Рішення

від 01.10.2009 по справі 18/15/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/15/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.09                                                                          Справа №  18/15/09

Суддя   

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Ресурсспецпостач” (83007, місто Донецьк, вул. Жмури, буд. 1, корп. 203, оф. 603-б)

до товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛОНІЯ” (юридична адреса: 69068, місто Запоріжжя, вул. Омельченка, 9/33; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 129, оф. 406)

про стягнення 84202,93 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Остапенко С.Л. довіреність б/н від 05.03.2009 р. паспорт МК 820551 від 09.04.1998 р.;

від відповідача: Попова Т.В. довіреність № 4 від 29.12.2008 р. паспорт СВ 432437 від 11.09.2001 р., Товстонос Я.В. довіреність № 17 від 29.12.2008 р. паспорт СА 821196 від 28.08.1998 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 02.12.2008 року звернувся позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “ПК Ресурсспецпостач ” з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛОНІЯ” про стягнення 86822,44 грн., а саме: 75372,42 грн. основного боргу та 11450,02 грн. пені за прострочення платежу, на підставі договору № РС-07/08-58 купівлі-продажу нафтопродуктів від 21.08.2007 р.

Ухвалою суду від 04.12.2008 року порушено провадження у справі № 18/15/09, судове засідання призначено на 13.01.2009 р. Ухвалою суду від 13.01.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 23.01.2009 р. Ухвалою суду від 23.01.2009 р., в порядку ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін, строк вирішення спору був продовжений, розгляд справи відкладений, судове засідання призначене на 26.02.2009 р. У судовому засіданні 26.02.2009 р. оголошено перерву до 18.03.2009 р. для підготовки тексту рішення у повному обсязі. Ухвалою суду від 18.03.2009 р., на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, провадження у справі № 18/15/09 було зупинено до розгляду господарським судом Донецької області пов'язаної з нею справи № 7/20.

09.04.2009 р. господарським судом Донецької області було прийнято рішення у справі № 7/20 (задоволено позов ТОВ “ПОЛОНІЯ” до ТОВ “ПК Ресурсспецпостач” про стягнення вартості нестачі за поставлені нафтопродукти у сумі 75372,42 грн.). Вказане рішення було оскаржено ТОВ “ПК Ресурсспецпостач” в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2009 р. апеляційна скарга ТОВ “ПК Ресурсспецпостач” на рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2009р. у справі № 7/20 залишена без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2009 р. у справі № 7/20 –без змін.

На адресу суду 11.06.2009 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, де позивач просив суд стягнути із відповідача 75372,42 грн. основного боргу, 11456,57 грн. втрат від інфляції, 2609,69 грн. 3 % річних, 8830,51 грн. пені, 1003,22 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 грн. витрат на надання юридичної допомоги.

Ухвалою суду від 20.07.2009 р., за клопотанням позивача, було поновлено провадження у справі № 18/15/09, судове засідання призначено на 22.09.2009 р.

21.09.2009 р. від позивача вдруге надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою збільшені вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних.

Судом обидві заяви про уточнення позовних вимог прийняті до розгляду. Згідно зі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог …, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідно до п. 3.7. роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 …Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовні заяві

Заяви позивача про уточнення позовних вимог підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного: оскільки: позивач додав вимоги про стягнення з відповідача 11456,57 грн. втрат від інфляції та 2609,69 грн. 3 % річних, які не були первісно заявлені, що є порушенням вимог ст. 22 ГПК України, в цій частині заява про уточнення позовних вимог не підлягає задоволенню та не розглядається судом; що стосується уточнення суми основного боргу та пені, то позивач зменшив, первісно заявлену, вимогу щодо стягнення із відповідача пені (первісно позивач просив стягнути із відповідача пеню у розмірі 11450,02 грн., уточнив та зменшив пеню відповідно до 8830,51 грн.. Таким чином, судом розглядаються уточнені позовні вимоги, щодо стягнення із відповідача 75372,42 грн. основного боргу та 8830,51 грн. пені.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги наступним: 21.08.2007 р. між сторонами спору був укладений договір № РС-07/08-58 купівлі-продажу нафтопродуктів. Позивач виконував свої зобов'язання, за період дії договору (п. 11.1. договір вступає у законну силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2007 р., а в частині взаєморозрахунків –до їх завершення) належним чином, а відповідач, в свою чергу, з 07.03.2008 р. почав неналежним чином сплачувати поставлений товар, а з 04.04.2008 р. взагалі перестав оплачувати вартість поставлених нафтопродуктів, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 75 372,42 грн. На дану суму заборгованості позивачем була нарахована пеня в сумі 8830,51 грн. Позивачем направлялися на адресу відповідача претензія (вих. № 08/05 від 22.05.2008 р.), де позивач вказував, що відповідачем не повністю сплачені партії проданих нафтопродуктів від 21.02.2008 р., 25.02.2008 р., 01.03.2008 р., 05.03.2008 р. тобто недоплата поставленого товару складає 75372,24 грн., позивач просив перерахувати на поточний рахунок позивача вказану суму недоплати за проданий товар, у строк до 31.05.2008 р.

