Ухвала

від 04.09.2015 по справі 808/3087/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"04" вересня 2015 р. справа № 808/3087/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області звернулось з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2 933,03 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області (код ЄДРПОУ 25919810) на користь управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області (код ЄДРПОУ 20508506) заборгованість в загальній сумі 2 933,03 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять три гривні 03 коп.) з яких: основний розмір пенсії 2824,35 грн., щомісячна цільова грошова допомога 108,68 грн.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що УПФУ в Пологівському районі Запорізької області та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області були складені та підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за листопад 2014 року та грудень 2014 року (а.с. 11, 20).

З вказаних актів вбачається, що за листопад 2014 року позивачем понесено витрат на

виплату та доставку пенсій та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в сумі 9000,13 грн., проте відповідачем до заліку прийнято лише 8108,43 грн.; за грудень 2014 року позивачем понесено витрат на виплату та доставку пенсій та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в сумі 10756,79 грн., проте відповідачем до заліку прийнято лише 8715,46 грн.

Не відшкодованими за листопад 2014 року є суми пенсій особам, які тимчасово переїхали з Донецької області, у сумі 891,70 грн.: ОСОБА_1 - 137,44 грн (28,76 грн. - основний розмір пенсії, 108,68 грн. - щомісячна цільова грошова допомога), ОСОБА_2 - 33,18 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_3 - 721,08 грн. (основний розмір пенсії) (а.с.18).

Не відшкодованими за грудень 2014 року є суми пенсій особам, які тимчасово переїхали з Донецької області, у сумі 2041,33 грн.: ОСОБА_2 - 11,06 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_3 - 180,27 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_4 - 150,00 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_5 - 200,00 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_6 - 750,00 грн. (основний розмір пенсії), ОСОБА_7 - 750,00 грн. (основний розмір пенсії) (а.с.27).

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначають Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі - Основи).

Статтею 1 Основ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (ст. 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням згідно з пунктом 1 статті 25 цих Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до ст. 25 Основ є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону №1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Основ (в редакції, що діяла на дату виплати пенсій), якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене абзацом другим п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Оскільки особа, вже звернулась до одного із страховиків - Пенсійного фонду, то понесені Пенсійним фондом витрати на виплату особам пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій по втраті годувальника повинні бути відшкодовані відповідачем незалежно від того, чи зверталась особа до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України із заявою.

За змістом ст. 21 Закону № 1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.

Частиною 16 ст. 34 Закону № 1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених п. 2 ст. 8 та ст. 9 цього Закону.

Матеріалами справи встановлено, що до позивача звернулися ряд осіб, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію по втраті годувальника у зв'язку з прибуттям пенсійних справ з іншого району (вимушені переселенці).

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 взяті на облік управлінням Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області та отримують пенсії по втраті годувальника згідно електронної пенсійної справи, що підтверджується розпорядженням № 3297 від 10.11.2014 року та розпорядженням № 4291 від 11.12.2014 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.30,32).

ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 взяті на облік управлінням Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області та отримують пенсію по інвалідності згідно електронної пенсійної справи, що підтверджується розпорядженням № 2693 від 22.10.2014 року, розпорядженням № 3272 від 13.11.2014 року, розпорядженням № 2562 від 15.10.2014 року, розпорядженням № 2913 від 29.10.2014 року та розпорядженням № 139023 від 08.12.2014 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 34, 36, 38, 40, 42).

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України допомоги на поховання, визначено Порядком № 5-4/4.

Частиною 1 п. 4 Порядку № 5-4/4 встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, наведені вище норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок про наявність правових підстав та визначеного законодавством порядку (механізму) відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених управліннями Пенсійного фонду України витрат на відшкодування виплат потерпілим на виробництві та членам їх сімей, а саме шляхом пред'явлення позовних вимог про стягнення сум заборгованості.

З огляду на вищезазначене, відповідачем безпідставно не включено до заліку суми витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, а також суму щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за період з листопада по грудень 2014 року в розмірі 2933,03 грн.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у прийнятті до заліку відповідних сум відшкодування на лист Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 552-01-1 від 25.07.2014 суд першої інстанції вірно вважав безпідставним, з огляду на наступне.

По-перше, вказаний лист за змістом не встановлює будь-якого особливого порядку відшкодування Пенсійному фонду сум виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

По-друге, порядок взаємодії та розрахунків між Фондами визначений Законом, а тому не може змінюватись Фондом в односторонньому порядку, тим паче шляхом видання листів, які не мають сили нормативного документу.

Також, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги твердження відповідача, стосовно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що вказані особи підпадають під дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", оскільки будь які зауваження щодо відсутності у вказаних осіб права на отримання пенсій не зазначені в Таблиці розбіжностей як підстави відмови у прийнятті до заліку відповідних сум (а.с.12, 26).

Твердження відповідача, що вимоги про відшкодування може заявити лише Пенсійний фонд України, суд першої інстанції вірно вважав необґрунтованим, оскільки відповідно до постанови Верховного Суду України від 10.06.2014 № 21-168а14 (№ рішення в ЄДР 39493083), у разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги про стягнення таких сум мають вирішуватися в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Водночас, згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай