Постанова від 02.09.2015 по справі 910/9273/15

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа№ 910/9273/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-Сервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2015

у справі № 910/9273/15 (суддя Мандриченко О. В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-Сервіс»

про стягнення 105 058,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 50 000 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 30 697,72 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 18 061 грн. та заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом в сумі 6 300 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2015, повний текст якого складений 05.06.2015, у справі № 910/9273/15 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що матеріалами справи доведений факт невиконання відповідачем своїх обов'язків по поверненню наданого позивачем кредиту.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-Сервіс» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 по справі № 910/9273/15 змінити в частині стягнення суми пені, стягнувши з відповідача на користь позивача пеню в сумі 4 267,12 грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що при винесення спірного рішення судом першої інстанції не прийнято до уваги приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, яка встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та помилково присуджено до стягнення пеню за строк більший, ніж шість місяців.

Ухвалою від 17.08.2015 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-Сервіс» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Позивач та відповідач представників в судове засідання не направили, про причини неявки представників не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

20.05.2011 сторонами укладено договір про відкриття позивачем відповідачу поточного та карткового рахунків, оформленого у вигляді відповідної заяви від 20.05.2011 (далі Заява) (а.с. 37, 37 зворот), в якій відповідач просив позивача відкрити йому поточний та картковий рахунки в національній валюті.

Позивачем відповідачу відкрито поточні рахунки № 26008060320975, 26044060000129 та картковий рахунок № 26057060288994, що сторонами не заперечується.

У Заяві сторонами погоджено, що:

- позивач за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту відповідача за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого позивач повідомляє відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку позивача та відповідача;

- порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом голови правління позивача від 28.01.2011 №СП-2011-85 (далі Умови) і Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті http://а-bank.сom.ua

Згідно з п. 3.11.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту позивач повідомляє клієнта на свій вибір або в письмові формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, smsповідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних ресурсів в межах ліміта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.11.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди .

Згідно з п. 3.11.1.5 та п. 3.11.1.6 Умов ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів і нормативних актів НБУ. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Пункт 3.11.1.6 Умов визначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Як слідує з наданої позивачем довідки № 08.7.0.0.0/150327155511 від 27.03.2015, позивач встановив відповідачу кредитний ліміт: з 20.05.2011 у сумі 1 000 грн., з 16.09.2012 у сумі 7 900 грн., з 27.02.2015 у сумі 16 210 грн., з 04.03.2013 у сумі 24 500 грн., з 15.03.2013 у сумі 38 000 грн., з 19.06.2013 у сумі 20 000 грн., з 18.07.2013 у сумі 50 000 грн., а з 02.03.2014 у сумі 0 грн.

Відповідно до п. 3.11.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 35 днів.

Зі змісту п. 3.11.1.12 Умов слідує, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Зі змісту п. 3.11.4.1.1, 3.11.4.1.2, 3.11.4.1.3, 3.11.4.9 Умов слідує, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Обнуліти дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця, і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. При не обнулінні дебетового сальдо протягом періоду, в якому воно підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати вказаного періоду клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 36% річних. Починаючи з 91 дня, кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом сплачуються за ставкою 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День погашення кредиту до періоду нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.

Згідно з п. 3.11.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду (комісію - примітка суду) за використання ліміту відповідно до п.п. 3.11.1.6, 3.11.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць .

Згідно з наданою позивачем випискою з банківського рахунку відповідача за період з 01.02.2014 по 06.03.2015 (а.с. 55) останній має неповернутий кредит в сумі 50 000 грн.

За користування вказаними кредитними коштами позивач, відповідно до Умов, нарахував відповідачу проценти, комісію, заборгованість зі сплати яких станом на 06.03.2015 становить:

- заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 30 697,72 грн.;

- пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 18 061 грн.;

- заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом в сумі 6 300 грн.

Правильність нарахування вказаних сум підтверджується розрахунком позивача (а.с. 51-54).

Відповідач в апеляційній скарзі проти наявності в нього спірної заборгованості не заперечив, так само як не заперечив і проти нарахованих позивачем сумі відсотків та комісії, заперечивши лише щодо строку, за який позивач нараховує пеню, що є додатковим доказом на підтвердження факту надання коштів позивачем відповідачу.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з повернення наданого позивачем кредиту в сумі 50 000 грн., а також сплатити відсотків за користування ним в сумі 30 697,72 грн. та комісії в сумі 6 300 грн., а відтак, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення основного боргу, процентів та комісії у заявлених позивачем до стягнення сумах. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 18 061 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Відповідно до пункту 3.11.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.11.2.2.2, 3.11.4,1, 3.11.4.2, 3.11.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.11.1.8, 3.11.2.2.3, 3.11.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.11.2.2.5, 3.11.4.4, 3.11.4.5, 3.11.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.11.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пункт 6 статті 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 3.11.5.4 Умов сторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.11.5.1, 3.11.5.2, 3.11.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Отже, сторони скористались можливістю, передбаченою п. 6 ст. 232 ГК України та збільшили строк нарахування неустойки.

Вказаним спростовуються доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, щодо помилкового стягнення судом першої інстанції пені за строк, що перевищує 6 місяців.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 18 061 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-Сервіс» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 у справі № 910/9273/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-Сервіс».

Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 у справі № 910/9273/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 у справі № 910/9273/15 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9273/15.

Повний текст постанови складено: 07.09.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха