Постанова

від 27.08.2015 по справі 910/7288/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа№ 910/7288/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Верховця А.А.

Гарник Л.Л.

за участю секретаря судового засідання Маковея Ю.І.,

представника позивача - Крупського В.В. (дов. від 12.01.2015),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015

у справі № 910/7288/14 (головуючий суддя - Босий В.П., судді: Літвінова М.Є., Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант"

до 1. Приватного підприємства "Сектор"

2. Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Рокада"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенефіт Брок"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/7288/14 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, визнати недійсним Договір купівлі-продажу цінних паперів № БД-091112-ЗЮ/БВ-1 від 09.11.2012, укладений між Приватним підприємством "Сектор" та Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Рокада", стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи було відкладено на 27.08.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідно до розпорядження секретаря судової падати від 26.08.2015 склад суду було змінено, доручено здійснення апеляційного провадження у даній справі колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Верховець А.А., Гарник Л.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 прийнято до провадження апеляційну скаргу.

Відповідачі не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні свого представника під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2012 між ПП "Сектор" (продавець), ТОВ "Бенефіт Брок" (повірений на підставі договору доручення №БД-091112-ЗІО від 09.11.2012) та ЗАТ "АСК "Рокада" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БД-091112-3Ю/БВ-1 (надалі - договір, оспорюваний договір).

Відповідно до п. 1.1 договору покупець приймає та оплачує, а продавець передає такі цінні папери у власність покупця на умовах договору: емітент ПАТ "Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство"; код ЄДРПОУ 00904428; вид, тип та форма випуску ЦП - акція проста іменна; код цінних паперів - UA4000108765; форма існування - бездокументарна; номінальна вартість одного ЦП - 0,25 грн.; кількість ЦП - 5 006 060 шт.; вартість ЦП - 41 300 000,00 грн.

За змістом п. 2.1 договору покупець повинен сплатити продавцю загальну вартість договору згідно п. 1.2 договору шляхом безготівкового переказу з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця у строк до 30.12.2012, з призначенням платежу: "Сплата за акції прості іменні, згідно договору купівлі продажу ЦП №БД-091112-3Ю/БВ-1 від 09.11.2012 без ПДВ".

Згідно з п. 3.3 договору право власності на ЦП переходить від продавця до покупця з моменту зарахування на його особистий рахунок в ЦП у зберігача та підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах.

Відповідно до п. 3.4 договору передача ЦП від продавця до покупця посвідчується складанням акту прийому-передачі ЦП, який підписують повноважні представники сторін.

На виконання умов договору, 07.12.2012 відповідачі підписали акт прийому-передачі ЦП по договору купівлі-продажу цінних паперів № БД-091112-3Ю/БВ-1 від 09.11.2012, у якому сторони встановили, що покупець прийняв, а продавець передав на умовах договору наступні ціні папери (ЦП) у власність покупця: емітент ПАТ "Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство"; код ЄДРПОУ 00904428; вид, тип та форма випуску ЦП - акція проста іменна; код цінних паперів - UA4000108765; форма існування - бездокументарна; номінальна вартість одного ЦП - 0,25 грн.; кількість ЦП - 5 006 060 шт.; вартість ЦП - 41 300 000,00 грн.

Вважаючи, що укладений договір купівлі-продажу цінних паперів всупереч ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним, ТОВ «Інвестгарант» звернулось із даним позовом про визнання оспорюваного договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 2015 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог, позивач послався на те, що оспорюваний договір укладено напередодні порушення провадження у справі про банкрутство покупця - ЗАТ "АСК "Рокада", вартість предмету договору завищена більше ніж у 33 рази, оплата зі сторони покупця проведена не була, а після укладення договору продавець - ПП «Сектор» заявив свої кредиторські вимоги до ЗАТ "АСК "Рокада" у межах справи про банкрутство, що свідчить про створення штучної заборгованості з метою встановлення контролю над боржником в процедурі банкрутства.

На думку позивача, укладення оспорюваного договору порушує його майнові права та охоронювані законом інтереси як кредитора ЗАТ "АСК "Рокада" в межах справи про його банкрутство, оскільки необґрунтоване збільшення кредиторської заборгованості боржника впливає на імовірність та обсяг задоволення вимог інших кредиторів в межах судових процедур банкрутства.

Місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні позову та встановивши, що продавець цінних паперів є їх власником та вчинив дії направлені на відчуження цінних паперів шляхом надання розпорядження на їх списання з рахунку, зробив висновок про недоведеність позивачем умислу зі сторони всіх учасників оспорюваного правочину, що виключає можливість визнання його недійсним у зв'язку з його фіктивністю.

Проте, з таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки його зроблено без належного з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, які підлягали перевірці при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для визнання угоди недійсною, яка укладена сторонами всупереч ч. 5 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

На виконання умов оспорюваного договору, 07.12.2012 відповідачі підписали акт прийому-передачі ЦП по договору купівлі-продажу цінних паперів № БД-091112-3Ю/БВ-1 від 09.11.2012, у якому сторони встановили, що покупець прийняв, а продавець передав на умовах договору наступні ціні папери (ЦП) у власність покупця: емітент ПАТ "Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство"; код ЄДРПОУ 00904428; вид, тип та форма випуску ЦП - акція проста іменна; код цінних паперів - UA4000108765; форма існування - бездокументарна; номінальна вартість одного ЦП - 0,25 грн.; кількість ЦП - 5 006 060 шт.; вартість ЦП - 41 300 000,00 грн.

Статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Разом з тим, частиною 4 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно з ч. 1 ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Згідно листа №07-117 від 09.01.2015 депозитарної установи Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" станом на дату укладення Договору від 09.11.2012 цінні папери емітента ПАТ "Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство" на рахунку у цінних паперах ПП "Сектор" не обліковувалися.

Разом з тим, згідно виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 476100 за період з 07.12.2012 по 07.12.2012, на рахунок у цінних паперах ПП "Сектор" було зараховано згідно розпорядження № 5454121207, а згодом списано згідно розпорядження № 5456121207 на користь ЗАТ "АСК "Рокада" цінні папери в кількості 5 006 060 шт., емітентом яких є ПАТ "Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство".

Тобто, станом на дату укладення оспорюваного договору (09.11.2012), відповідач-1 не був власником цінних паперів в кількості 5 006 060 шт., емітентом яких є ПАТ "Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство", оскільки вказані цінні папери були зараховані на його рахунок лише 07.12.2012.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження права власності відповідача-1 як продавця на цінні папери в кількості 5 006 060 шт., емітентом яких є ПАТ "Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство", станом на 09.11.2012, як і докази на підтвердження набуття права власності на них у майбутньому, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України при встановленні права відповідача-1 на укладення оспорюваного договору як продавця.

Тобто, укладений відповідачами договір купівлі-продажу від 09.11.2012 суперечить ст. 658 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до 3.3 договору право власності на ЦП переходить від продавця до покупця з моменту зарахування на його особистий рахунок в ЦП у зберігача та підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах.

Відповідачі не надали докази на підтвердження зарахування на особистий рахунок покупця - ЗАТ "АСК "Рокада" цінних паперів в кількості 5 006 060 шт., емітентом яких є ПАТ "Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство", та які є предметом оспорюваного договору.

Також не подано доказів на підтвердження виконання відповідачем-2 зобов'язання з оплати придбаних за оспорюваним договором цінних паперів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 07.11.2012 у Господарському суду міста Києва було зареєстровано заяву ТОВ «Інвестгарант» про порушення справи про банкрутство ЗАТ "АСК "Рокада".

12.11.2012 за вказаною заявою ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 5011-44/15861-2012 про банкрутство ЗАТ "АСК "Рокада".

Ухвалою підготовчого засідання від 10.12.2012 у справі № 5011-44/15861-2012 визнано розмір вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" на суму 4 086 930,00 грн.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на дату порушення провадження у справі про банкрутство № 5011-44/15861-2012) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

З огляду на зазначені вище норми законодавства, ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги кредитора, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Тобто, станом на час укладення оспорюваного договору, відповідач-2 був неплатоспроможним оскільки мав кредиторську заборгованість понад 4 млн. грн., проте взяв на себе зобов'язання з оплати в сумі 41 300 000,00 грн. за придбані цінні папери.

При цьому, слід зазначити, що матеріали справи не містять жодного доказу здійснення покупцем (ЗАТ "АСК "Рокада") навіть часткового розрахунку з продавцем за придбані за оспорюваним правочином акції.

В подальшому в межах справи про банкрутство відповідач-1 - ПП «Сектор» звернувся із заявою про грошові вимоги від 14.02.2013 до боржника - ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "Рокада" в сумі 41 300 000,00 грн. основного боргу у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань по оплаті цінних паперів, придбаних боржником за умовами Договору купівлі-продажу цінних паперів № БД-091112-ЗЮ/БВ-1 від 09 листопада 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 17.07.2013 визнано серед інших грошові вимоги кредитора Приватного підприємства "Сектор" до боржника - Закритого акціонерного товариства "Акціонерне страхова компанія "Рокада" на загальну суму 41 301 147,00 грн., з яких: 41 300 000,00 грн. основного боргу, які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 1 147,00 грн. витрат по сплаті судового збору, які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Тобто, ПП "Сектор" отримало більшість голосів на комітеті кредиторів та, як наслідок, можливість практично одноособово приймати рішення при здійсненні процедур банкрутства.

Вказані вище обставини справи, на думку колегії суддів, беззаперечно свідчать про створення штучної заборгованості та створення умов для контролю над процедурою банкрутства ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "Рокада" в подальшому, спрямованою на ухилення боржника від погашення існуючої перед позивачем кредитної заборгованості.

Наведені вище дійсні обставини справи в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не були досліджені судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про недоведеність позивачем обставин з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання договору недійсним.

На переконання колегії суддів, настання реальних наслідків не було на меті сторін під час укладення оспорюваного Договору купівлі-продажу цінних паперів № БД-091112-3Ю/БВ-1 від 09.11.2012, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання його недійсним згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

При цьому, акт прийому-передачі цінних паперів від 07.12.2012, підписаний відповідачами та видане відповідачем-1 розпорядження про списання цінних паперів від 07.12.2012, на які посилався суд першої інстанції в обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог, не доводять наявності у сторін оспорюваного договору намірів настання реальних наслідків в результаті його укладення.

Слід також зазначити, що за умовами договору відповідач-2 придбав цінні папери за ціною 41 300 000,00 грн., номінальна вартість яких складає лише 1 251 515,00 грн., тобто за ціною значно вищою за номінальну.

Втім, позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження укладення відповідачами правочину за ціною значно вищою за ринкову, що унеможливлює врахування вказаної обставини при з'ясуванні наявності або відсутності підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Враховуючи, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для повного та об'єктивного вирішення спору, належної правової оцінки наявним у справі доказам не надав, що призвело до прийняття помилкового рішення про відмову в задоволенні позову за наявності правових підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Відповідно до ст. 103 ГПК України оскаржуване судове рішення від 27.04.2015 належить скасувати повністю, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 1827,00 грн. належить покласти на відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/7288/14.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити.

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № БД-091112-3Ю/БВ-1 від 09.11.2012, укладений між Приватним підприємством "Сектор", Товариством з обмеженою відповідальністю "Бенефіт Брок" та Закритим акціонерним товариством "АСК "Рокада".

6. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Сектор" (код 32722672), Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенефіт Брок" (код 36625811), Закритого акціонерного товариства "АСК "Рокада" (код 20005459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" (код 33446809) 1827 (одна тисячя вісімсот двадцять сім) грн. судових витрат.

7. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді А.А. Верховець

Л.Л. Гарник