Постанова

від 08.09.2015 по справі 816/2723/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2723/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенка Ф.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікар" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2015 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікар" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3 158 264,00 грн., посилаючись на наявність у відповідача узгодженої суми заборгованості, яка підлягає стягненню.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Конверт із судовою повісткою направлений відповідачу за адресою: 36000, АДРЕСА_1, яка внесена до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернувся до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За приписами частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікар" (ідентифікаційний код 31988652) є юридичною особою, зареєстрованою Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.07.2002.

Відповідачем змінено основне місце обліку та переведено на облік до ДПІ у м. Полтаві з 2015 року.

Згідно даних ДПІ у м. Полтаві відповідач має податковий борг по податку на додану вартість, не охоплений заходами стягнення, в розмірі 3 158 264,00 грн.

Вказана заборгованість виникла у зв'язку з наступними обставинами.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Вікар" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносин з платником податків ТОВ "Мікрос-Торгюей", за результатами якої складено акт перевірки від 11.07.2011 № 3623/23-322-31988652.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення - рішення від 25.07.2011 року №0000722303, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 158 264 грн.

Не погодившись з вищевказаним рішенням ТОВ "Вікар" подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2011 року №0000722303.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2011 року у справі № 2а-11866/11/2670 позовні вимоги ТОВ "Вікар" до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2011 року №0000722303 задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року №0000722303 /а.с.31-35/.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2011 року залишено без змін /а.с.36-39/.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012. У позові відмовлено /а.с.40-42/.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У строк, визначений пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, відповідачем суми узгодженого грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 25.07.2011 року №0000722303, не сплачено.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання приписів вказаної норми контролюючим органом винесено податкову вимогу від 15.08.2011 року №1847, яку вручено відповідачу 05.09.2011, що підтверджується копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.10/.

Доказів щодо оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення, при цьому податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Однак, враховуючи те, що на момент подання позовної заяви вказана вимога відповідачем не виконана, податкове зобов'язання до Державного бюджету не перераховано, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно підпунктів 20.1.34 та 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПКУ контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПКУ передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікар" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікар" (ідентифікаційний код 31988652) на р/р 31117029700002, одержувач УКСУ у м. Полтаві, код платежу 14010100, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019 податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 3 158 264,00 грн. (три міліона триста сто п'ятдесят вісім тисяч двісті шістдесят чотири гривні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ф.Ф. Соколенко