Рішення

від 01.09.2015 по справі 925/1106/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа № 925/1106/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Бойко Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНИ УКРАЇНИ І К"

про стягнення 23 699 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 23 699 грн., зокрема 10 000 грн. заборгованості за кредитом, 7 597 грн. 19 коп. боргу по процентах, 1 260 грн. Боргу з комісії та 4 841 грн. 81 коп. пені станом на 25.03.2015 відповідно до договору банківського обслуговування № б/н від 26.07.2013.

Відповідач не направив свого представника у судове засідання, не подав суду відзив на позов, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду від 03.07.2015, 20.08.2015 надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, однак вказані ухвали повернуті до суду без вручення з відміткою у довідці про причину повернення "за закінченням терміну зберігання" та "за зазначеною адресою не проживає". Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" також вказано, що місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Тому надіслання судом відповідачу ухвал за адресою, вказаною у ЄДР, є належним повідомленням відповідача про час і місце розгляду справи. Крім цього, для забезпечення повідомлення відповідачу про час і місце розгляду справи після повернення до суду вказані ухвали були повторно надіслані на адресу відповідача простою кореспонденцією.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком. Також суд враховує, що 01.09.2015 закінчується строк розгляду спору, а заяви про продовження цього строку до суду не надходили.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов у заявленій сумі з підстав, вказаних у позовній заяві, просила задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні, пояснила, що відповідач заборгованість не погашав, борг перед банком збільшується.

У судовому засіданні 01.09.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив таке .

26 липня 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНИ УКРАЇНИ І К" (відповідач у справі) подало публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заяву про відкриття поточного рахунку із зразками підписів і відбитком печатки, підписану Генеральним директором та скріплену печаткою підприємства. В заяві вказано, що підписавши її, відповідач погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, і Тарифами банку, які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 26.07.2013, далі - Договір.

Відповідно до Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26502052601130 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та встановлено кредитний ліміт в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг, далі - Умови.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта;

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3);

В пункті 3.2.1.4.1. вказано, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Та в цьому пункті встановлений порядок розрахунку відсотків.

Пунктом 3.18.4.1. Умов в редакції, діючій до 01.07.2014 (а.с. 66) було передбачено, що за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню; у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь - якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Після 01.07.2014 новою редакцією Умов в пункті 3.2.1.4.1. встановлено, що у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню; у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь - якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Сплату винагороди за користування лімітом та її розмір встановлено пунктом 3.2.1.4.4.

За доводами позивача та відповідно до його розрахунку відповідач використав кредитний ліміт, який був встановлений на його поточний рахунок, однак не повернув позивачу кредитні кошти в установлений Договором строк, тому кредит в сумі 10 000 грн. перейшов в категорію прострочених. Станом на 25.03.2015 за відповідачем рахується прострочена заборгованість по процентах в сумі 7 597 грн. 19 коп., 1 260 грн. боргу з комісії. У зв'язку з допущенням відповідачем прострочення виконання зобов'язань по сплаті в установлені в Договорі строки кредиту та процентів позивач нарахував та пред'явив до стягнення 4 841 грн. 81 коп. пені станом на 25.03.2015.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 1066, 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Кредитування банківського рахунка передбачено статтею 1069 Цивільного кодексу України, відповідно до якої банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В статті 611 Цивільного кодексу України вказано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач довів і належними доказами підтвердив факти використання відповідачем та неповернення в установлений в Договорі строк кредитного ліміту в сумі 10 000 грн. та несплати в повній сумі нарахованих на кредитні кошти процентів та комісії. Відповідач доводи позивача не спростував, розмір позовних вимог не оспорив, не подав доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості по кредиту в сумі 10 000 грн. є законною і обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Вимога позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в сумі 7 597 грн. 19 коп. станом на 25.03.2015 також підлягає задоволенню, виходячи із того, що Умовами (Договором) чітко визначено строки та порядок нарахування і сплати відсотків і ці зобов'язання відповідачем порушені. Вимога про стягнення з відповідача 4 841,81 грн. пені за користування кредитом та 1 260 грн. боргу з комісії станом на 25.03.2015 підлягають до задоволення як такі, що заявлені позивачем відповідно до Умов (Договору), не спростовані та не заперечені відповідачем.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 827 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНИ УКРАЇНИ І К" (Черкаська область, Канівський район, с. Павлівка, вул. Центральна, буд. 38, ідентифікаційний код 34256987) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) - 10 000 грн. (десять тисяч гривень) заборгованості за кредитом, 7 597 грн. 19 коп. (сім тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 19 копійок) боргу по процентах, 4 841 грн. 81 коп. (чотири тисячі вісімсот сорок одну гривню 81 копійку) пені, 1 260 грн. (тисячу двісті шістдесят гривень) заборгованості з комісії, 1 827 грн. (тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 04.09.2015.

Суддя А.Д. Пащенко