Рішення

від 02.09.2015 по справі 910/19379/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015Справа №910/19379/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Український державний центр транспортного

сервісу "Ліски"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарментс Україна"

про стягнення 67 344, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Фадєєв О.П. (довіреність № 166 від 07.05.2015)

від відповідача - не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гарментс Україна" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за договором у сумі 67 344, 00 грн. та 2 878,26 грн. пені, всього 70 222,26 грн.

Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг відповідач не здійснив повну та своєчасну оплату за виконані роботи, у зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 02.09.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

02.09.2015., через загальний відділ діловодства господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду, в тому числі оновлений розрахунок пені, відповідно до якого позивач зазначає, що загальна сума пені за договором складає 2 435,45 грн. за період з 30.06.2015р. по 21.07.2015р. Тому враховуючи вищевикладене загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 69 779,45 грн. (67 344,00 грн. - основної заборгованості + 2435,45 грн. пені).

Відповідно до п. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд розглянувши подану заяву представника позивача та з огляду на вищевикладене, розцінює подану заяву представника позивача, як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

03.10.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг по декларуванню та зберіганню вантажів на митному складі відкритого типу № 470-МС (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується:

за обумовлену плату і в обумовлений строк надати послуги по зберіганню на митному складі відкритого типу (далі - склад) товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - вантаж) відповідача, що переміщуються через митний кордон України, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю відповідача, послуги;

виконувати дії, пов'язані з декларуванням та митним оформленням вантажів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України;

розвантажувати на склад, зберігати під митним контролем вантаж замовника, навантажувати вантаж на транспорт одержувача;

зберігати вантаж на складі до його повної видачі замовнику, крім випадків, передбачених п.7.4. даного договору.

Згідно з п. 1.2. договору, обсяги та терміни поставки, а також характер вантажу, що надходить на склад виконавця, погоджуються сторонами попередньо.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р. Договір може бути пролонгований на наступний рік, якщо кожна сторона добросовісно виконує свої зобов'язання за ним. ( п. п. 11.1, 11.2 договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що термін надання послуг виконавцем залежить від обсягу зазначеному у заявці-дорученні замовника, графіку роботи тощо.

За умовами договору, митні платежі мають бути сплачені до того, як вантаж буде пред'явлений митниці (п. 4.1.); відповідальність за правильність нарахування митних платежів несе виконавець (п. 4.2.); виконавець здійснює оплату митних платежів на рахунок митниці, у разі виконання ним робіт (п. 4.3).

Розділом п'ятим договору сторони погодили порядок розрахунків і умови оплати послуг виконавця, відповідно до якого:

- ціни на послуги, що надаються власником згідно з п.1.1. цього договору, є договірними та зазначаються в протоколі погодження цін за послуги, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 1).

- замовник компенсує витрати виконавця, пов'язані, по-перше, з виконанням на вимогу митниці робіт по завантаженню, розвантаженню, перевантаженню вантажу та, по-друге, з декларуванням вантажу згідно з виставленими рахунками.

- замовник щомісячно здійснює оплату послуг по зберіганню вантажу на умовах передоплати в розмірі 100% протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

- валюта платежів повинна відповідати діючому на момент оплати законодавству України.

- якщо акт виконаних робіт надісланий замовнику, але ним не підписаний, неоскаржений та не повернутий виконавцю протягом 12 робочих днів з моменту його одержання, він вважається таким, що прийнятий замовником та підлягає оплаті в повному обсязі.

- моментом одержання акту виконаних робіт вважається дата, зазначена у графі «вручено» у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 6.3. договору, датою надходження вантажу на склад та його видачі зі складу вважається дата оформлення відповідної вантажної митної декларації в митному підрозділі.

Вантаж видається замовнику на підставі довіреності та по вказаній кількості місць за умови подання відповідних документів, з відмітками начальника МП, необхідними для видачі вантажу зі складу (п. п. 6.4. договору).

Як вбачається з митних декларацій від 13.11.2013 № 100260000/2013/372529 та від 13.11.2013 № 100260000/2013/372530, товар замовника був розміщений на митному складі.

За період з 01.09.2014 по 31.12.2014, державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» надало товариству з обмеженою відповідальністю «Гарментс Україна» послуг на загальну суму 67344,00 грн., що підтверджується рахунком від 19.06.2015 №СР-058740 та актом про виконання робіт від 19.06.2015 №ОУ-0003696.

Оригінали рахунку та акту виконаних робіт відправлялися поштою ТОВ «Гарментс Україна» 23 червня 2015 року, але станом на 21.07.2015 рахунок не сплачено, акти залишаються не підписаними та не повернутими (докази направлення містяться в матеріалах справи і завірені належним чином).

Пунктом 5.5. договору від 03.10.2013 №470-МС визначено, що якщо акт виконаних робіт надісланий замовнику, але ним не підписаний, не оскаржений та не повернутий виконавцю протягом 12 робочих днів з моменту його одержання, він вважається таким, що прийнятий замовником та підлягає оплаті в повному обсязі.

Враховуючи викладене, відповідач фактично отримав послуги за договором на підставі актів виконаних робіт, проте свої зобов'язання в частині оплати не виконав, доказів суду щодо виконання не надав.

Статтею 4-2 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заборгованість відповідача за договором станом на день подання позовної заяви до суду складає 67 344,00 грн., докази на підтвердження її сплати відповідач суду не надав.

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 67 344,00 грн. основної заборгованості є законними та обґрунтованими.

Статтею 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема стягнення неустойки. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України). При цьому незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договором між позивачем та відповідачем встановлена відповідальність сторін за порушення його умов, зокрема згідно з п. 7.4. за несвоєчасно або не повному обсязі перераховані кошти по цьому договору замовник виплачує власнику пеню у розмірі 0,5 відсотка від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості.

Беручи до уваги п. 5.3. договору, а саме, що оплата здійснюється в розмірі 100% протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку, суд вважає моментом направлення поштою 23.06.2015р. згідно чеку та відбитку печатки поштового відділення, тому період нарахування відповідачу пені з 30.06.2015р. є вірним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2 435,45 грн. пені за несвоєчасну сплату за надані послуги перевірені судом, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43).

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 67 344,00 грн. основної заборгованості та 2 435,45 грн. пені належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарментс Україна" (03058, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, буд. 38, офіс 179, код 38317152) на користь Державного підприємства "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" (02092, м. Київ, вул. Довбуша , буд. 22, код 01069755 ) 67 344,00 грн. основної заборгованості, 2 435,45 грн. пені та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн .

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 07.09.2015 року.

Суддя Я.А. Карабань