Ухвала

від 25.08.2015 по справі 872/7639/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2015 рокусправа № 804/2512/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Техстройсервіс-2007" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі № 804/2512/13-а за адміністративним позовом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ДПС до Товариство з обмеженою відповідальністю "Техстройсервіс-2007" про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИЛА:

14 лютого 2013 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстройсервіс - 2007" про стягнення податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 62181 грн. 71 коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстройсервіс - 2007" (код ЄДРПОУ 35042856) на користь бюджету (код бюджетної класифікації 13050200, р/р 33210812700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області) податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 62181 грн. 71 коп. (шістдесят дві тисячі сто вісімдесят одна гривня сімдесят одна копійка).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року та прийняти нове рішення про задоволення їх вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техстройсервіс - 2007" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків.

До податкового органу підприємством було подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідно до якої відповідачем самостійно обчислено суму в розмірі 62181 грн. 71 коп. орендної плати за земельну ділянку за 2012 рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідачем узгоджене податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, визначеного у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2012 рік, по строкам сплати за вересень-грудень не сплачено, внаслідок чого у ТОВ „Техстройсервіс-2007" виник податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 62181 грн. 71 коп.

Відповідач самостійно не здійснював заходи, щодо погашення податкового боргу, у зв'язку з чим, позивачем була направлена на адресу відповідача податкова вимога № 364 від 31.03.2011 року на сумву 15205 грн.45 ком.

У відповідності до статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством.

Згідно з пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до пункту49.1 статті 49 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 зазначеної статті податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з вимогами пункту 59.5 статті 59 Податкового Кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми №364 від 31.03.11, яка була направлена на поштову адресу підприємства рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстройсервіс-2007" належним чином підтвердженого податкового боргу.

Враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Техстройсервіс-2007" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі № 804/2512/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов