Рішення

від 21.07.2010 по справі 27/137/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.10 Справа № 27/137/10

Суддя Дроздова С.С.

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Південна асоціація товаровиробниківВ» , м. Запоріжжя

про стягнення 3 265 грн. 69 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 07.05.2009 р.

Від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 ГПК України - 21 липня 2010 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Сімферополь звернувся з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю В«Південна асоціація товаровиробниківВ» , м. Запоріжжя про стягнення 2 720,61грн. основної заборгованості, 127,86 грн. суми індексу інфляції, 25,84 грн. три проценти річних від суми боргу за весь період прострочки платежу.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2010 р. порушено провадження у справі № 27/137/10 та призначено судове засідання на 05.07.2010 р.

Ухвалою суду від 05.07.2010 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою надання додаткових доказів, розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 21.07.2010 р.

21.07.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/137/10.

21.07.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 21.07.2010 р. підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 2 720 грн. 61 коп. основного боргу, 127 грн. 86 коп. суми індексу інфляції, 25 грн. 84 коп. 3 % річних від суми боргу за весь період прострочення платежу.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 05.07.2010 р. та 21.07.2010. р. не з'явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи міститься оригінал повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчать про те, що представником ТОВ В«Південна асоціація товаровиробниківВ» отримано ухвалу суду від 27.05.2010 р. про порушення провадження у справі № 27/137/10.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. В«Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві .

Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Господарським судом встановлено, що 02.01.2009 р. між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ В«Південна асоціація товаровиробниківВ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 114/09.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується на умовах, передбачених цим договором, поставляти і передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язується приймати й оплачувати товари в асортименті, кількості і вартості, вказані в накладних, (товарних або товарно-транспортних).

Згідно з п. 1.2 договору, сторони дійшли згоди, що умови цього договору поширюються на поставку кожної партії товару, яка передається по окремій товарній (товарно-транспортній) накладній.

Відповідно до п. 2.4 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому або готівковому порядку протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару від продавця.

Згідно з п. 2.5 договору датою отримання товару вважається дата, яка вказана на накладних продавця.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у повному обсязі здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладними № РНз-0007539 від 30.11.09 р. на суму 291 грн. 36 коп., № РНз-0007127 від 26.11.09 р. на суму 3 429 грн. 25 коп.

Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково у сумі 1 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 09.12.09 р., в результаті чого заборгованість ТОВ В«Південна асоціація товаровиробниківВ» перед ФОП ОСОБА_1 склала 2 720 грн. 61 коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 127 грн. 86 коп. індексу інфляції та 25 грн. 84 коп. 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 127 грн. 86 коп. індексу інфляції та 25 грн. 84 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Сімферополь правомірно звернувся до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Південна асоціація товаровиробниківВ» (69035 м. Запоріжжя пр. Маяковського, б. 19, ЄДРПОУ 35183350, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (95044 м. Сімферополь вул. Залеська, б. 85, кв. 65 ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р 26000318447781 ДОФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Донецьк МФО 334011) 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 61 коп. основного боргу, 127 (сто двадцять сім) грн. 86 коп. індексу інфляції, 25 (двадцять п'ять) грн. 84 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 21.07.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова