Рішення

від 02.09.2015 по справі 922/4000/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р.Справа № 922/4000/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Заводовій К.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восточная топливная компания", м.Київ до Приватного підприємства "Компанія "ОСОБА_1", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 6830,60грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 01.09.2015

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Восточная топливная компания ", м.Київ (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Компанія "ОСОБА_1", м. Харків (далі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості в сумі 6830,60грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань за Договором поставки №208 від 31.03.2015 щодо оплати отриманого товару.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач наданим йому правом не скористався, представника в судове засідання не направив, відзиву не надав. Про дату час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення

У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

13 березня 2015 року між відповідачем, як покупцем, та позивачем, як постачальником, укладено Договір поставки № 208 (далі за текстом - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування та кількість кожної партії зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 6.1 Договору асортиментний перелік товару, його штриховий код та ціна за одиницю товару узгоджується сторонами у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 7.1.1 Договору сторони передбачили, що оплата за отриманий товар здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару і підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

На підставі Договору сторонами було підписано та узгоджено специфікацію від 31.03.2015, а також підписано та скріплено печатками обох сторін накладну №316 від 14.04.2015 на суму 7830,60грн.

Таким чином, позивач виконав свої договірні зобов'язання, поставивши відповідачу узгоджений сторонами товар на загальну суму 7830,60грн., який мав бути оплачений відповідачем не пізніше 14.05.2015.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав лише частково, що підтверджується платіжним дорученням №918 від 28.05.2015 на суму 1000,00грн.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 6830,60грн., яку просив стягнути на свою користь позивач у даній позовній заяві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обставини справи підтверджують наявність у відповідача заборгованості за Договором в розмірі 6830,60грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач не надав суду доказів на підтвердження повної оплати боргу та не надав свій розрахунок заборгованості.

У зв'язку з цим, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 6830,60грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "ОСОБА_1" (61040, м.Харків, вул.Довгалівська, буд.95, код ЄДРПОУ 38771608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восточная топливная компания" (01054, м.Київ, вул.Ярославів Вал, буд.13/2Б, код ЄДРПОУ 37251934) 6830,60грн. основного боргу та 1827,00грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 07.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_3