Ухвала

від 01.09.2015 по справі 804/6872/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року м. Київ К/800/15001/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Острович С.Е. Федоров М.О. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р.

у справі № 804/6872/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» (далі - позивач, ТОВ «Ретал Дніпро») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Мін доходів (далі - відповідач, СДПІ у м. Дніпропетровську) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 16.01.2014 р. № 0000012430 та № 0000022430.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Дніпропетровську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

СДПІ у м. Дніпропетровську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ретал Дніпро» з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами за період серпень 2011 - листопад 2012 року, за результатами якої складено акт від 27.12.2013 № 391/24.3-34657144.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п.44.1 ст.44. п. 135.2. п.135.5.4 ст.135, п. 137.1, п.137.16 ст. 137 ПК України, що призвело до заниження податку па прибуток на загальну суму 390 699,57 грн.; п. 198.3, п. 198.6 сг.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 246 623,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000012430 від 16.01.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 369 934,51 грн.; №0000022430 від 16.01.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 549 770,45 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, між позивачем та НВП «Техніка», ПП «Екоскан сервіс», ТОВ «Корпоративні системи безпеки «Спектр», ТОВ «Еко Тест», ТОВ «Техпромінженіринг», ТОВ «Інфософт-Ком», ТОВ «Ліга», ПП «Реал» укладалися господарські договори.

Виконання договорів підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями тощо.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами, що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

Крім того, на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Також суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді С.Е. Острович

М.О. Федоров