Ухвала

від 07.06.2011 по справі 57/334-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"07" червня 2011 р. Справа № 57/334-09

вх. № 10059/4-57

Суддя господарського суду Харківської області Аюпова Р.М.

При секретарі судового засідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

Представника сятгувача (позивача)- ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.11.09 р.;

Представник першого відповідача- не з*явився;

Представник другого відповідача- не з*явився;

Представник третього відповідача- не з*явився;

розглянувши заяву сятгувача про приведення наказу господарського суду Харківської області від 18 лютого 2001 року у відповідність вимогам чинного законодавства та виправити помилку, допущену при її оформленні по справі за позовом

Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство "Авток", м. Куп'янськ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім „Куп'янський м'ясокомбінатВ» , м. Куп"янськ

3) Товариства з обмеженою відповідальністю „Куп'янський м'ясокомбінат", м. Куп"янськ

стягнення 1034264,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла заява, в якій стягувач -посилаючись на те, що в наказі господарського суду Харківської області від 18 лютого 2011 року допущено помилки, просить суд привести наказ господарського суду Харківської області від 18 лютого 2011 року у відповідність вимогам чинного законодавства та виправити помилку, допущену при її оформленні. Заяву мотивовано тим, що стягувану державним виконавцем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме зазначення у наказі від 18.02.2011 року по даній справі не одного а кількох боржників. Окрім того стягував посилається на ч. 4 ст. 116 ГПК України, та зазначає, що господарський суд Харківської області мав видати судові накази окремо до кожного боржника із зазначенням, що стягнення проводиться у солідарному порядку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 травня 2011 року призначено вказану заяву до розгляду у судовому засіданні на 07 червня 2011 року об 11:00 год.

У призначеному 07 червня 2011 року судовому засіданні стягувач підтримував подану заяву у повному обсязі та наполягав на його задоволені.

Перший, другий та третій відповідачі (боржники) своїх представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили..

Враховуючи, що відповідно до частини 3 ст. 117 ГПК України господарськимй суд розглядає заяву про виправлення помилки в наказі в десятиденний строк у судовому засіданні, а неявка стягувача та боржника не є перешкодою для розгляду заяви, суд дійшов висновку про розгляд заяви сятгувача про виправлення поилки в наказі по суті без участі представників боржників.

Розглянувши матеріали справи, подану боржником заяву про визнання наказів господарського суду Харківської області від 30 червня 2010 року такими, що не підлягають виконанню, суд не вбачає правових підстав для її задоволенні виходячи з наступного.

Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України № 2453-VІ "Про судоустрій України і статус суддів" від 07.07.2010 року, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України.

Зокрема, Господарським процесуальним кодексом України (розділом 14) визначено, що рішення, ухвали та постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2, ч.3 та ч.4 та ст.117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу, якою вносить виправлення до наказу.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що господарський суд може виправити помилку, допущену при оформленні або видачі наказу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 лютого 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю транспортного підприємства В«АВТОКВ» на користь Закритого акціонерного товариства В«ЄврофінансВ» заборгованість за договором фінансового лізингу № LA07000274 від 18.09.2007 року 374131,45 грн. та заборгованість за договором фінансового лізингу № LA07000275 від 18.09.2007 року за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу 302414,88 грн.; а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. та держмито в сумі 9581,22 грн. Солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю транспортного підприємства В«АВТОКВ» , Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний Дім В«Куп'янський М'ясокомбінатВ» Товариства з обмеженою відповідальністю В«Куп'янський М'ясокомбінатВ» на користь Закритого акціонерного товариства В«ЄврофінансВ» заборгованість за договором фінансового лізингу № LA07000332 від 22.10.2007 року 82755,86 грн. за договором фінансового лізингу № LA07000333 від 22.10.2007 року 107107,97 грн. за договором фінансового лізингу № LA07000334 від 22.10.2007 року 91711,51 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення видано накази від 18 лютого 2011 року.

Як вбачається зі змісту наказу господарського суду Харківської області від 18 лютого 2011 року по справі № 57/334-09, виданого на виконання рішення господарського суду Харківської області від 01 лютого 2011 року , з відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю транспортного підприємства В«АВТОКВ» , Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний Дім В«Куп'янський М'ясокомбінатВ» Товариства з обмеженою відповідальністю В«Куп'янський М'ясокомбінатВ» на користь Закритого акціонерного товариства В«ЄврофінансВ» , заборгованість за договором фінансового лізингу № LA07000332 від 22.10.2007 року 82755,86 грн. за договором фінансового лізингу № LA07000333 від 22.10.2007 року 107107,97 грн. за договором фінансового лізингу № LA07000334 від 22.10.2007 року 91711,51 грн. стягнуто солідарно.

Відповідно до частини 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Ця норма пов'язана з нормою ст. 23 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позов мо же бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Із змісту позовної заяви (з урахуванням прийнятих ухвалою суду від 22.09.2010 р. уточнених позовних вимог), а також з аналізу матеріалів справи вбачається процесуальна співучасть відповідачів по справі Товариства з обмеженою відповідальністю транспортного підприємства В«АВТОКВ» , Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний Дім В«Куп'янський М'ясокомбінатВ» Товариства з обмеженою відповідальністю В«Куп'янський М'ясокомбінатВ» . Інститут процесуальної співучасті виникає як наслідок існування множинності осіб у матеріальному правовідношенні на стороні борж ника чи кредитора. Це може бути пов'язане з солідарною відповідальністю осіб у зобов'язанні.

Суд зазначає, що в даній справі процесуальна співучасть на стороні боржника виникла з такої норми Цивільного кодексу України як стаття 554, відповідно до якої, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У даному разі солідарна відповідальність осіб (відповідачів) у зобов'язанні виникла із договорів поруки від 22 жовтня 2007 року, укладеного між ЗАТ «Єврофінанс» та ТОВ Торгівельний дім В«Купянський мясокомбінатВ» (другий відповідач); та ЗАТ «Єврофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Куп'янський м'ясокомбінатВ» (третій відповідач), за якими другий та третій відповідачі прийняли на себе зобов'язання в повному обсязі без будь-яких обмежень відповідати перед позивачем ЗАТ «Єврофінанс» за належне виконання зобов'язань з боку 1-го відповідача за договорами фінансового лізингу №LA07000332 від 22.10.2007 року, №LA07000333 від 22.10.2007 року та №LA07000334 від 22.10.2007 року.

У зв'язку з чим, позивач і просив солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за договорами фінансового лізингу №LA07000332 від 22.10.2007 року, №LA07000333 від 22.10.2007 року та №LA07000334 від 22.10.2007 року. Обґрунтованість цих вимог встановлена рішенням господарського суду Харківської області від 01 лютого 2011 року по даній справі.

Стягувач помилково зазначає про необхідність видачі декількох наказів окремо до кожного боржника, оскільки не відрізнив подання позову до кількох відповідачів, які солідарно відповідають за зобов'язанням, коли до всіх відповідачів пред'являється одна вимога, від об'єднання позовів, коли до кожно го з відповідачів пред'являється самостійна вимога.

Предметом розгляду справи № 57/334-09 було, окрім стягнення з першого відповідача заборгованості, також і стягнення солідарно з першого, другого та третього відповідачів заборгованості за договорами фінансового лізингу №LA07000332 від 22.10.2007 року , №LA07000333 від 22.10.2007 року та №LA07000334 від 22.10.2007 року. Зазначена вимога заявлена позивачем підчас розгляду справи, та була частково задоволена судом.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, солідарна відповідальність характеризується тим, що в разі її застосування кредитор вправі притягти до відпові дальності як усіх боржників разом, так і кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Більш того, кредитор, який не одержав повного задоволення від одного з солідарних боржників, має право вимагати недо одержане з решти солідарних боржників.

Таким чином, при солідарній відповідальності не визначається в якій саме частині один боржник несе відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язання.

Користуючись своїм правом пред'явлення вимоги як до основного боржника так і до поручителів, позивач по даній справі пред'явив позов до трьох відповідачів, другий та третій з яких поручились за виконання першим відповідачем своїх зобов'язань за договорами фінансового лізингу.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви стягувача про видачу судових наказів до кожного боржника, оскільки позивач при поданні позову (з урахуванням доповнень до нього) не визначив в якій саме сумі відповідає кожний із відповідачів за неналежне виконання зобов'язань за договорами фінансового лізингу, стягнення за якими були предметом даного спору, оскільки боржники мають солідарне зобов'язання. за договорами фінансового лізингу №LA07000332 від 22.10.2007 року , №LA07000333 від 22.10.2007 року та №LA07000334 від 22.10.2007 року.

Суд зазначає, що у разі видачі судом наказів щодо стягнення всієї задоволеної рішенням господарського суду Харківської області від 01 лютого 2011 року суми заборгованості окремо на кожного боржника, як це просить стягував в своїй заяві, може привести до подвійного стягнення однієї і тієї ж заборгованості, що протиречить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Окрім того, суд вважає помилковим посилання стягувача на норми ч. 2 ст.. 18 Закону України «Про виконавчу службу». Оскільки зі змісту вказаної норми вбачається, що У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Аналізуючи вказану норму Закону України «Про виконавчу службу» суд зазначає, що вказаною нормою передбачено альтернативу для суду зазначення, одного боржника або одного стягувача та визначення, в якій частині необхідно виконати таке рішення або зазначення що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

В наказі господарського суду Харківської області від 18 лютого 2011 року чітко визначено, що обов'язок боржників є солідарним.

Враховуючи викладене, суд не вбачає, що наказ господарського суду Харківської області від 18 лютого 2001 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а також не вбачає допущення помилки при виготовленні наказу господарського суду від 18 лютого 2011 року, а тому правові підстави для задоволення заяви ВАТ «Єворфінанс» відсутні.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадження В» . Аналогічні за змістом норми закріплені у ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.. 115, 117, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ЗАТ "Єврофінанс" щодо приведення наказу господарського суду Харківської області від 18 лютого 2011 року у відповідність вимогам чинного законодавства та виправлення помилки, допущеної при його оформленні.

Суддя Аюпова Р.М.

Повний текст ухвали підписано 09.06.2011 року.