Ухвала

від 22.06.2015 по справі 760/10693/15-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа№1-кс/760/2622/15

760/10693/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

17 червня 2015 рокуСолом`янський районний суд м. Києва в складі:

слідчогосудді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю представника

скаржника ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_6 , яка полягають у неповернені тимчасово вилученого майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 ,який діє в інтересах ОСОБА_5 в порядку ст.ст. 303-307 КПК України, в якій він просить відкрити провадження за поданою скаргою, визнати відмову слідчого в повернені тимчасового вилученого майна незаконною, зобов`язати старшого слідчого ОВС ВКР СУ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_6 негайно повернути майно ОСОБА_5 , що було тимчасово вилучено слідчим 25.02.2015 р., під час обшуку в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , та яке згідно договорів оренди №01/ОНП від 01.01.2014 року, №02/ОСП від 01.01.2014 року, №03/ОПТ від 01.01.2014 року орендує ФОП ОСОБА_5 .

Скарга мотивована тим, що 25.02.2014 р. слідчим з ОВС ВКР СУ ГУ ДФС у Київській області під час проведення обшуку в приміщенні та на території виробничої бази, яка за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_7 було проведено обшук та тимчасово вилучено майно ОСОБА_5 .

Також зазначив, що 25.02.2014 р. слідчим з ОВС ВКР СУ ГУ ДФС у Київській області під час проведення обшуку в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово вилучене майно ОСОБА_5 , яке станом на час подання скарги до суду не є повернутим.

Вилучене майно має статус тимчасово вилученого майна, оскільки не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, у відповідності до ч.7 ст.236 КПК України.

Оскільки слідчий чи прокурор не звернулись до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна в порядку ч.5 ст.171 КПК України, просив повернути тимчасово вилучене майно.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 скаргу підтримав з викладених в ній підстав, та просив її задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що дане підприємство не є резидентом даної компанії, вони не звертались щодо повернення даних тимчасово вилучених документів. Крім того, зазначив, що в заяві про повернення тимчасово вилучених ноутбуків не було вказано їх назву, серійний номер, а також не було надано підтверджуючих документів на їх право власності.

Прокурор в судове засідання не з`явився, його неявка в силу ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши пояснення представника скаржника, слідчого, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В ч.7 ст.236 КПК України, крім іншого, вказано про те, що вилучені під час обшуку слідчим, прокурором речі та документи, які не входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду від 23.02.2015 року про надання дозволу на проведення обшуку чітко визначений конкретний перелік речей та документів, щодо яких надано судом дозвіл на їх відшукування та вилучення.

На підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду від 23.02.2015 року, 25.02.2015 року слідчим було проведено обшук в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , та яке згідно договорів оренди №01/ОНП від 01.01.2014 року, №02/ОСП від 01.01.2014 року, №03/ОПТ від 01.01.2014 року орендує ФОП ОСОБА_5 , під час якого було вилучено майно ОСОБА_5 .

Враховуючи те, що в ухвалі слідчого судді Солом`янського суду м. Києва від 23.02.2015 року не було надано дозволу на відшукання будь-яких речей і документів ОСОБА_5 , у відповідності до ч.7 ст.236 КПК України, вилучене майно ОСОБА_5 має статус тимчасово вилученого майна.

Частина 1 ст.167 КПК України дає визначення підставам тимчасового вилучення майна, які зазначаються як фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе відносно підозрюваного і лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом без накладення на нього арешту відсутня.

Згідно з ч.2 ст167 КПК України, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо.

Випадки припинення тимчасового вилучення майна передбачені в ст.169 КПК України, де вказано, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч.5 ст.171, ч.6 ст.173 КПК України.

При цьому, в ч.5 ст.171 КПК України вказано, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

В даному випадку, зазначене в ч.5 ст.171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано не було, при цьому слідчий не повернув тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.

Аналізуючи правовий зміст ч.7 ст.236 і ч.1 ст.98 КПК України та науково-практичного коментарю до неї, ч.2 ст.168 КПК України, де вказано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку або огляду, можливо зробити висновок про те, що речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають один з двох процесуальних статусів: 1) речі та документи, які входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку і 2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до ч.1 ст 167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.

Таким чином, визнання речовими доказами можливо лише вилучених речей і документів, які входили до переліку щодо якого судом прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, арештованого майна відповідно до правил ст.98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за минуванням стадії накладення на нього арешту відповідно до правил ч.5 ст.171 КПК України, діючим КПК України не передбачено.

Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами Глави 16 КПК України і ч.7 ст.236 КПК України.

В протилежному випадку втрачається сенс у вирішенні питання щодо припинення тимчасового вилучення майна згідно ст.169 КПК України, оскільки в такому процесуальному статусі воно перебуває лише до винесення постанови слідчим, прокурором про визнання його речовим доказом.

Оцінюючи зібрані по справі докази, аналізуючи правові позиції учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки слідчий не накладаючи арешт на майно в кримінальному провадженні, яке розслідується по факту скоєння правопорушення, а не щодо конкретної особи, фактично вийшов за межі можливих варіантів щодо процесуальної долі такого майна, визначених ч.1 ст.167 КПК України (арешт або повернення), а також слідчим вилучено майно, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі від 23.02.2015 року про дозвіл на проведення обшуку та належить ОСОБА_5 .

Статтею 303 КПК передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Серед даного переліку є бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.

Зі змісту ст.307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 167-169, 303-307, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_6 , яка полягають у неповернені тимчасово вилученого майна задовольнити.

Зобов`язати старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_6 негайно повернути тимчасово вилучене майно згідно протоколу обшуку від 25.02.2015 року, яке належить ОСОБА_5 , а саме:

-ноутбук Самсунг сіро-чорного кольору, серійний номер HN7C91FC100077R- 1шт.

-ноутбук Асус чорного кольору, серійний номер E1NOCV59805104V-1 шт.

-блокнот бордового кольору з чорновими записами -1шт.

-блокнот зеленого кольору з чорновими записами - 1 шт.

-блокнот салатового кольору з чорновими записами - 1 шт.

-блокнот чорного кольору з надписом 20В чорновими записами 1шт.

-печатка ТОВ Укртеплопостач (39398798) 1шт.; додаток №5 відтиск печатки на 1 арк.

-печатка ТОВ Теплобуд 2014 (39398908) -1 шт.; відтиск печатки додаток №6 1 арк;

-печатка ТОВ Теплобудінвест 2010 (37082733) 1 шт.; відтиск печатки №7 на 1 арк.

-печатка STARLINE INVEST LLP (її відтиск додаток №4) 1 шт.

-контракти з іноземними компаніями на 118 арк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1