Справа № 1-162/2012 р.
ВИРОК
Ім'ям України
11 липня 2012 року Іваиківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді - Гончарука О.П., при секретарі - Коваленко І.В., Марченко Т.І., з участю прокурора - Маркова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванків справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в смт.Іванків Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, утриманців немає, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, в скоєнні злочину за ст.191 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 був прийнятий на роботу охоронником комунального підприємства «Іванківводоканал» відповідно до наказу КП «Іванківводоканал» №87-ОС від 16.10.2010 року. Одночасно з наказом було укладено договір між ОСОБА_1 та комунальним підприємством про повну матеріальну відповідальність, згідно якого охоронець повинен дбайливо ставитися до переданих йому на зберігання або з іншою метою матеріальних цінностей КП «Іванківводоканал» вживати заходи для запобігання нестач матеріальних цінностей, їх псування та інших форм шкоди.
Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді охоронника, будучи матеріально відповідальною особою, діючи з корисливих мотивів, здійснив привласнення та розтрату чужого майна, яке йому було ввірене та перебувало в його віданні, згідно договору про повному матеріальну відповідальність, а саме: двох - акумуляторів 6 СТ-190 Аз Sanfox, вартістю 1600 гривень за один акумулятор, які перебували на автокрані КС-3575-А державний номерний знак 07-43 КХУ, який знаходився на території КП «Іванківводоканал», які в подальшому продав.
Отже, ОСОБА_1, завдав комунальному підприємству «Іванківводоканал» матеріальну шкоду на суму 3200 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочин ' визнав повністю і пояснив, що дійсно працював охоронцем в КП «Іванківводоканал». 02.05.2012 року о 8 годині ранку заступив на добове чергування. Близько 16 години 02.05.2012 року вирішив викрасти 2 акумуляторні батареї 6 СТ Sanfox, які перебували в автокрані КС-3575-А державний номерний знак 07-43 КХУ, який знаходився на території КП «Іванківводоканал», оскільки довгий час йому не виплачували заробітну плату. Знявши вищезгадані акумуляторні батареї вийшов до дороги де побачив стоячий на узбіччі автомобіль з водієм, у якого попросив проїхати з ним за винагороду до КП «Іванківводоканал» забрати там акумуляторні батареї та завезти їх разом з ним у с. Болотня Іванківського району Київської області. У с. Болотня Іванківського району Київської області запропонував наглядно знайомому чоловіку на ім'я Леонід купити у нього ці акумулятори за 1000 гривень. Леонід погодився купити зазначені акумулятори та відразу розрахувався з підсудним. Після цього підсудний сів в автомобіль, який його привіз у с. Болотня Іванківського району Київської області та повернувся на ньому до свого робочого місця де і розрахувався з водієм автомобіля грошовими коштами в сумі 50 гривень.
04.05.2012 року підсудному зателефонував начальник КП «Іванківводоканал» та викликав на роботу. Прибувши на роботу ОСОБА_1 зізнався працівникам міліції про обставини вчиненого ним привласнення акумуляторних батарей.
Крім повністю визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина в скоєному злочині підтверджується показами свідків.
Так, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 02.05.2012 року о 8 годині ранку здавав чергування підсудному, акумуляторні батареї знаходились на місці. 04.05.2012 року близько 8 години йому подзвонив начальник КП «Іванківводоканал» та повідомив, що з автокрану вкрадено два акумулятори. Про те, що крадіжку скоїв ОСОБА_1 йому стало відомо від працівників міліції.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 03.05.2012 року близько 17 годин заступила на чергування та при обході території виявила відсутність в автокрані 2 акумуляторних батарей, після чого повідомила про це начальнику КП «Іванківводоканал», який 04.05.2012 року викликав міліцію.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 04.04.2012 року за кошти КП «Іванківводоканал» було придбано 2 акумуляторні батареї 6 СТ-190 A3 Sanfox, загальна сума яких становить 3200 гривень, а також те, що зазначені акумулятори були викрадені 02.05.2012 року та повернені підприємству 04.05.2012 року.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, зібраними по справі:
-протоколом огляду місця події від 04.05.2012 року та фото таблицями до нього (а.с.7-11);
-протоколом огляду місця події від 04.05.2012 року та фото таблицями до нього (а.с.12-14);
-постановою про визнання речовим доказом та приєднання до справи від 07.05.2012 року (а.с. 15);
-довідкою про вартість викраденого майна (наказом №87-ОС від 16.10.2010 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 (а.с.29);
-договором про повну матеріальну відповідальність від 16.10.2010 року (а.с.30);
-висновком експерта за №16 від 18.05.2012 року (а.с.53).
Згідно представленої характеристики по місцю проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, правопорядок не порушує, працюючий. У лікарів - нарколога та психіатра на обліку не перебуває.
Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю та пояснив, що дійсно виконав всі дії зазначені в обвинувальному висновку без будь-яких винятків. В заподіяному щиро розкаюється, просить не карати його суворо та запевнив суд, що більше не буде вчиняти злочини.
Дослідивши та оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд кваліфікує дії підсудного за ч.1 ст.191 КК України та вину його в здійсненні даного злочину вважає повністю доведеною, оскільки ОСОБА_1 дійсно вчинив привласнення та розтрату чужого майна, яке було у його віданні.
При визначенні міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки заподіяного, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Визнання своєї вини підсуднимТІІкідченком Р.В. суд визнає як спосіб захисту, з метою пом'якшити йому покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 відсутні.
При обранні покарання підсудному ОСОБА_1, суд приймає до уваги ступінь і характер скоєного злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується по місцю проживання, працюючий, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, щире каяття, його матеріальне становище та приходить до висновку, що до підсудного слід не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права займати відповідні посади чи займатися певною діяльністю.
Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази повернути їх власникам.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати на проведення експертизи відшкодувати.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
'ЗАСУДИВ :
ОСОБА_1 визнати винним за ст.191 ч.1 КК України призначивши йому покарання у виді накладення штрафу в розмірі 850 гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Строк відбування покарання підсудному обчислювати з часу звернення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу підсудному, до вступу вироку в законну силу - залишити підписку про невиїзд із постійного місця проживання.
Речові докази повернути їх власникам.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати за матеріали, амортизацію криміналістичної техніки, використаних при проведенні експертизи Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в Київській області в сумі 729 (сімсот двадцять дев»ять) 56 копійок.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд на протязі 15 днів з часу проголошення.
Суддя :
Суд | Іванківський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2012 |
Оприлюднено | 14.09.2015 |
Номер документу | 49830065 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Іванківський районний суд Київської області
Гончарук О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні