Постанова

від 20.07.2010 по справі 2а-3729/10/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

20.07.2010 р. Справа № 2а-3729/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. при секретарі судового засідання Меленчук М. Ю. розглянувши адміністративну справу

за позовомПрокурора м. Миколаєва, вул. Бузький бульвар, 15, Миколаїв, 54015

в інтересах держави в особіЛенінського районного центру зайнятості м. Миколаєва, вул. Шкільна, 2-А, Миколаїв, 54034

доВАТ "Миколаївське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1401", вул. Автомобільна, 2,Миколаїв,54007

простягнення заборгованості в сумі 15338,59 грн., за участю представників

прокуратури: ОСОБА_1 -посв. №1320 від 28.03.2007 р.

позивача: ОСОБА_2 -дов. №06-28 від 11.01.2010,

відповідача: не з'явився,

в с т а н о в и в:

Представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке було задоволено судом.

Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі Ленінського районного центру зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 15338,59 грн., з яких: недоїмки 11737,01 грн. по сплаті страхових внесків, 3601,58 грн. пені.

Відкрите акціонерне товариство «Миколаївське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1401»зареєстроване платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 01.03.1991 року №803-12, функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості АР Крим, обласні, Київські і Севастопольські міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, які повинні провадити збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття ; представляти інтереси Фонду в судових та інших органах.

Згідно ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідач своєчасно та в повному розмірі повинен сплачувати страхові внески; достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією фонду. У разі їх недостовірності відповідач повинен добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Статтею 38 Закону передбачено, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

07.05.2010 року позивачем була проведена позапланова документальна перевірка відповідача. За результатами якої, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.12.2000 №339 (далі Інструкції), було складено акт від 07.05.2010 року №106 (арк.спр.7-8).

На підставі викладеного, позивач в акті встановив, що мала місце виплата заробітної плати без перерахування страхових внесків, що призвело до виникнення недоїмки в сумі 11737,01 грн. по сплаті страхових внесків та нарахуванню пені в розмірі 3601,58 грн.

Відповідач з актом перевірки ознайомлений, що підтверджується підписом відповідача на самому акті, заперечень в акті не висловив, добровільно заборгованість не перерахував.

Згідно з п.7.4 Інструкції роботодавець протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання рішення, зобов'язаний сплатити суми недоїмки, пені та штрафу або оскаржити рішення у встановленому порядку. Зазначене рішення відповідачем не оскаржене, заборгованість не сплачена.

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача по акту залишається непогашеною в сумі 15338,59 грн., з яких: недоїмки 11737,01 грн. по сплаті страхових внесків, 3601,58 грн. пені.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1401», вул. Автомобільна, 2, Миколаїв, 54007 (код ЄДРПОУ 00858415) на користь Ленінського районного центру зайнятості, вул. Шкільна, 2-А, Миколаїв, 54034 (ЄДРПОУ 20917640) заборгованість на загальну суму 15338,59 грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник