копіями відомостей про одержання пенсіонерами пенсій за відповідні періоди (т.с. 1, а.с. 31,35,43,48,53,57,63,68,106, т.с. 2, а.с. 15,28-43,104-112, т.с. 3, а.с. 1,4-6,8-105,107).

В ході судового розгляду справи будь-яких доказів на спростування позовних вимог або документів про сплату боргу відповідачем не надано, інших обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, не встановлено.

01 січня 2004 року за винятками, зазначеними у Прикінцевих положеннях, набув чинності Закон України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , який визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій платниками (страхувальниками) визначається також розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі -Інструкція).

Згідно п. 6 зазначеної Інструкції підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, відшкодовують витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Витрати на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується в повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів для новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції).

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закон України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стягується у такому ж порядку (п. 6.9 Інструкції).

Твердження відповідача, що чинне законодавство не встановлює обов'язку страхувальника відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки такі не носять характеру обов'язкового платежу, суд відхиляє як помилкові.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з п.1 ст. 1 Закону України В«Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України В«Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. В«бВ» - В«зВ» ст.13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України В«Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, а ст. 14 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» визначено, що до загальнообов'язкових податків і зборів належить, зокрема, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування

Витрати платника податку на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» - В«зВ» ст. 13 Закону № 1788 (крім пенсій, призначених відповідно до пунктів В«вВ» -В«єВ» та В«жВ» цієї статті, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України або державного бюджету), включаються до складу валових витрат на підставі підпункту 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому суд погоджується з доводами позивача, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є страховими внесками, а несплачені та несвоєчасно сплачені страхові внески в термін встановлений законодавством вважаються недоїмкою (простроченою заборгованістю).

Суд відхиляє також доводи відповідача, що окремим особам, зокрема, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5В, ОСОБА_3 мали призначатися пільгові пенсії відповідно до ст. 100 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , а не на підставі ст. 13 цього Закону.

Так, правомірність призначення пенсії гр. ОСОБА_5 відповідно до ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» підтверджена постановою господарського суду Чернівецької області від 05.09.2006 р. по справі № 9/165 (т.с. 3, а.с. 161-166).

Гр. ОСОБА_8 протягом періоду з 20.02.1980 р. по 31.07.1991 р. (що становить 11 р.5 міс. 12 днів) працював на ВАТ В«Чернівецький домобудівний комбінатВ» на посаді електрозварювальника ручного зварювання, у зв'язку з чим йому призначена пенсія на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . Оскільки зазначеного періоду недостатньо для призначення пільгової пенсії, ОСОБА_8 з 01.08.1991 р. по 21.08.1992 р. (що становить 1 р. 21 день) допрацював на іншому підприємстві (КП В«РембудмонтажВ» ), тому стаж роботи за списком № 2 становить 12 р. 6 міс. 3 дні, що дає право на пільгову пенсію по ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . Частка відшкодування відповідачем витрат до ПФУ -91,53% (т.с. 1, а.с. 51-52,54-56, т.с. 2, а.с. 8-113, а.с.148).

Як уже зазначалося, пунктом 6.2. Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Гр. ОСОБА_6 також призначена пенсія на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . В період з 10.03.1972 р. по 26.12.1990 р. (що становить 18 р. 9 міс. 17 днів) ОСОБА_6 працював муляром та монтажником по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій на ВАТ В«Чернівецький домобудівний комбінатВ» . Даний стаж не дає право на призначення пільгової пенсії відповідно ст. 100 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . Право на пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах визначається статтями 13 і 100 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . При визначенні права на пенсію за нормами ст. 100 Закону застосовуються Списки 1 та 2, робота за якими давало право на державну пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, тобто застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. Оскільки в Списках 1 та 2 від 22.08.1956 № 1173 професія муляра не введена, то відсутні підстави для призначення ОСОБА_6 пенсії по ст. 100 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» (т.с. 1, а.с. 58-61, т.с. 2, а.с. 27, т.с. 3, а.с. 149-150).

Аналогічна ситуація склалася й стосовно бувшої працівниці відповідача ОСОБА_3 (т.с. 1, 49-50, т.с. 3, а.с.146-147).

Професія В«мулярВ» В«Списком № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерахВ» , затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, не передбачена.

Вперше ця посада була введена у 1991 році та в подальшому введена в В«Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовахВ» , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Професія В«монтажник по монтажу стальних і залізобетонних конструкційВ» передбачена В«Списком № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерахВ» від 22.08.1956 р. № 1173.

На посаді В«монтажник по монтажу стальних і залізобетонних конструкційВ» працювали такі працівники підприємства, як:

ОСОБА_19 (з 15.03.1983 р. по 02.07.1991 р., що складає 7 р. 3 міс. 17 дн.) - не вистачає стажу;

ОСОБА_5 (з 01.11.1983 р. по 31.03.1986 р., що складає 2 р. 4 міс. 30 дн.) - не вистачає стажу;

ОСОБА_6 (з 15.01.1981р. по 27.12.1990 р., що складає 7 р. 4 міс. 23 дн.) - не вистачає стажу;

ОСОБА_7 (з 15.06.1994 р. по 17.01.2005 р., що складає 10 р. 7 міс. 2 дн.) - робота після 01.01.1992 р.;

ОСОБА_12 (з 04.08.1983 р. по 18.07.1999 р., що складає 15 р. 11 міс. 14 дн.) - робота після 01.01.1992 р.;

ОСОБА_13 (з 15.06.1993 по 05.04.1999, що складає 5 р. 3 міс. 20 дн.) - робота після 01.01.1992;

ОСОБА_15 (з 13.03.1983 р. по 21.05.1991 р., що складає 8 р. 2 міс. 8 дн.) - не вистачає стажу;

ОСОБА_18 (з 04.08.1983 р. по 02.05.1995 р ., що складає 11 р. 8 міс. 28 дн.) - не вистачає стажу, робота після 01.01.1992 р.

Таким чином, судовим розглядом справи суд дійшов висновку, що пенсії зазначеним у позовній заяві працівникам ВАТ В«Чернівецький домобудівний комбінатВ» призначені відповідно до п. В«бВ» -В«зВ» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» правомірно.

Не спростовують позовних вимог також твердження відповідача, що позивач безпідставно звернувся за відшкодуванням фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стосовно осіб, які отримують пенсії поза межами територіальної діяльності позивача.

У відповідності до підпункту 6.10 пункту 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Таким чином, жодних обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги, в ході судового розгляду справи суд не встановив.

Враховуючи викладене та доведеність позовних вимог у сумі 64870,99 грн. боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій наявними в матеріалах справи доказами, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Судові витрати належить стягнути з відповідача до Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-12, 17, 94, 98, 160-163, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства В«Чернівецький домобудівний комбінатВ» (м. Чернівці, вул. Миколаївська,36Б, код ЄДРПОУ 05453367):

- на користь управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Головна, 245, код ЄДРПОУ 21430549) 64870,99 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій;

- в доход Державного бюджету України 648,71 грн. судового збору (стягувач -державна податкова інспекція у м. Чернівці, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 200-А) .

3. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.

Порядок апеляційного оскарження

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

В судовому засіданні 02.04.2010 р. оголошено вступну та резолютивні частини постанови. Повний текст постанови підписано 06.04.2010 року.

Суддя Т.І.Ковальчук