У судових засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням їх уточнення.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позову, надали відзиви на позов 23.01.2009 р. та 26.02.2009 р. У відзивах відповідач висловив наступну позицію: позивач, на думку відповідача, недопоставив товар і вартість недопоставлених позивачем відповідачу нафтопродуктів складає 75372,42 грн., оскільки: під час приймання товару, відповідачем виявлено нестачу нафтопродуктів на загальну суму 75 372 грн. 42 коп., зокрема: за видатковою накладною № РН-0000070 нестача у розмірі 5 818 кг на суму 31981 грн. 60 коп.; за видатковою накладною № РН-0000071 нестача у розмірі 2 604 кг на суму 14522 грн. 51 коп.; за видатковою накладною № РН-0000106 нестача у розмірі     2302 кг на суму 13620 грн. 96 коп.; за видатковою накладною № РН-0000107 нестача у розмірі 2551 кг на суму 15247 грн. 35 коп., таким чином, загальна вартість недопоставлених позивачем відповідачеві нафтопродуктів складає 75372,42 грн. Отже, відповідач сплатив позивачеві вартість саме отриманої продукції. Крім того, вказав, що відповідачем неодноразово направлялися позивачу претензії щодо недопоставки товару. Позивач, викладені у відзивах відповідачем обставини, заперечив, вказав, що на претензію відповідача (№ 187 від 12.03.2008 р.) надана відповідь (№ 08/03-25 від 25.03.2008 р.), де позивач зазначив, що вказана претензія пред'явлена до неналежного відповідача, оскільки, відповідно до умов договору № РС-07/08-58 купівлі-продажу нафтопродуктів від 21.08.2007 р., пред'явлення претензій по кількості передбачено до вантажовідправника товару –це відповідна залізниця.

В судових засіданнях 22.09.2009 р. та 01.10.2009 р. представники сторін узгодили, що недопоставка та не повна передоплата нафтопродуктів відбувалися в різні періоди. Представника відповідача визнали суму боргу, заявлену до стягнення позивачем у даній справі, та надали судові акти господарського суду Донецької області, Донецького апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України щодо стягнення з позивача на користь відповідача вартості недопоставлених, але повністю передплачених, нафтопродуктів. Оскільки сума боргу, заявлена до стягнення, та стягнута з позивача сума дорівнюють 75372,42 грн., то представники відповідача просили суд провести взаємозалік однорідних вимог сторін на суму 75372,42 грн., а в іншій частині позову відмовити, так як не вбачають вини відповідача у несплаті 100 % вартості нафтопродуктів. Представник позивача заперечив проти проведення взаємозаліку однорідних вимог, наполягав на задоволенні позову; письмово уточнив, що заборгованість відповідача виникла через неповну оплату накладної № 110 від 09.03.2008 р. та просив рахувати штрафні санкції саме за вказаною накладною.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 01.10.2009 р. розгляд справи був закінчений, за згодою представників сторін судом було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство обмеженою відповідальністю “Паливна компанія Ресурсспецпостач” (надалі –позивач, продавець) та товариство обмеженою відповідальністю “Полонія” (надалі –відповідач, покупець) уклали 21.08.2007 р. договір № РС-07/08-58 купівлі-продажу нафтопродуктів (надалі –договір).

Відповідно до п. 11.1 договору, він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2007 р., а в частині взаєморозрахунків –до повного їх завершення. Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри розірвати або припинити договір за 30 днів до закінчення терміну його дії, договір вважається пролонгованим на 1 рік. Судом встановлено, що договір був пролонгований, тобто спірні поставки здійснювалися в період дії договору і сторони перебували у договірних правовідносинах.

Згідно п. 1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти, далі – товар, у відповідності до умов договору та додатків до нього. Номенклатура, кількість, умови поставки, форма та порядок оплати, ціна товару визначається сторонами у додатках до договору (п. 1.2. договору). Товар поставляється покупцю партіями, у кількості та за ціною, визначеними додатками на умовах: FСА –станція відправлення; СРТ –станція призначення, ЕХW –нафтобаза зберігання. Конкретні умови поставки визначаються у додаткових угодах       (п. 4.2 договору). Продавець забезпечує відвантаження товару протягом 10 днів з моменту надходження предоплати та надання від станції призначення підтвердження про готовність прийняти вантаж. Інші строки відвантаження можуть бути узгоджені у додатках до договору (п. 4.5 договору). Відповідно до п. 4.6.1 договору, датою відвантаження товару, у разі відвантаження залізничним транспортом, є дата відмітки станції відправлення, яка вказана у залізничній накладній. Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю, а право власності на товар, яке переходить від продавця до покупця, в момент підписання документів передбачених п. 4.6 цього договору (п. 4.7 договору). Згідно п. 5.1. договору, покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, якщо інше не передбачено додатками до договору. Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку або за умов, передбачених у додатках до договору.

Позивач, згідно умов договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000042 від 14.02.2008 р. на суму 332759,47 грн., РН-0000043 від 15.02.2008 р. на суму 347383,10 грн., РН-0000069 від 20.02.2008 р. на суму 125316,06 грн., РН-0000070 від 21.02.2008 р. на суму 322751,33 грн., РН-0000071 від 25.02.2008 р. на суму 25.02.2008 р., РН-0000072 від 29.02.2008 р. на суму 633677,22 грн., РН-0000106 від 01.03.2008 р. на суму 345091,74 грн., РН-0000107 від 05.03.2008 р. на суму 347652,67 грн., РН-0000108 від 06.03.2008 р. на суму 346438,06 грн., РН-0000109 від 07.03.2008 р. на суму 376617,25 грн. та РН-000110 від 09.03.2008 р. на суму 378464,15грн.; всього на суму 5583993,92 грн., вказані видаткові накладні підписані сторонами і скріплені їх печатками.

Відповідач прийняв товар від позивача, сплатив вартість саме отриманого товару на суму 5508612,43 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які залучені судом до матеріалів справи. Нафтопродукти на суму 75372,42 грн., згідно зазначених накладних, а саме (№№ 70, 71, 106, 107) не були отримані відповідачем, при поставці товару була виявлена недостача, що встановлено судовими актами господарського суду Донецької області, Донецького апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України у справі № 7/20. В зв'язку із виявленою ТОВ «Полонія»недостачею, відповідач в односторонньому порядку не здійснював 100% передоплату постачаємого в подальшому товару (накладна № 110). Відповідач, в порядку досудового врегулювання спору, направляв претензії позивачу щодо виявленої недостачі, які залишилися з боку останнього без задоволення, однак до суду із відповідним позовом не звертався до січня 2009 р. Позивач, в свою чергу, направляв відповідачу претензії щодо повної сплати, переданого за всіма накладними, товару, які залишилися із боку відповідача без задоволення, що і стало приводом для звернення в грудні 2008 р. із даним позовом до суду.

Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.04.2009 р. у справі № 7/20 було встановлено, що вартість нестачі з боку ТОВ “ПК Ресурсспецпотсач” за поставлені нафтопродукти ТОВ “Полонія” складає 75372,42 грн. (за накладними №№ 70, 71, 106, 107, які були 100% передплачені ТОВ “Полонія”). Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2009 року рішення господарського суду Донецької області у справі № 7/20 було залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2009 р. у справі № 7/20 постанова Донецького апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Донецької області у даній справі залишені в силі.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Статтею 693 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 ЦК України (зустрічне виконання зобов'язання).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлена вимога про стягнення із ТОВ “Полонія” на користь ТОВ “ПК Ресурсспецпостач” 75372,42 грн. боргу за поставлений товар (за накладною № 110), є такою, що підлягає задоволенню. Відповідач повинен був передплатити 100 % вартості поставленого товару, а не в односторонньому змінювати умови договору і недоплачувати за постачаємий товар в рахунок попередніх недостач.

В зв'язку із тим, що відповідач порушив умови договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 8830,51 грн. пені за період часу з 04.04.2008 р. по 03.10.2008 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Сторони у договорі визначили (п. 7.3.), що у випадку несплати, або невчасної оплати вартості отриманої нафтопродукції, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки, яка діє в період, за який нараховується пеня від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.

Враховуючи приписи вказаних норм права та розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд вважає його невірним, оскільки період за який можливе стягнення пені дорівнює 184 дням з 09.03.2008 р. по 09.09.2008 р. Позивач просить суд стягнути пеню починаючи з 04.04.2008 р. (включно) по 03.10.2008 р., суд вважає, що таке нарахування можливе до 09.09.2008 р., тобто за 159 днів з 04.04.2008 р. (включно) по 09.09.2008 р. За вказаний судом період сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 7644,32 грн. Отже, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 7644,32 грн., в частині стягнення 1186,19 грн. пені суд відмовляє в задоволення позову.

Відносно проведення взаємозаліку однорідних вимог сторін на суму 75372,42 грн. (за заявою ТОВ «Полонія»), суд зазначає наступне: зарахування зустрічних однорідних вимог є правочином, який здійснюється за заявою однієї із сторін, а не судом, і є способом припинення зобов'язання. В контексті даної справи у ТОВ «Полонія» вже відсутні вимоги, як такі, до ТОВ «ПК Ресурсспецпостач», оскільки є судові акти (рішення, постанови), якими ці вимоги задоволенні, а судові акти підлягають виконанню на всій території України, в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене вище, в цілому позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Що стосується оплати послуг адвоката, то згідно із ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача.

Позивач надав суду Договір № 1/10-2008 про надання адвокатських послуг від 30.09.2008 р., укладений з адвокатом Бережним О.М., для надання адвокатських послуг ТОВ “ПК Ресурсспецпотсач” при зверненні до господарського суду Запорізької області із даною позовною заявою (вартість послуг за договором склала 5000,00 грн.), а також платіжне доручення № 927 від 18.11.2008 р. про оплату послуг адвоката у розмірі    2500,00 грн.

Згідно з п. 10 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/78 від 04.03.1998 р., зі змінами: витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

В даному випадку господарський суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 1500,00 грн. витрат за послуги адвоката, зважаючи на обставини конкретної справи та розумну необхідність судових витрат для даної справи, а також 830,16 грн. державного мита та 116,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛОНІЯ” (юридична адреса: 69068, місто Запоріжжя, вул. Омельченка, 9/33; фактична адреса: 69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 129, оф. 406, код ЄДРПОУ 22143875, р/р 26007301163615 у філії ЗЦВ “Промінвестбанк”, МФО 313355) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Паливна компанія Ресурсспецпостач” (83007, м. Донецьк, вул. Жмури, буд. 1, корп. 203, оф. 603-б, код ЄДРПОУ 34124911, р/р 26002198031801 у Донбаському філіалі ВАТ “Кредит Промбанк”, МФО 335593, р/р 26005017 у Донецькому філіалі ТОВ КБ “АРМА”, МФО 377379) 75 372 (сімдесят п'ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 42 коп. основного боргу, 7 644 (сім тисяч шістсот сорок чотири) грн. 32 коп. –пені, 830 (вісімсот тридцять) грн. 16 коп. державного мита, 116 (сто шістнадцять) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 500 (одну тисячу п'ятсот) грн. витрат на послуги адвоката. Видати наказ.

3.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Паливна компанія Ресурсспецпостач” (83007, місто Донецьк, вул. Жмури, буд. 1, корп. 203, оф. 603-б, код ЄДРПОУ 34124911, р/р 26002198031801 у Донбаському філіалі ВАТ “Кредит Промбанк”, МФО 335593) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 135 (сто тридцять п'ять) грн., перераховане платіжним дорученням № 674 від 14.05.2009 р. Видати довідку.

4.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 01.10.2009 р.