Рішення

від 01.09.2015 по справі 463/1825/15-ц

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/1825/15-ц

Провадження №2/463/1078/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

при секретарі судових засідань Попович Х.І.

з участю позивача ОСОБА_2

та представника відповідача Нурієва А.Б.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Будівельна фірма «Квартал-Плюс» про стягнення заборгованості, суд,-

встановив:

позивач звернувся із позовом в суд до відповідача про стягнення заборгованості за договором підряду від 11.06.2010 року в розмірі 2475288,80 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору підряду від 11.06.2010 року на виконання будівельних робіт на об'єктах, що знаходяться у АДРЕСА_1, він зобов'язався провести штукатурні та інші оздоблювальні роботи, а замовник ПП «Будівельна фірма «Квартал-Плюс» зобов'язався прийняти роботу та оплатити її у трьох денний термін з моменту підписання акту про виконані роботи. Свої зобов'язання по договору підряду він виконав, протягом 2010-2012 років здійснював певні види робіт передбачені договором, про що сторонами складалися відповідні акти. Однак відповідач по даний час із ним не розрахувався, загальна заборгованість за виконані роботи складає 2475288,80 грн., а тому просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав аналогічні пояснення. Доповнив, що позовна давність для заявлених ним позовних вимог не сплила, оскільки договором підряду від 11.06.2010 року визначений інший строк звернення до суду тривалість 5 років.

Представник відповідача в судовому засіданні відносно позову заперечив, суду пояснив, що йому відомо про те, що позивачем якісь будівельні роботи здійснювалися у в будинках, що будувалися ПП «Будівельна фірма «Квартал-Плюс», однак в жодних договірних відносинах із відповідачем позивач не перебував, вважає, що і договір і акти виконаних робіт сфабриковані попереднім директором підприємства, метою чого було заволодіння декількома квартирами у цьому житловому кварталі. Договір та акти на підприємстві відсутні, такі ніколи не реєструвалися, а відтак не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідка, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд позов задовольняє з таких підстав.

Як вбачається із договору будівельного підряду від 11.06.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 (підрядник) та ПП «Будівельна фірма «Квартал-Плюс» (замовник) (а.с.6-9), замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації здійснити штукатурку стін, залиття стяжки на підлоги, облицювання стін фасаду на таких об'єктах, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в термін з 12.06.2010 року до 30.10.2014 року. При цьому п.4 договору передбачено, що вартість робіт, які доручається виконати підряднику за цим договором, визначається на підставі кошторису та домовленості між сторонами і становить 2400000 грн.

Відповідно до п.3.1.7, 3.1.8 замовник зобов'язався прийняти від підрядника по акту прийому-передачі закінчені будівельно-ремонтні роботи. Вчасно проводити розрахунок з підрядником за виконані роботи. У відповідності до п.5.3 договору повний розрахунок за виконані роботи здійснюється не пізніше трьох днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт. Датою виконання робіт вважається дата, вказана у відповідному акті.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Крім цього, у відповідності до ч.4 ст. 879 ЦК України оплата робіт за договором будівельного підряду провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін

Як вбачається із оглянутих в судовому засіданні оригіналів актів виконаних робіт та долучених до матеріалів справи їх копій (а.с.10-18), підрядником ОСОБА_2 здано, а замовником в особі ПП «Будівельна фірма «Квартал-плюс» прийнято будівельні роботи виконані підрядником: згідно акту від 11.11.2010 року №1 на суму 79536,00 грн., згідно акту від 01.05.2011 року №2 на суму 352840,80 грн., згідно акту від 01.06.2011 року №3 на суму 290520,00 грн., згідно акту від 01.07.2011 року №4 на суму 54640,00 грн., згідно акту від 30.04.2011 року №5 на суму 69678,00 грн., згідно акту від 30.12.2011 року №6 на суму 416768,00 грн., згідно акту від 30.12.2011 року №7 на суму 530570,00 грн., згідно акту від 30.12.2011 року №8 на суму 133490,00 грн. та згідно акту від 27.12.2012 року №9 на суму 547246,00 грн., а всього підрядником виконано роботи на загальну суму 2475288 грн. 80 коп.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив факт перебування ПП «Будівельна фірма «Квартал-плюс» у договірних відносинах із позивачем на підставі договору будівельного підряду, укладеного 11.06.2010 року, однак в силу вимог ст. 60 ЦПК України не довів перед судом жодними належними та допустимими доказами. Так, його посилання на те, що договір будівельного підряду та акти прийомки-передачі виконаних робіт є сфабрикованими позивачем та попереднім директором підприємства з метою заволодіння декількома квартирами, є голослівними та такими, що не ґрунтуються на жодних доказах, зокрема вироку суду про притягнення винних осіб у фальсифікації правочину до кримінальної відповідальності, або рішення суду про визнання зазначеного правочину у встановленому законом порядку недійсним.

В той же час, до питаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, суду показав, що до 2014 року він працював на посаді виконавчого директора ПП «Будівельна фірма «Квартал-Плюс» та познайомився із позивачем у 2010 році, з яким працював від імені підприємства як з підрядником на виконання різних будівельних робіт, зокрема на підставі договору будівельного підряду від 11.06.2010 року. Ствердив, що усі акти виконаних робіт ним було підписано від імені підприємства, та скріплено печаткою підприємства, а відтак відповідно до умов договору у відповідача існує заборгованість перед позивачем. Одночасно вказав, що дійсно у зв'язку із фінансовою скрутою підприємства на той час провести розрахунок із позивачем не було можливості, тому була домовленість виділити йому у власність відповідну кількість квартир для зарахування заборгованості.

Більш того, сам представник відповідача у судовому засіданні ствердив, що дійсно позивач на об'єктах, що будувалися підприємством по АДРЕСА_1 проводилися, якісь будівельні роботи, однак які, і на підставі яких документів пояснити не зміг.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивач дійсно перебував у цивільно-правових відносинах із ПП «Будівельна фірма «Квартал-плюс», будівельні роботи передбачені договором будівельного підряду від 11.06.2010 року ним виконані належним чином, а об'єкти здані відповідними актами замовнику, а відтак у відповідача існує обов'язок по оплаті вказаної заборгованості за виконані роботи.

А враховуючи той факт, що з моменту підписання останнього акту 27.12.2012 року сплило понад два роки, і за вказаний час відповідач жодних дій не вчинив щодо проведення повного розрахунку із позивачем, слід позовні вимоги задоволити у повному об'ємі.

Щодо спливу позовної давності для заявлених позовних вимог, то суд вважає, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки не зважаючи на ту обставину, що у відповідності до ст. 256 ЦК України законодавцем встановлено загальний строк тривалістю у три роки, однак згідно з положеннями ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, що і знайшло своє відображення у п.9.3 договору будівельного підряду, яким сторони встановили спеціальну позовну давність тривалістю 5 років.

Більш того, у відповідності до ч.2 ст. 864 ЦК України, яка є спеціальною нормою для регулювання правовідносин у сфері укладення договорів підряду, передбачено, що якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття на роботу в цілому.

А оскільки, останні роботи за договором підряду від 11.06.2010 року замовником прийнято 27.12.2012 року, а відтак позовна давність для заявлених вимог не сплила.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства «Будівельна фірма «Квартал-Плюс», ЄДРПОУ 33667107, на користь ОСОБА_2, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість за виконані роботи на підставі договору підряду від 11.06.2010 року в розмірі 2475288 (два мільйони чотириста сімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 80 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Будівельна фірма «Квартал-Плюс», ЄДРПОУ 33667107, на користь ОСОБА_2, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області в порядку та строки визначені ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Гирич С. В.